Суспільство — соціальний організм, частина природи, що включає в себе людей, які постійно працюють над удосконаленням способу виробництва.
Природа — навколишнє географічне середовище, що оточує людину, та тілесна організація самих людей.
Вплив географічного середовища опосередковується суспільними умовами і в першу чергу — рівнем розвитку виробництва.
Вплив людини на природу залежить від рівня розвитку виробничих сил, характеру суспільного ладу, рівня розвитку суспільства і самої людини.
Суспільно-економічна формація — певний тип суспільства, цілісна соціальна система, що функціонує і розвивається за своїми специфічними законами на основі конкретного способу виробництва.
Кожне суспільство характеризується певним типом суспільних відносин, тобто відносин між людьми, які виникають, змінюються чи припиняються у процесі їх спільної практичної і духовної діяльності.
Види суспільних відносин:
Матеріальні — виробничо-економічні суспільні відносини, що виникають у процесі виробництва матеріальних благ.
Ідеологічні — вторинні, надбудовні відносини, похідні від матеріальних.
Суб’єкти соціальних відносин. Розрізняють спільності, організації, групи та особистості.
Спільності — національно-етнічні об’єднання людей, що характеризуються такими формами, як рід, плем’я, нація, народонаселення та ін.
Народність — спільність людей, які проживають на одній території, пов’язані спільною мовою, особливостями психічного складу, культури і способу життя та іншими загальними цінностями, що закріплені у звичаях, традиціях та інших соціальних нормах.
Нація — це спільність людей, які проживають на одній території, пов’язані загальними економічними відносинами, спільною мовою, культурою, одним законодавством, національними інтересами, митними кордонами та іншими ознаками державності. Поняття «нація» і «народ» можна визначити майже тотожними.
Народ — це все населення певної країни, об’єднання громадян чи підданих будь-якої національної належності.
Населення — сукупність людей (включаючи іноземців та осіб без громадянства), які проживають на певній території, здійснюють свою життєдіяльність у межах адміністративної чи політичної одиниці.
Об’єднання людей — організація людей у політичні партії чи громадські організації, територіальні громади та ін.
Організації — соціальні суб’єкти, що мають конкретну мету і завдання залежно від галузі діяльності і поділяються на державні та громадські.
Групи — це різновид соціальних суб’єктів, об’єднань людей за статевим, расовим, національним, професійним та іншими критеріями, в основі яких лежать природні чи громадські причини.
Отже, соціальні суб’єкти становлять структуру суспільства, яка характеризується певною соціальною системою.
Соціальна система включає: а) соціальні суб’єкти; б) соціальну діяльність; в) соціальне спілкування; г) соціальне регулювання.
Соціальна діяльність — частина соціальної поведінки, спосіб організації та існування людей у процесі перетворення, споживання та використання природних і соціальних об’єктів для забезпечення кожній людині її потреб та інтересів.
Соціальне спілкування — частина соціальної поведінки, що виявляється в об ‘єднанні, взаємному існуванні та взаємореалізації суспільних потреб та інтересів людей.
Соціальне регулювання — моделювання соціальної поведінки людей за допомогою системи соціальних норм чи прямого примусу з боку соціальної влади.