Питання успішності навчальної діяльності завжди було актуальним для педагогів в ищи х навчальних закладів. К.Д. Ушинський визначаючи принципи навчання, головну роль надав принципу «свідомості та активності навчання». Свідоме засвоєння знань залежить від ряду умов, серед яких на пер ши й план виступає мотивація навчання.
До аналізу проблеми мотивації учіння зверталися такі вчені, як І.Д. Бех, Г.С. Костюк, Є.П. Ільїн, О.М. Леонтьев, В.К. Вілюнас, А.О. Реан, С.Л. Рубінштейн, Р.С. Нємов та ін. Нашу увагу привернули дослідження, в яких зазначено що в останні роки навчання у вищій школі обирається заради престижу та диплому. Так, І. Д. Бех вказує на те, що все більша кількість студентів мають прагматичні мотиви навчання, такі як соціальний престиж професії, авторитет навчального закладу [1,с.421]. Є.П.Ільїн у більшості студентів педагогічного ВНЗ констатує наявність таких мотивів навчання, як: легкість вступу, уникнення служби в армії (у юнаків), можливість спілкування з однолітками, престижність диплома про вищу освіту[3, 265.]. Домінування прагнення отримання диплому також зафіксовано дослідженнями Г.В. Чуйко, Б. А. Леко та О. А. Рождественською [5,6]. Досліджуючи мотивацію студентів біологічного, екологічного, економічного та медичного факультетів аналогічного висновку дійшли Єфанова В.С. та Севериновська О.В., тоді як мотиви отримання знань та оволодіння професією було виявлено у меншій частині студентів [2].
Поряд з цим авторами обговорюється також питання про чинники спрямованості професійної мотивації. Так, В.Л. Погрібна досліджуючи мотиви вибору професії та конкретного ВНЗ, отримала дані, які засвідчують, що майже половина серед опитаних студентів (49,2 %) свій вибір зробили абсолютно свідомо. При чому, 7,6 % студентів мали орієнтацію на професію юриста без прив’язування до конкретного навчального закладу, а практично для кожного п’ятого (18,5 %) провідним чинником при обранні майбутнього професійного шляху став високий імідж конкретного ВНЗ [4]. Автор зазначає що, дані результати збігаються з більшістю аналогічних досліджень (такі типи мотивації притаманні від 30 до 40 % студентам).
Спираючись на дані висновки ми вирішили дослідити ведучий тип мотивації навчання у ВУЗі, а також перевірити гіпотези про те що: мотивація отримання диплома пов’язана з зовнішніми мотивами вибору професії, а мотивація отримання знань та оволодіння професією корелює з внутрішніми мотивами вибору професії.
Для перевірки гіпотез ми обрали опитувальник Т. Н. Ільїної «Мотивація навчання у ВУЗі», який дозволяє визначити домінуючий тип мотивації навчання серед набуттям знань, оволодінням професією та отриманням диплому та методику Р. В. Овчарової для визначення ведучого типу мотиву вибору професії (внутрішнього чи зовнішнього).
Таким чином мета статті – дослідити особливості мотивації навчання студентів IV курсу юридичного факультету та визначити ведучий тип мотивації, проаналізувати мотиви вибору ними професії та дослідити можливий існуючий зв´язок між цими двома показниками.
В опитуванні взяли участь студенти IV курсу юридичного факультету Університету митної справи та фінансів (4 групи). Вибірка склала 61 особу.
Аналіз результатів опитування дозволив виокремити наступні тенденції мотивації навчання у зазначеному ВУЗі. Так, розподіл ведучого типу мотивації серед опитаних студентів у відсотковому вираженні виглядає наступними чином: мотивація набуття знань – 50,8% опитаних студентів; мотивація оволодіння професією – 9,8% респондентів та мотивація отримання диплому – 39,3 %. Отже, пріоритетними напрямками навчання у даній вибірці студентів виявилися мотивації набуття знань та отримання диплому. При чому найвища яскраво виражена мотивація набуття знань (65% респондентів) спостерігається у групі студентів із найвищим рівнем успішності у навчанні ср. бал – 86,3 бал. (за 100 бальною шкалою оцінювання).
Також мотивація набуття знань є ведучою і у групі на контрактній основі (53, 8% респондентів), хоча висока мотивація отримання диплому для них також характерна (46,2% опитаних).
Домінування мотивації отримання диплому (50% опитаних) відмічається у групі з середнім показником за рівнем успішності навчання (ср. бал. – 80,7).
Група, в якій однаково виражені типи мотивацій набуття знань та отримання диплому(41,7% та 41,7%) має рівень успішності навчання нижче за середній (ср. бал. – 77,7 ).
Аналіз результатів дослідження за опитувальником «Мотиви вибору професії» Р. В. Овчарової показав, що домінуючими мотивами вибору професії даної вибірки виявилися внутрішні індивідуально-значущі та внутрішні соціально-значущі мотиви (62, 3% та 42,6% відповідно). Так, професія та навчальний заклад для цих студентів на момент вибору мали особистісну значущість та вважались значущими для суспільства. Професія розглядалась ними як творча та така, що приносить задоволення і можливість спілкування, керівництва іншими людьми.
Зовнішні мотиви спостерігаються л иш е у 8,2% опитаних студентів, 6,6% серед яких – позитивні (матеріальне стимулювання, можливість просування по службі, схвалення колективу, престиж, тобто стимули, заради яких людина вважає необхідними прикладати власні зусилля). Переважання внутрішніх мотивів найбільш ефективно з точки зору задоволення працею та її продуктивністю. Теж саме можна сказати і відносно позитивного зовнішнього мотиву.
Внутрішні мотиви вибору професії характерні як для студентів з ведучою мотивацією отримання диплому так і для студентів з домінуючою мотивацією набуття знань. Гіпотеза про те, що мотивація отримання диплома пов’язана з зовнішніми мотивами вибору професії не підтвердилась. Також внутрішні мотиви вибору професії характерні і для студентів з домінуючою мотивацією оволодіння професією.
Підсумовуючи результати проведеного дослідження можна зробити наступні висновки: для студентів IV курсу юридичного факультету УМСФ ведучою є мотивація набуття знань; група студентів, яка має найвищий показник за даними типом мотивації має також найкращий результат успішності навчання; внутрішні мотиви вибору професії характерні для мотивацій оволодіння знаннями, опанування професією та отримання диплому.