Види певних явищ є складовими відповідної класифікації. Повною мірою вони властиві і конституції.
Підставою видової диференціації є певні критерії.
Зокрема, залежно від періоду дії розрізняють постійні конституції (у більшості країн світу) і тимчасові (наприклад, Мала конституція Польщі).
За порядком зміни конституцій, розрізняють жорсткі (стабільні; США), гнучкі (Франція, Венесуела) та змішані Основні Закони (Велика Британія, закони якої включають парламентські закони; судові прецеденти, акти тлумачення; статути, конституційні угоди, які містять так звані конвен-4*4 норми)1.
- Підставою видової класифікації може бути державний ^шм, залежно від якого розрізняють демократичні та
Див.: Конституційне право України. — К: Наукова думка, 2000. — С. 104.
-83-
авторитарні конституції; різновидом останніх можуть бути тоталітарні конституції.
За формою правління виділяються монархічні і респуб- \
ліканські конституції. ]
В юридичній науці часто-густо стверджується, що існують, на жаль, без визначеного певного критерію юридична і фактична різновиди конституції.
Юридична конституція у матеріальному і формальному значенні — це завжди певна система правових норм, які регулюють відповідне коло суспільних відносин.
Щодо так званої фактичної конституції, то аж ніяк не можна погодитися з позицією деяких учених, згідно з якою фактична конституція — це реальний стан суспільних відносин, які становлять предмет конституційного регулювання1. Вже зазначалося, що предмет правового регулювання, е тому числі і конституційного, включає дві взаємопов’язані складові — суспільні відносини і норми, що їх регулюють Виходячи з цього, фактична конституція — це самі суспільї відносини, тобто те, що реально існує поза межами правові го регулювання. Тому не може бути так званої фактичні конституції, доки вона не буде “одягнена” у відповідну пр
вову форму.
Отже, твердження щодо тлумачення фактичної коне туції, тобто реального порядку фактичних стосунків між о бою і державою, організації і здійснення державної влади, витримує будь-якої критики. З цього випливає, що об’єкті но існують конституційно-правові відносини навіть поза І жами і наслідками відповідного правового регулювання.
Тим самим формулюється і обґрунтовується абстра: що суперечить основним засадам юридичної теорії і прак
правозастосування.
Нарешті, за формою територіального устрою роз няють конституції федеративних (США, колишній СРС1 унітарних держав (Польща, Угорщина та ін.), різнов: яких є унітарні держави, у складі яких є автономні у
рення.
Виходячи з цього підвиду, в Україні існують два конституцій: Конституція України і Конституція Автоної
Див., наприклад: Кравченко В. Конституційне право України. 1998. — Ч. 1 — С. 20.
-84-
республіки Крим. Для з’ясування сутності цих видів необхідно виявити їх загальні й особливі риси.
Загальним для цих видів конституцій є те, що вони побудовані на основі єдиних принципів і властивостей, які характерні для сучасного конституційного будівництва в Україні.
Особливості виявляються:
— у неоднаковій юридичній силі цих конституцій. Конституція України має вищу юридичну силу на всій території України, Конституція Автономної Республіки Крим -?-• лише на території Криму як частини території України. Крім того, всі нормативні акти, які видаються у Криму, повинні відповідати нормам і не суперечити Конституції України;
— Конституція України — Основний Закон унітарної держави. Ця особливість знаходить своє відображення у змісті Конституції;
— Конституція Автономної Республіки Крим — Конституція автономної республіки, яка є складовою невід’ємною частиною території України;
— Конституція України виражає волю всього українського народу, визначає організацію України як єдиної багатонаціональної держави, основи правового статусу Автономної Республіки Крим, побудови на її території органів представницької, виконавчої і судової влади. Конституція Автономної Республіки Крим виражає волю народу, який проживає на її території і який є часткою народу України, організовує побудову влади на своїй території на підставі основ її організації, визначених Конституцією України;
— специфічні структура й особливості, які спостерігаються у згаданих видів конституцій.