загрузка...

Профілактика посттравматичних стресових розладів: психологічні аспекти

5.3. Психолог – психологу та педагогічним працівникам

Важко уявити собі людину, яка вирішила б усі свої проблеми. Постійно зростають навантаження: інформаційні, емоційні, фізичні, які переростають у психотравмуючі ситуації та емоційне напруження. Дорослим також буває надзвичайно важко впоратися із своїми переживаннями, визнати необхідність у додатковій зовнішній допомозі. Певне ставлення до стресора формує спеціальність в якій людина працює, часто вона навіть ставить рамки щодо реакції на стрес. Педагогічним працівникам, психологам особливо потрібно дбати про свій внутрішній стан, оскільки це люди від яких залежить емоційне благополуччя дітей, їх стабільний розвиток. Не варто забувати, що психологія професіоналізму педагогічного працівника включає в себе індивідуальну компетентність вчителя, яка складається з володіння прийомами саморегуляції і розвитку індивідуальності в рамках професії, готовність до професійного зростання, здатність до індивідуального самозбереження, володіння прийомами професійного спілкування, непідвладність професійному старінню. Тому педагогічний працівник має знати методи захисту від стресів, виявляти його, сам або за допомогою психолога активізувати свої внутрішні ресурси.

Для початку пропонуємо пройти тест. Польські психологи розробили методику, за якою можна протестувати себе і за шкалою стресу оцінити свій результат. Дайте відповідь на кілька питань, коли будете згадувати, як пройшов Ваш день, відповідь «так» – (1), а при відповіді «ні» – (0).

  1. Ви все робили швидко (читали, пили, їли і так далі).
  2. Було таке відчуття, що Ви не встигаєте.
  3. Ви не змогли розгледіти позитивні сторони подій, життя загалом, відчували втому, вас нервувала присутність людей.
  4. Ви постійно відчували скутість.
  5. Погано спали.
  6. У вас болів живіт і голова без видимих на те причин, Ви не могли зосередитися, для заспокоєння Ви курили, їли, пили.
  7. Важко було всидіти на одному місці.
  8. Траплялися сумбурні реакції, Ви злилися без видимих причин.
  9. Спостерігалося посилене серцебиття, Вас кидало в жар.
  10. Приймали заспокійливі засоби.

Відповіді на питання дадуть Вам таку картину:

До 5 балів – Ви не знаходитесь в стані стресу, у вас добре розвинені адаптаційні механізми, не уникаєте комунікацій, ситуацій де присутні люди.

6 - 8 балів – Вам потрібно більш наполегливо долати життєві кризи, труднощі.

9 - 10 балів – Ви за один крок до нервового, серйозного зриву. Це дуже небезпечно для здоров´я.

Стрес – це захисна реакція організму, спрямована на допомогу людині в подоланні складних життєвих ситуацій. У шкільному середовищі можливі свої стресори: конкуренція, неадекватний зворотній зв´язок адміністрації, перевірка, додаткові пропозиції батьків щодо проходження навчально-виховного процесу. У сучасному житті стреси відіграють значну роль через воєнні дії на території країни. Вони впливають на поведінку людини, її працездатність, здоров´я, взаємини з навколишніми й родину. Стресорами можуть бути фізичні та психічні подразники, реальні чи уявні. Людина реагує не лише на справжню небезпеку, але й на загрозу чи нагадування про неї. Часте або тривале перебування людини у стресовому стані призводить до виснаження, розвитку психосоматичних розладів. Поряд зі стресорами, спільними для всіх людей, у діяльності педагога (психолога) є професійні стрес-чинники:

- відповідальність;

- необхідність контролювати ситуацію;

- необхідність постійно підтверджувати свою компетентність;

- тимчасова мінлива діяльність.

Психічне напруження, невдачі, страхи, зриви, відчуття небезпеки – найбільш руйнівні стресори для людини. Вони, крім фізіологічних змін , які призводять до соматичних хвороб, спричиняють ще й психічні наслідки емоційного перенапруження – неврози.