Німецька мова у своїй сукупності є цілісною системою, що складається із великої кількості підсистем, які характеризуються територіальними та соціальними особливостями. Будь-яка людина несе на собі певний відбиток соціального середовища, в якому вона перебуває. Екстралінгвістичні чинники відіграють провідну роль при диференціації мовлення представників різних прошарків населення. Тобто, «соціолінгвістична біографія індивіда обов’язково позначена соціолектом, до якого він об’єктивно належить, тобто мовними особливостями, притаманними певній соціальній (професійній, віковій, становій та ін.) групі, мікросоціальній спільноті» [1, с. 6].
Соціолекти можна умовно поділити на відкриті для розуміння професійні мови (мова військових, лікарів, рибалок) та таємні жаргони (кримінальний); говірки, визначальною для яких є експресивна функція: зрозумілі багатьом учнівський, студентський сленг і варіанти мови, що мають характер криптозабави (таємна мова дітей).
В останні десятиліття відбувається збільшення так званих «інтелектуальних» соціолектів. До них можна віднести жаргони в галузі реклами, телебачення, новітніх технологій. З 80-их років ХХ століття активно почав розвиватись комп’ютерний жаргон, оскільки «у зв’язку з швидким поширенням сфери використання комп’ютера і заснованих на ньому технічних засобів, обслуговуючий цю область жаргон росте і розвивається, його елементи активно проникають в інші сфери мови, передусім в усну форму мови в її розмовному різновиді» [1]. Швидкий темп розвитку інформаційних технологій дозволяє говорити про інформаційно-технічну революцію (Pixelrevolution). 90-ті роки ХХ століття ввійдуть в історію суспільства як «епоха Інтернету». Зокрема в німецькомовному суспільстві цей період характеризують іменники «Internetzeitalter, dot.com-Epoche, Ära der E-Mail, Computerzeitalter, Zeitalter der Software, Zeitalter von Multimedia und Datenautobahnen, das digitale Zeitalter». Як наслідок цього виникають «комп’ютерні еліти» (InfoElite), повними протилежностями яких є Medienanalphabeten, Netiquette, Online- Knigge. Сучасна молодь називає себе Cybergeneration, Generation @. Лексику із негативним забарвленням представляють слова Computerkriminalität, DigitalVandalismus, Datendiebstahl, Computer-spionage, Netzwerk-Einbrüche via Internet. Письменники-фантасти проголошують ідеї катастроф, пов’язаних із розвитком технологій Cyberkriege (Cyberwar), Cybotage (Cyberspace + Sabotage), Cyber-Angriffe, Cyber-Attacken.
У лінгвістиці носіями «комп’ютерної мови» або «комп’ютерного жаргону» виступають люди, що активно працюють у сфері новітніх технологій, та звичайні користувачі. До провідних ознак цього соціолекту належить велика кількість запозичень із англійської мови (User, E-Mail, online, Scanner, Software), а також швидкий темп розвитку словесних номінацій.
Провідними функціями цього соціолекту вважають: використання його як засобу спілкування представників певної соціальної групи; застосування його як можливості для вираження певних емоцій, експресивної оцінки та з метою мовної економії.
До провідних тенденцій розвитку даного жаргону на сучасному етапі належать численні запозичення із мови повсякденного вжитку та метафоризація виразів (Handshaking, Bookmark, Trojanisches Pferd). До особливо образних метафор можна віднести Internet als Datenmeer, Datenautobahn, digitale Stadt, Sozialraum, Marktplatz, im Internet surfen, navigieren, den Führerschein für die Datenautobahn bekommen, Datenstau, Datenlandstraße, Datensackgasse [2].
Найтиповішими явищами при спілкуванні у чатах вважаються акроніми, що утворюються із англійських форм або цілих виразів: «nbd» = «no big deal» = «kein großes Geschäft», «keine große Sache»; «NDA» = «non-disclosure agreement» = «Vereinbarung der Nichtoffenlegung», «mL» = «mililapsum» = «Einheit für die durschnittli- che Sprechgeschwindigkeit von Usern» (Durchschnitt: 200 mL), «№roflol» = «rolling on the floor laughing out loud».
Розвиток новітніх технологій сприяє виникненню нових галузей економіки, що суміжні із комп’ютерною сферою: E-Business, Dotcom-Business, das digitale Business, E-Commerce, Data-Dollar-Highway, Cyberspace als steuerfreie Zone, virtuelle Freihandelszone. Ці зміни охоплюють також і сферу політики: e-politics, Online- Politik, digitale Politik, E-Democracy, E-Demokratie, digital gepflegte Demokratie.
Інтернет, комп’ютерні технології виступають одним із найвизначніших явищ модернізації суспільного життя. Всесвітня мережа відкриває нові перспективи у різних галузях суспільства. Що, безперечно, знаходить своє відображення у мові, зокрема у комп’ютерному жаргоні, який віддзеркалює закономірні процеси розвитку лінгвосистеми.
Список використаних джерел
І.Ліпатов Т.А. Сленг як проблема соціолектики: монографія / Т.А. Ліпатов. – М.: ТОВ Вид-во «Елліс», 2010. – 318 с. 2.Палкова А.В. Язык пользователей Интернета в системе разновидностей современного немецкого языка [Уч. пособ. для развития общелингвистических и информационных компетенций бакалавров лингвистики] / А.В. Палкова. – Тверь: Твер. гос. ун-т, 2010. – 116 с. З.Ставицька Л. Про термін «ідіолект» / Л. Ставицька // Українська мова. – №1. – С. 317.