Право громадян на екологічну безпеку, закріплене в статті 50 Конституції України, яка визначає, що «кожен має право на безпечне для життя і здоров´я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди», носить абсолютний характер, і, незалежно від чинників, що призвели до його порушення, громадяни мають право на відшкодування заподіяної шкоди. Відповідно до статті 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду українського народу є обов´язком держави.
Відшкодування шкоди у таких випадках варто розглядати як складний інститут права, який за своєю правовою природою є поєднанням юридичної (цивільно-правової) відповідальності, яка наступає у випадку порушення екологічних прав протиправними, винними діяннями та позитивної (соціальної) відповідальності, яка наступає у випадку заподіяння шкоди природними, природно-техногенними чи іншими надзвичайними подіями і явищами, і за своєю юридичною природою є заходами захисту порушених екологічних прав та реалізується шляхом застосування цих заходів.
Забезпечення екологічної безпеки досягається різними шляхами. Один із найважливіших серед них – це запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям та ефективна ліквідація їх наслідків.