Підготовка заперечень проти позову (відзив на позовну заяву)

«Робота адвоката по підготовці захисту проти позову має свої особливості: змінюється мета діяльності адвоката і, відповідно, процесуальні засоби її досягнення». Адже тепер завдання адвоката полягає в тому, щоб переконати суд у необхідності відмовити у задоволенні позовних вимог.

У США (ст. 7 Федеральних правил цивільного процесу (ФПЦП)) обов’язково повинні бути надані позовна заява, пояснення (заперечення) на неї відповідача й аргументи позивача проти зустрічного позову, якщо така зустрічна вимога заявлена. Такі папери мають бути складені «коротко і ясно». При цьому можливість коректування початкової позовної заяви та зміна заперечень або не допускається, або обмежується. Це полегшує роботу суду, але ускладнює становище сторін. Вважаю, що обов’язкове подання письмових заперечень або пояснень на позовну заяву доцільно ввести і в Україні.

Заперечення проти позову можна розділити на дві основні групи – заперечення в процесуальному і матеріальному смислі. Заперечення проти позову можливі шляхом: 1) спростування законних припущень, встановлених правовими нормами на користь позивача; 2) спростування фактів процесуальної підстави позову; 3) доказування фактів, які перешкоджають виникненню права у позивача або погашають це право.

Тобто оспорюючи вимоги позивача, відповідач або його адвокат наводить аргументи, спрямовані проти фактів, якими обґрунтовується позов, проти доказів, які підтверджують ці факти і проти правових висновків, які випливають із встановлених фактів. Відповідач може стверджувати і доказувати наявність у нього власного права на предмет позову. Крім того, адвокат може спрямовувати свої доводи проти прийняття позову до розгляду судом і відсутність процесуальних підстав для такого розгляду.

Основу заперечень складають факти або сукупність фактів, спрямованих на спростування позову. Наприклад, проти позову про відшкодування шкоди наводяться та підтверджуються факти, які вказують на відсутність вини того, хто спричинив шкоду. Проти позову про втрату права на проживання у квартирі подають заперечення про поважність причин такої відсутності або наводяться факти, які вказують на вимушений характер непроживання у спірній квартирі, через перепони другої сторони. Проти позову про стягнення заборгованості наводяться посилання на наявність зустрічних однорідних вимог, тобто про припинення зобов’язань зарахуванням.

Проти позову про повернення подвійної суми завдатку наводяться заперечення, що укладений договір не був виконаний з вини сторони, що дала завдаток. У випадках, коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі повертаються у розмірі, в якому вони давались, на що у своїх запереченнях наголошує і адвокат, який виступає проти повернення одержаних грошей у подвійному розмірі. За позовом проти спадкоємця на підставі боргової записки відповідач посилається на закінчення позовної давності, який погашає вимоги позивача.

Адвокат повинен потурбуватись про підтвердження заперечень відповідними доказами. Заперечення проти позову можливі шляхом: а) спростування законних припущень, встановлених правовими нормами на користь позивача; б) спростування фактів процесуальної підстави позову; в) доказування фактів, які погашають право позивача або не допускають виникнення права у позивача.

Іноді адвокату немає необхідності спростовувати всі факти, покладені позивачем в основу своїх вимог. Достатньо спростувати один із фактів або підтвердити протилежний факт, не сумісний з фактами підстави позову.

Заперечення в процесуальному сенсі спрямовані проти факту прийняття позову до розгляду, тобто правомірності виникнення і продовження процесу. Тому до певної міри ці заперечення мають формальний характер, не торкаються правильності позовних вимог і не стосуються суті спору.

Так, не може бути розглянута справа за відсутності у позивача права на позов. Стаття 59 ЦПК містить вимоги до оформлення відзиву та порядку його направлення до суду. Відзив підписує керівник або уповноважена ним особа. Виконуючий обов’язки керівника може підписувати відзив, якщо в рішенні про його призначення не встановлені обмеження щодо права підпису.

У ЦПК Франції поданню заперечень також приділено значну увагу (присвячено дві глави, які містять 55 статей). На цій стадії необхідно провести ґрунтовну підготовку до майбутнього процесу. Відзив є важливим процесуальним документом, а тому повинен відповідати встановленим вимогам, які ставляться до процесуальних документів. Заперечення можуть формуватися за тим самим принципом, що й позовна заява. Тобто це може бути позовна заява навпаки, де на кожну обставину позовної заяви відповідач подає свої заперечення. Відповідач вільний у формі свого волевиявлення, а тому може викласти свої заперечення й у будь-якому іншому порядку. Важливо, щоб вони були прозорими та зрозумілими для суду, а в необхідних випадках – підкріплені відповідними доказами. Американський принцип «коротко і ясно» доречний і в Україні.

Висуваючи у відзиві заперечення, відповідач заперечує проти позову, посилаючись на незаконність вимог позивача, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для відкриття провадження у справі. Заперечення можуть стосуватись усіх заявлених вимог чи їх частини або обсягу. Позивач обґрунтовує свої вимоги на фактах. Критика доказів, якими підтверджуються факти, як форма судового захисту відповідача набуває серйозного значення. Вона може стосуватись як джерела доказу, так і змісту самого доказу.

Підчистки у документі, недоліки речі, неправдиві покази свідка, спірний висновок експерта – все це впливає на якість і силу доказу. Сумніви у змісті доказів, можливість іншого тлумачення наведених у документі відомостей про факти можуть призвести до іншого правового висновку, ніж той, який стверджується позивачем.

Заперечення можуть бути висловлені й проти правової оцінки. Такі заперечення стосуються встановленого фактичного складу, і суду пропонується в інтересах відповідача інша юридична кваліфікація встановлених фактів. Складність полягає в тому, що відповідач або його адвокат не знають, які факти суд або суддя вважає встановленими, а щодо яких у нього є сумніви. Тому адвокат виходить із свого розуміння ситуації та власного висновку про те, які, на його думку, факти встановлені, а які ні.

У конкретній справі відповідач або його адвокат використовує різні способи спростування позовних вимог і поєднує їх. Як побудувати заперечення, в якому обсязі та послідовності – все це визначається матеріалами конкретної справи. «Готувати заперечення тільки за даними позовної заяви недостатньо. Правильно вчиняє той адвокат, представник відповідача, який розглядає позовну заяву як привід, щоб продумати й проаналізувати спір у всій його повноті.

Господарська справа, на відміну від кримінальної, майже завжди несе у собі можливість для її ускладнення і несподіванок. Рідко буває, що такі несподіванки відносяться до категорії приємних. Робота над поясненнями допомагає передбачити те, що може виявитись під час процесу. При цьому сам адвокат у процесі матиме в розпорядженні точні, наперед відшліфовані формулювання тезисів заперечень, які можна розвивати при наданні усних пояснень. Суддя, готуючись до справи, прочитає заперечення, і якщо він з ними не згоден, то повинен себе переконувати в їх помилковості, що психологічно важче, ніж не погоджуватися з усними поясненнями відповідача або його адвоката. Крім того, письмові заперечення залишаються у справі та є важливими для формування позиції вищестоящих судів при перевірці справи.

Такі пояснення важливі й для відповідача, який, ознайомившись із ними, може більш чітко уявити собі, на що слід звернути увагу суду.

Складаючи відзив у справі, слід ураховувати призначення цього процесуального документа. Тому необхідно, як правило, чітко визначити ставлення відповідача до заявленого позову: «Позов не визнаю» або «Позов визнаю частково». Далі викладається фактичне та правове обґрунтування заперечень.

Д.П. Ватман і В.А. Єлізаров звертали увагу на те, що немає необхідності наводити аргументи проти всіх елементів позову. Спростування одного з елементів може виявитися достатнім для відмови у задоволенні позову. До такої рекомендації слід ставитись обережно. Надмірна легковажність і впевненість у своїй правовій позиції у цивільній справі може обернутись програшем справи. Тому краще підготуватись по всіх наявних у розпорядженні адвоката позиціях. Однак при цьому слід знайти «золоту середину» і, маючи повне обґрунтування фактичних і правових заперечень, ставити перед судом тільки найбільш суттєві з них, з тим, щоби не перетворювати справу на затяжний і довготривалий процес, не обтяжувати суд надмірностями у поясненнях.

Закінчують заперечення проханням, яке має відповідати формі захисту, обраній відповідачем або його адвокатом. Якщо це заперечення матеріального порядку або спір проти доказів чи правового висновку, то просять: «У позові відмовити» або «У позові відмовити у такій-то частині». Якщо використовуються заперечення процесуального порядку, то вказують: «Справу провадженням закрити» або «Позов залишити без розгляду». Суд повинен у першу чергу вирішувати процесуальні питання.

Наведемо приклад письмових пояснень у справі. Суть спору можна визначити за змістом процесуального документа.

ДО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

01001 м. УЖГОРОД, вул. Конституції, 1 Справа № 0000 Суддя Колька І.П.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія»

88000, м. Ужгород Карпатської області, вул. Куйбишева, 45 Ідентифікаційний код 000000077

номер засобів зв’язку тел. 424-33-33 Відповідач:

Відкрите акціонерне товариство «Зоря» 88000, м. Ужгород Закарпатської області, вул. Куйбишева 45

р/р 26009677, ЗОФ АППБ, «Аваль» МФО 300345, Код 00084183

Св. № 1095442 5, індифікаційний код 035841800150

В інтересах ВАТ «Зоря» заперечення подає представник товариства Адвокат Петрук Василь Петрович, який діє на підставі договору про надання правових послуг

м. Одеса, Французький бульвар, 21, тел. 333-33-33,

ідентифікаційний код 000000070 Відповідач:

Відкрите акціонерне товариство «Тиса» 88000, м. Ужгород Закарпатської області, вул. Ш.Петеф, 45,

р/р 26009677, ЗОФ АППБ, «Аваль»

МФО 312345, код 03584183

Св. № 10654425, інд. код. 035841800150

ВІДЗИВ НА ПОЗОВНУ ЗАЯВУ ПРО РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРІВ ОРЕНДИ

Товариство «Мрія» звернулася з вимогами, в яких просить розірвати договори оренди приміщень з ВАТ «Тиса», посилаючись на те, що орендоване майно використовується не за призначенням.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав:

  • Позивач виходить із помилкового висновку, що акціонер вправі порушити таке питання, оскільки зазначені договори порушують його права. Згідно зі ст. З ЦПК заінтересована особа (яка є такою за наявності підстав, передбачених цією статтею) може звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права в порядку, встановленому законом.

Товариство «Мрія» є акціонером ВАТ «Зоря» і звернулося до суду вважаючи, що оспорювані договори не відповідають вимогам закону.

Однак позивач не належить до тих суб’єктів, між якими виникли спірні правовідносини щодо укладання договорів, а ВАТ «Зоря», яке було учасником спірних правовідносин, такий позов не заявляло. ВАТ «Зоря» є юридичною особою, діє на підставі статуту, тому саме йому як учаснику зазначених правовідносин належить право оскаржувати у встановленому законом порядку договори, про які йдеться у позовній заяві.

  • Посилання позивача на те, що укладені договори можуть вплинути на отримання позивачем частки прибутку ВАТ, мають характер припущення і не можуть бути визнані обґрунтованими. У позовній заяві не наведено доказів, які б обґрунтовували висновок, що здача в оренду приміщень зменшить акціонеру її частку прибутку.

Докази, що підтверджують заперечення, знаходяться в матеріалах справи.

Статутом та установчим договором ВАТ «Зоря» підтверджується, що позивач є акціонером товариства. Розділом третім статуту ВАТ «Зоря» підтверджено, що товариство, діючи на підставі статуту, здійснює свої повноваження не через акціонерів, а спеціально уповноважених на це осіб – генерального директора та виконавчих директорів. Розділом другим статуту підтверджено, що акціонер не користується правом пред’явлення позову в інтересах товариства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 59 Господарського процесуального кодексу України

ПРОШУ:

Провадження у справі закрити.

10 січня 2004 р. № 07

Представник, адвокат В.П. Петрук

З часу розгляду конкретної справи позиція судів дещо змінилася. Тепер і акціонери товариства за певних умов можуть звертатися з подібним позовом. Отже, юристам, адвокатам постійно потрібно вести моніторинг судової практики та враховувати плинність позицій судів.

Site Footer