Незважаючи на негативні наслідки проституції в Україні, маються різні підходи щодо її подальшої долі. Існують дві прямопротилежні точки зору щодо упорядкування секс-бізнесу. Українське суспільство поділилося на прихильників легалізації і противників цього «зла». За дослідженнями В. Вариводи і С. Костантінова (Національна академія внутрішніх справ України), прибічники «законності» секс-бізнесу, завдячуючи її узаконенню, стверджують, що це сприятиме посиленню контролю за проститутками і проституцією, станом їх здоров’я, виведе з «тіні» великий за розмірами оборот коштів.
Активні супротивники доводять, що ефективного контролю створити буде неможливо. Так, на думку професора І. Горпинченко (Український інститут сексології і андрології), легальна проституція – це міф, бо отримати економічну користь від її легалізації буде неможливо, тому що сам по собі цей бізнес є кримінальним і будуть створені такі схеми, які допоможуть ухилитися від сплати податків. Створити ефективну систему медичного контролю буде також проблематичним. За його словами, повії перші усвідомили небезпеку ВІЛ-інфекції і тому постійно використовують презервативи. Медичні картки на повій у медичних закладах стануть предметом для поширення інформації про їх господарів, що не бажано для «трудівниць кохання». Санітарні книжки ніхто з повій заводити не буде, тим більше їх показувати потенціальним клієнтам. Як буде виглядати пенсійне забезпечення екс-повії також невідомо. Її в ихід на «професійну пенсію» становить 35 – 40 років. Як і за чий рахунок вона буде доживати до 55 років? [3].