Найбільш яскравою формою прямої демократії в Україні є інститут референдуму. «Референдум» слово латинського походження «referendum», що в перекладі спочатку буквально означало – «те, що має бути повідомлено». Пізніше це слово стало асоціюватись із поняттям всенародного опитування і голосування.
Відповідно до чинного законодавства України, референдум – це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.
Чинним законодавством передбачено три види референдумів в Україні:
– Всеукраїнський референдум;
– референдум Автономної Республіки Крим;
– місцеві референдуми.
Всеукраїнський референдум – це всенародне голосування з важливих загальнодержавних питань (голосування в межах цілої держави).
Референдум Автономної Республіки Крим – це вирішення важливих питань шляхом голосування в територіальних межах автономії.
Місцеві референдуми – це голосування громадян з важливих питань місцевого значення, які проживають в межах окремих адміністративно-територіальних одиниць.
Відповідно місцеві референдуми можна поділити на:
– обласний референдум;
– районний референдум;
– міський референдум;
– районний у містах референдум;
– селищний референдум;
– сільський референдум.
Конституція України встановлює, що право голосу на референдумах мають громадяни, які досягнули 18 років (ч. 1 ст. 70).
Закони, інші рішення, прийняті Всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу щодо актів:
– Верховної Ради України;
– Верховної Ради Республіки Крим;
– Президента України;
– Кабінету Міністрів України;
– вищих виконавчих і розпорядчих органів державної влади Республіки Крим;
– актів міністерств і відомств України;
– рішень місцевих рад.
Рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу щодо рішень рад народних депутатів, на території яких він проводиться.
Закони, інші рішення, прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами і можуть бути скасовані або змінені лише у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Предмет Всеукраїнського референдуму:
– затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень;
– прийняття, зміна або скасування законів України чи їх окремих положень;
– прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України;
– прийняття рішень, які визначають основний зміст законів України та інших правових актів.
На Всеукраїнський референдум можуть виноситися питання, які згідно з Конституцією України належить до відання України.
До виключної компетенції Всеукраїнського референдуму віднесено вирішення питання про зміну території України.
Конституція України забороняє винесення на референдум законопроектів з питань (ст.ст. 73 та 74):
– податків;
– бюджету;
– амністії.
Предмет Республіканського референдуму Автономної Республіки Крим: прийняття, зміна або скасування рішень з питань, які віднесено законодавством України до відання Автономної Республіки Крим.
Предмет місцевого референдуму:
– прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання органів місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць;
– прийняття рішень, які визначають зміст постанов місцевих та їх виконавчих і розпорядчих органів.
На місцеві референдуми можуть також виноситися питання:
– віднесені законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць;
– питання дострокового припинення повноважень відповідної ради;
– питання дострокового припинення повноважень міського, сільського та селищного голови;
– питання дострокового припинення повноважень голови районної у місті, районної та обласної ради.
Виключно місцевими референдумами у відповідних адміністративно-територіальних одиницях вирішуються питання про:
– найменування або перейменування сільрад, селищ, міст, районів, областей;
– питання про об’єднання однойменних адміністративно-територіальних одиниць, які мають спільний адміністративний центр;
– питання про зміну базового рівня місцевого самоврядування у сільських районах.
У всеукраїнському та місцевому референдумах можуть брати участь особи, які:
– є громадянами України;
– на день проведення референдуму досягли 18 років;
– на день проведення референдуму постійно проживають на території України (області, району, міста, району в місті, селища, сільради).
Будь-яке пряме або непряме обмеження прав громадян України на участь у референдумі залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних поглядів, роду і характеру занять забороняються.
У референдумах не беруть участі психічно хворі громадяни, визнані судом недієздатними.
Громадяни беруть участь у референдумі на рівних засадах. Кожний громадянин має один голос. Референдум є прямим – громадяни беруть участь у референдумі безпосередньо.
Голосування під час референдуму є таємним, тобто контроль за волевиявленням громадян не допускається.
Громадянам, політичним партіям, громадським організаціям, масовим рухам, трудовим колективам надається право безперешкодної агітації за пропозицію про оголошення референдуму, за прийняття закону або іншого рішення, що виноситься на референдум. В день проведення референдуму будь-яка агітація забороняється.
Проведення нових референдумів:
– новий всеукраїнський референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведено не раніше 5 років;
– новий місцевий референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведено не раніше року від дня проведення попереднього референдуму з цих питань.
Підготовка і проведення референдумів здійснюється (фінансується):
– всеукраїнського референдуму – за рахунок державного бюджету;
– місцевих референдумів – за рахунок відповідних місцевих бюджетів.
Всеукраїнський референдум може призначатися виключно:
– Парламентом – Верховною Радою України;
– Главою Української Держави – Президентом України.
Всеукраїнський референдум повинен бути проголошений
Президентом України за правом народної ініціативи, тобто тоді, коли цього вимагає народ.
Право народної ініціативи – це вимога проведення референдуму не менше 3 мільйонів громадян України, які мають виборче право.
При цьому Конституцією України передбачена обов’язкова умова – забезпечення всеукраїнського характеру підтримки такої народної ініціативи. Вищезгадані 3 мільйони підписів не можна зібрати в одному місті чи регіоні, голоси в підтримку проведення Всеукраїнського референдуму мають бути зібрані у більшості регіонів держави. У конституційній нормі йдеться, що підписи щодо призначення референдуму повинні бути зібрані не менш як у двох третинах областей і не менше ста тисяч підписів у кожній області (ч. 2 ст. 72).
Місцеві референдуми проголошуються відповідними місцевими радами. Місцева рада також призначає місцевий референдум на вимогу :
1) депутатів, які становлять не менше частини від загального складу ради;
2) підписану однією десятою частиною громадян України, які постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і мають право брати участь у референдумі.
Право ініціативи у збиранні підписів під вимогою про проведення Всеукраїнського референдуму належить особам, які:
– є громадянами України;
– мають право на участь у референдумі.
Право ініціативи у збиранні підписів під вимогою про проведення місцевого референдуму належить особам, які:
– є громадянами України;
– мають право на участь у референдумі;
– постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Дата проведення Всеукраїнського референдуму призначається не раніше трьох і не пізніше чотирьох місяців, а місцевого референдуму – не раніше місяця і не пізніше двох від дня прийняття рішення про проведення референдуму.
Для проведення голосування і підрахунку голосів під час проведення референдумів територія районів, міст, районів у містах, селищ міського типу і сільрад ділиться на дільниці для голосування.
Проект закону, рішення вважається ухваленим громадянами на референдумі, якщо за нього було подано більшість голосів громадян від числа тих, хто взяв участь у референдумі.
Референдум визнається таким, що не відбувся, якщо в ньому взяла участь менша частина громадян, внесених у списки для голосування, а референдум з питань дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та Президента України визнається таким, якщо у ньому взяло участь менше двох третин від загальної кількості громадян, внесених у списки для голосування.
З метою виявлення волі громадян при вирішенні важливих питань загальнодержавного та місцевого значення у передбаченому цим законом порядку можуть проводитись всеукраїнські та місцеві дорадчі опитування громадян України (консультативні референдуми).
Результати дорадчого опитування розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними державними органами.