Особливості господарського процесу визначають адвокатську техніку, хоча навички роботи у цивільній справі можна використати й у господарському процесі.
Судова практика у господарському процесі відзначається нестабільністю. Навички роботи зі свідками відходять на другий план, оскільки господарський процес передбачає тільки можливість заслухання пояснень сторін і посадових осіб, а не показання свідків. Сторони можуть поставити запитання один одному з дозволу суду.
На перший план у господарському процесі виходить уміння аналізувати правову ситуацію, знання норм права та робота з документами і їх значенням для справи. Письмові пояснення мають бути лаконічними, стосуватися суті справи. Як правило, є доцільним подавати пояснення у письмовому вигляді. Недотримання форми та змісту позовної заяви тягне за собою повернення справи для усунення недоліків.
Вміння моделювати правову позицію із наявних фактів, які підтверджені відповідними доказами, дозволяє впливати на формування юридичної практики з господарських справ. Для ілюстрації наведемо як приклад позицію з дивідендами. За загальним уявленням вирішити питання про стягнення дивідендів є неможливим через те, що потрібне рішення загальних зборів, яке міноритарний (дрібний) акціонер забезпечити не може. Таким є стан і практика судів першої інстанції. Підприємство «Зоря» спробувало розірвати це зачароване коло. Як і прогнозувалося, у задоволенні позовів у суді першої та другої інстанції було відмовлено. Агрофірма «Зоря» звернулася до Вищого господарського суду України, який задовольнив касаційну скаргу на рішення першої та другої інстанцій. Правові позиції, висловлені в постанові, можуть сформувати зовсім нові підходи до вирішення питання про стягнення дивідендів і докорінно змінити судову практику.
Постанова Вищого господарського суду України була оскаржена до Верховного суду України. Але в прийнятті скарги до Верховного суду України було відмовлено. Отже, залишилися в силі позиції, висловлені Вищим господарським судом України. Наведені нижче зразки документів у цій справі дають уявлення про можливі варіанти оформлення позовної заяви у господарському процесі, а також про зміст рішення (постанови Вищого господарського суду України).
Виступ у Вищому господарському суді України не повинен тривати понад 5 хвилин. У такому виступі потрібно зосереджувати увагу суддів на одному-двох ключових питаннях справи. Виступаючий не повинен повторювати положення позовної заяви або касаційної скарги, оскільки вони є у розпорядженні суду і він може з ними ознайомитись.
Думку суду формує суддя-доповідач, і на це варто зважати, оскільки його думка щодо справи формується не в судовому засіданні. Тому на касаційну скаргу подаються завчасно заперечення. Крім того, сторона, яка направила касаційну скаргу, може також надати свої письмові пояснення, в яких у стиснутому вигляді викласти додаткові аргументи на свою користь.
При оформленні касаційної скарги слід коротко викладати основні аргументи і, по можливості, уникати детальних, громіздких описів. Вищий господарський суд не здійснює переоцінку доказів, встановлених судом першої та другої інстанції. Цю обставину також необхідно враховувати, щоб не наражатись на зауваження суду.