У сучасній ринковій економіці підприємництво розглядається як особливий вид економічної діяльності. У широкому розумінні термін «підприємництво» (англ. enterpreneurship) до певної міри можна ототожнювати з поняттям «бізнес» (англ. business). Але бізнес — це суто господарська діяльність, що ведеться традиційними методами з метою одержання прибутку. А підприємництво завжди супроводжується науково-технічною, організаційною та комерційно-економічною творчістю, вирізняється новими підходами до вирішення господарських завдань. Саме ініціативне, самостійне та творче поєднання фінансових коштів, матеріальних ресурсів, нематеріальних засобів інтелектуальної власності, інших активів і робочої сили з метою створення нового товару чи послуги і становить зміст підприємницької діяльності.
Підприємництво — це багатопланове явище, що його можна характеризувати під різним кутом зору: економічним, правовим, психологічним та ін. У зв’язку з цим Закон України «Про підприємництво» визначає підприємництво як самостійну ініціативу, систематичну, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також торгову діяльність з метою одержання прибутку.
Підприємництво відіграє особливу роль у національному господарстві країни, створюючи інноваційне середовище, руйнуючи традиційні структури і відкриваючи шлях до перетворень, тобто стаючи тією силою, котра прискорює рух економіки шляхом ефективності, раціоналізації, ощадливості та постійного оновлення.
Нагромаджений досвід усіх без винятку індустріально розвинених країн з ринковою економікою соціального спрямування незаперечно підтверджує, що підприємництво — необхідна умова досягнення економічного зростання.
Сучасна ринкова економіка ґрунтується на підприємництві в найрізноманітніших його модифікаціях, аналіз яких є досить складною проблемою. Зведену класифікацію сучасних видів і форм підприємництва, що відповідають чинному законодавству України, наведено на рис. 6.1.
Слід зазначити, що підприємництво сучасного типу, зберігаючи найсуттєвіші ознаки його класичних форм, характеризується такими загальними особливостями:
- розвитком корпоративного бізнесу поряд із традиційними підприємствами індивідуального та партнерського типів, що веде до «розпорошення» власності через акціонування та розподіл відповідальності;
- розширенням кредитно-фінансової сфери, що виявляється в широкому спектрі форм фінансового підприємництва, яке відіграє важливу роль у рамках ринкової інфраструктури;
- зростанням значення орендних відносин, зокрема лізингу як сфери застосування підприємницького таланту;
- зростанням ролі інформаційних ресурсів на сучасному етапі НТП, а отже, особливим місцем інноваційного підприємництва серед інших видів підприємницької діяльності;
- виникненням і розвитком у межах великих корпорацій внутрішнього підприємництва (англ. intrapreneurship) як особливої його форми за умов інноваційного типу відтворення;
- формуванням ризикового (венчурного) підприємництва та розвитком франчайзингових договірних відносин між дрібними та великими підприємствами;
- створенням різноманітних підприємницьких структур, які мають право на засадах добровільності об’єднувати свою інноваційну, маркетингову, виробничу, постачальницько-збутову, фінансову та соціальну діяльність. Найбільш пошире-
ними та ефективно діючими у світовій практиці господарювання є (зафіксовані також чинним законодавством України) асоціації (союзи, спілки), консорціуми, концерни, конгломерати, холдинги, франчайзинг як система підприємницьких зв’язків.
Рис. 6.1. Класифікація видів і форм підприємств