Відшкодування в позасудовому порядку шкоди, завданої державою або органами влади

Запровадження єдиного механізму виплати відшкодування шкоди

Суттєвого перегляду вимагає весь механізм виплати відшкодування шкоди, завданої державою. За чинним законодавством ці відносини фактично регулюються Законом про Державний бюджет на поточний рік та відповідними підзаконними нормативними актами. Як наслідок, механізм відшкодування шкоди є нестійким і кожен рік може змінюватись. Більше того, на сьогодні в Україні діє механізм виплати шкоди, завданої лише деякими органами державної влади, а сама шкода виплачується за рахунок коштів, що виділені на їх фінансування.

Постраждала особа має право вимагати відшкодування шкоди у випадку, якщо шкода не може бути відвернута та не може бути ліквідована захистом або поновленням прав. Особа також має право вимагати відшкодування шкоди за бездіяльність органу влади лише у випадку, коли індивідуальний акт не виданий або рішення (дія) не виконуються у спосіб, передбачений законом і, таким чином, були порушені права заявника.

Замість грошової компенсації постраждала особа має право вимагати від органу влади усунення негативних наслідків незаконного адміністративного акта, що був відмінений або змінений, а також виконання рішення (дії). Орган влади зобов’язаний при ліквідації наслідків вживати всіх законних заходів, приймати відповідні рішення, вчиняти дії і висувати вимоги проти третіх осіб за умови, якщо вони мають необхідні повноваження, передбачені законом, і якщо витрати на ліквідацію наслідків суттєво не перевищують витрати на виплату фінансової компенсації. У разі, якщо декілька органів влади зобов’язані виплатити компенсацію за завдану шкоду, то шкода виплачується на солідарній основі.

Для уникнення можливих непорозумінь необхідно вдосконалити правове регулювання шляхом:

- розробки і прийняття Закону "Про відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень", який би врегульовував механізм виплати шкоди, завданої державою;

- внесення відповідних змін та(або) доповнень до галузевих законів.

Слід запровадити єдиний механізм відшкодування шкоди. Зокрема, пропонуються такі варіанти виплати відшкодування:

  1. Особа, якій завдана шкода, звертається з відповідною заявою до органу, який завдав шкоду. На підставі заяви орган приймає обґрунтоване рішення про її задоволення чи відмову в задоволенні. У випадку задоволення, копія рішення передається до місцевого відділу виконавчої служби. Відшкодування виплачується органами Державного казначейства за рахунок коштів, що закладені в державному/місцевому бюджеті саме на ці цілі на підставі припису Державної виконавчої служби. У випадку недостатності коштів, уповноважений фінансовий орган зобов’язаний по можливості віднайти кошти (в т.ч. шляхом внесення змін до бюджету) або, в обов’язковому порядку, закласти відповідні видатки до бюджету наступного року.
  2. Варіант, тотожний описаному в пункті 1, з тією відмінністю, що копія обґрунтованого рішення органу, який завдав шкоду, передається не до виконавчої служби, а безпосередньо до відділення Держказначейства, яке виплачує відшкодування на підставі самого рішення.
  3. Особа, якій завдана шкода, звертається з відповідною заявою до органу, який завдав шкоду. На підставі заяви орган приймає обґрунтоване рішення про її задоволення чи відмову у задоволенні і самостійно виплачує відшкодування, за рахунок цільових коштів, які знаходяться у його розпорядженні на спеціальних рахунках. Якщо цих коштів недостатньо для виплати відшкодування в повному обсязі, необхідні суми можуть бути виділені з резервного фонду бюджету відповідного рівня. У випадку, якщо кошти не можуть бути виділені в необхідних обсягах з резервного фонду, такі видатки в обов’язковому порядку закладаються до бюджету наступного року.
  4. Відшкодування відбувається на підставі припису відділення Державної виконавчої служби шляхом зменшення на відповідну суму податкового навантаження постраждалої особи у наступних звітних періодах.

Також можливе поєднання механізмів, описаних в пунктах 1-3 із зарахуванням сум відшкодування в рахунок майбутніх податкових платежів постраждалої особи.