Конституційний принцип безпосередньої участі народу у здійсненні правосуддя, через народних засідателів і присяжних, відображає прояв демократизму нашої держави, в основу якого закладено здійснення прав і свобод громадян у відправленні правосуддя.
Статус народного засідателя визначений ст. 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до цієї статті, народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, та за його згодою вирішує справи у складі суду разом із професійним суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді. Народні засідателі виконують обов’язки, визначені пунктами 1-5 частини п’ятої статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:
– своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
– дотримуватися правил суддівської етики;
– виявляти повагу до учасників процесу;
– не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
– виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
До списку народних засідателів у кількості, зазначеній у поданні голови суду, включаються громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам до народного засідателя, які передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та дали згоду бути народними засідателями.
Список народних засідателів формує за зверненням голови відповідного місцевого суду комісія, склад якої затверджує відповідна місцева рада. Також місцева рада (за місцем розташування суду) затверджує список народних засідателів. Для міжрайонних судів склад комісії та список народних засідателів затверджується рішенням обласних рад.
Після затвердження списку народних засідателів такий список передається до відповідного суду, в тому числі в електронній формі. Список народних засідателів переглядається у разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку.
Вимоги до народного засідателя
Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.
Не підлягають включенню до списків народних засідателів громадяни:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків народного засідателя;
3) які мають незняту чи непогашену судимість;
4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції;
5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
6) громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;
7) особи, які не володіють державною мовою.
Особа, включена до списку народних засідателів, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності. Також особа, включена до списку народних засідателів, не може залучатися до розгляду справи як присяжний.
Підстави і порядок увільнення від виконання обов’язків народного засідателя
Голова відповідного суду увільняє особу від виконання обов’язків народного засідателя у випадку:
– виникнення обставин, несумісних з вимогами до народного засідателя;
– перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, у випадку, якщо народний засідатель має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів чи членів сім’ї похилого віку;
– зайняття посади керівника та заступника керівників органу місцевого самоврядування;
– якщо особа через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
– в інших випадках, якщо голова суду визнає поважними причини, на які такі особи посилаються.
Особи, зазначені вище, увільняються від виконання обов’язків народного засідателя за їхньою заявою, поданою до початку виконання цих обов’язків. Увільнення від виконання обов’язків народного засідателя внаслідок відводу (самовідводу) в конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом.
Залучення народних засідателів до виконання обов’язків у суді
Суд залучає народних засідателів до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньої участі. Добір громадян для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як народних засідателів здійснюється за допомогою автоматизованої системи.
Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя надсилається судом народному засідателю не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. У запрошенні зазначаються права та обов’язки народного засідателя, перелік вимог до народних засідателів, а також підстави для увільнення їх від виконання обов’язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як народного засідателя.
Роботодавець зобов’язаний увільнити народного засідателя від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається неповагою до суду.
Народний засідатель зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається також неповагою до суду.
Гаранти прав народних засідателів
Народним засідателям за час виконання ними обов’язків у суді в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виплачується винагорода, яка обчислюється шляхом множення середньоденного заробітку (пенсії) (розраховується з середньомісячної заробітної плати чи пенсії такої особи) на кількість днів, протягом яких народний засідатель виконував обов’язки у суді. У разі, коли середньомісячна заробітна плата чи пенсія, з якої провадиться нарахування винагороди народним засідателям, нижча за розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, обчислення розміру винагороди провадиться, виходячи з розміру посадового окладу судді відповідного суду. У разі ж, коли народний засідатель на момент виконання обов’язків у суді тимчасово не працює, нарахування винагороди провадиться, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (в розрахунку на день).
Окрім цього, народним засідателям відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.
До гарантій прав народних засідателів належить також збереження за ними на час виконання обов’язків у суді всіх гарантій та пільг, які вони мали за місцем основної роботи. Час виконання народним засідателем обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення народного засідателя з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.
Як і на суддів, на народних засідателів, на час виконання ними обов’язків зі здійснення правосуддя, поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені Законом. За обґрунтованим клопотанням народного засідателя заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов’язків.
Присяжні
Конституція України ще в 1996 році ввела положення про участь у здійсненні правосуддя в Україні присяжних. Трохи згодом Закон України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р. закріпив існування цього інституту в судовій системі України, визначивши термін «присяжні», порядок складання списків присяжних, вимоги до присяжних, їх права та гарантії захисту (статті 68-72 Закону). Однак, цей документ закріпив лише загальні положення щодо присяжних, а конкретизувати участь цих осіб у здійсненні правосуддя мали процесуальні закони.
У Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. , який замінив Закон України «Про судоустрій України», питанню правового статусу присяжних присвячена вже ціла глава – глава 3 під назвою «Народні засідателі та присяжні» розділу ІІІ Закону. Відповідно до статті 58 цієї глави, «Присяжним є громадян України, якого у випадках, передбачених процесуальним законом, залучають до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя». Таким випадками є кримінальне провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі. Це, зокрема, передбачено статтею 31 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.
Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам, які ставляться до присяжних і дали згоду бути присяжними. У разі неприйняття місцевою радою протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних, територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.
Список присяжних затверджується на два роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України. Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного суду.
Вимоги до присяжного, підстави і порядок увільнення від обов’язків присяжного, гарантії прав присяжних є аналогічними до вимог щодо народних засідателів та передбачені главою 3 розділу ІІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Окрім цієї глави, діяльність присяжних під час кримінального провадження регламентується також параграфом 2 «Провадження в суді присяжних» глави 30 Кримінального процесуального кодексу України.