ДИСКУРС ПУБЛІЧНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ – багатогранний процес комунікації різних суб’єктів суспільства з метою обговорення й узгодження позицій щодо перспектив впливу на об’єкт управління. Буттєва полісуб’єктність публічно-управлінського дискурсу репрезентує різні за рівнем реалістичності й політичної значущості точки зору, кожна з яких має право на існування й часткове врахування в процесі управління. Ефективність впливу публічно-управлінського дискурсу на модернізацію дійсності залежить від дотримання таких імперативів, як безсторонність (рівновіддаленість від партійних позицій і окремих інтересів); рефлексивність (урахування універсального вираження спільного блага) та наближеність (визнання права на соціальну значущість і публічну суб’єктність усіх представників суспільства) (П.Розанвалон). Інакше кажучи, роль основи реалістичних управлінських рішень забезпечується дискурсом за допомогою його трьох основних характеристик – істинність, розумність та значущість (Ю.Габермас).
© Петровський П.М.