Завдання успішного розвитку будь-якої держави вимагають всебічного економічного аналізу діяльності суспільства. У зв’язку з цим важливим напрямком є ефективне використання виробничого й науково-технічного потенціалу країни, кожного підприємства, їх матеріальних і трудових ресурсів.
Затрати, які країна виділяє на поліпшення умов праці, розробку і реалізацію заходів щодо зниження виробничого травматизму і професійної захворюваності, на додаток до значного соціального ефекту, характеризуються й економічними результатами, що виражаються у вигляді таких показників:
- збільшення періоду професійної активності трудящих;
- ріст продуктивності праці;
- скорочення втрат, пов’язаних з травматизмом і професійною захворюваністю;
- зменшення плинності кадрів;
- скорочення витрат на пільги і компенсації, що виділяються працюючим у випадку виробничого захворювання або травматизму.
Збільшення періоду трудової діяльності працюючих обумовлене тим, що поліпшення умов праці зберігає здоров’я працюючої людини, подовжує тривалість її життя і відповідно збільшує період професійної активності.
Умови праці значно впливають на підвищення продуктивності праці. При сприятливих умовах працездатність людини підвищується, тому що знижуються енергетичні витрати на формування захисних реакцій організму під впливом небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Крім того, підвищується ефективність використання робочого часу в результаті зниження його втрат, викликаного тимчасовою непрацездатністю працюючих.
Статистичні дані показують, що впровадження раціонального комплексу заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, може забезпечити підвищення продуктивності праці на 15…20 %.
Збільшення ефективного фонду робочого часу може бути досягнуто скороченням тимчасової непрацездатності працюючих, викликаної різними захворюваннями і травмами. Аналіз статистичних даних, що відносяться до використання фонду робочого часу на одного робітника в цілому по промисловості, показує, що в загальному числі втрат робочих днів неявки через хворобу складають 60…80 %.
Втрати робочого часу через тимчасову непрацездатність на різних підприємствах різні і складають приблизно 2,5 % його річного фонду на підприємствах з нормальними умовами праці і 5…10 % на підприємствах з незадовільними умовами. Виходячи з цього виконується розрахунок економічної ефективності заходів з охорони праці.
Глава 5.1. Методика розрахунку економічної ефективності заходів
з охорони праці
- Визначити середньодобовий розмір збитку підприємству (N, грн.), що утворився у зв’язку з професійними захворюваннями і виробничим травматизмом:
N = (У1 + У2 + У3 + У4)/Т1,
де Т1 – втрати робочого часу протягом року через тимчасову непрацездатність до впровадження заходів з охорони праці, днів; У1 – матеріальна допомога з тимчасової непрацездатності за рік, грн.; У2 – виплати, викликані виробничим травматизмом і професійними захворюваннями, грн.; У3 – пенсії з інвалідності, грн.; У4 – витрати на придбання медичного устаткування, видаткових матеріалів і ліків, грн.
- Визначити скорочення втрат робочого часу після впровадження заходів з охорони праці, днів:
Тск = Т1 – Т2,
де Т2 – втрати робочого часу протягом року через тимчасову непрацездатність після впровадження заходів з охорони праці, дні.
- Визначити збільшення амортизаційних відрахувань, грн.:
ΔФ = (Ф · С)/100,
де Ф – норматив амортизаційних відрахувань, %; С – річні витрати на впровадження заходів з охорони праці, грн.
- Розрахувати річну економію у зв’язку зі скороченням виробничого травматизму і професійних захворювань, грн.:
Ен = (Т1 – Т2) · N.
- Визначити відносну економію, що виражається в додатковій кількості працюючих, чол.:
Еч = Тск/Т3,
де Т3 – річний фонд робочого часу одного працюючого, днів.
- Визначаємо ріст продуктивності праці, %:
П = (Еч · 100)/(К – Кч),
де К – розрахункова середньоспискова кількість працюючих, чол., Кч – середньоспискова кількість працюючих за рік, які не працювали через тимчасову непрацездатність після впровадження заходів з охорони праці, чол.
- Розраховуємо строк окупності витрат на впровадження заходів з охорони праці, рік:
Тед = С/(Ен – ΔФ).
- Визначаємо річний економічний ефект від впровадження заходів з охорони праці, грн.:
Ег = Ен – ΔФ – 0,15 · С.