Проблема диверсифікації енергетичних постачань змусила країни ЄС розглядати співробітництво зі США в якості перспективного напряму зміцнення енергетичної безпеки. Цікавим для дослідження є взаємодія США-Польща та США- Німеччина у контексті реалізації енергетичних інтересів.
Польща сподівається у майбутньому знизити рівень енергетичної залежності від РФ, заохочуючи для цього вхід американських енергетичних компаній на ринок. Загалом рівень енергетичної залежності Поль щі дорівнює 25,8% [1, с.2], що є одним із найнижчих показників серед країн-членів ЄС. Недоведені розрахункові запаси сланцевого газу в країні складають 148 трлн кубічних футів технічно досяжного газу [2], що дозволяє Польщі утримувати провідне місце на теренах ЄС за даним показником.
До енергетичного сектору Польщі для геологічної розвідки та видобутку нетрадиційного газу долучились чотири американські корпорації – ExxonMobil , Chevron , ConocoPhillips та Marathon Oil Corporation . Втім, урешті-решт усі компанії були змушені прийняти рішення про вихід з країни через декілька обставин.
По-перше, результати буріння були незадовільними – комерційні обсяги вуглеводнів не відповідали попередній експертній оцінці. По-друге, компанії зустріли складнощі із методами та технологіями буріння, що виявились революційними в США, при застосуванні їх у Польщі. Газові родовища розміщені у півтори рази глибше, ніж у США. По-третє, удосконалення потребували регуляторна політика, законодавство енергетичної сфери та інфраструктура трубопроводів Польщі. До того ж, на згортання бізнесу американських компаній в Польщі вплинули різкий спад світової ціни на енергоносії та часткове скорочення бюджетів компанії.
Практика співробітництва США та Німеччини в енергетичній сфері суттєво відрізняється від співпраці США-Польща через наявні особливості країн- базування американських енергетичних ТНК та різні підходи функціонування корпорацій в двох країнах.
Німеччина виступає для США в якості ключового партнера в ЄС та НАТО, є найбільшою країною ЄС з найрозвинутішим промисловим комплексом і провідним споживачем енергії. Залежність Німеччині від імпорту енергоносіїв є значною – 62,7% [1, с.2]. Оціночні запаси технічно досяжного сланцевого газу в Німеччині дорівнюють 17 трлн кубічних футів [2]. До того ж технологія фракінгу для Німеччини не є новою – метод застосовувався упродовж останніх 50 років в Нижній Саксонії для поліпшення добування традиційного газу [3, с.34].
З урахуванням вищезазначених сприятливих факторів на ринку Німеччини діє провідна енергетичною компанією з американським капіталом ExxonMobil . Втім, корпорація наштовхнулась на дискусії щодо безпечності застосовуваних технологій та діяльності корпорації в країні. Медіа та екологічні групи звітували про невдалі буріння та інциденти, пов’язані з видобутком традиційного та нетрадиційного газу як в Німеччині, так і за кордоном. Більше того, у квітні 2015 р. уряд країни обмежив використання технології гідравлічного розриву пласта для видобутку нетрадиційного газу
Зустрівшись із опором діяльності всередині країни, ExxonMobil запровадила низку медіа-ініціатив, спрямованих на завоювання довіри серед населення та інформування громадськості про реальний стан та перспективи експлуатації сланцевих покладів вуглеводнів. На сьогоднішній день розвідка газу корпорацією ExxonMobil в Німеччині призупинена та знаходиться в замороженому стані. Втім, компанія залишається на ринку та сподівається врешті-решт подолати скептицизм країни базування.
Отже, практики співробітництва США-Польща та США-Німеччина в енергетичній галузі суттєво різняться: за умови перспективних оцінок видобутку вуглеводнів та лояльності уряду на ринок Польщі зайшли чотири провідні енергетичні корпорації США, але, зустрівшись із низкою викликів, прийняли рішення про згортання будь-якої діяльності. З іншого боку, американська корпорація ExxonMobil за умови обмеження використання технології фракінгу в Німеччині та спротиву з боку громадськості залишається в країні та спрямовує зусилля на подолання викликів. Зазначену суттєву відмінність можна пояснити як специфікою бізнес- стратегій енергетичних корпорацій, так і різним ступенем привабливості країн- базування для діяльності американських ТНК.