загрузка...

Соціологія девіантної поведінки

4.7. Суспільне ставлення до проституції

Незважаючи на негативні наслідки проституції в Україні, маються різні підходи щодо її подальшої долі. Існують дві прямопротилежні точки зору щодо упорядкування секс-бізнесу. Українське суспільство поділилося на прихильників легалізації і противників цього «зла». За дослідженнями В. Вариводи і С. Костантінова (Національна академія внутрішніх справ України), прибічники «законності» секс-бізнесу, завдячуючи її узаконенню, стверджують, що це сприятиме посиленню контролю за проститутками і проституцією, станом їх здоров’я, виведе з «тіні» великий за розмірами оборот коштів.

Активні супротивники доводять, що ефективного контролю створити буде неможливо. Так, на думку професора І. Горпинченко (Український інститут сексології і андрології), легальна проституція - це міф, бо отримати економічну користь від її легалізації буде неможливо, тому що сам по собі цей бізнес є кримінальним і будуть створені такі схеми, які допоможуть ухилитися від сплати податків. Створити ефективну систему медичного контролю буде також проблематичним. За його словами, повії перші усвідомили небезпеку ВІЛ-інфекції і тому постійно використовують презервативи. Медичні картки на повій у медичних закладах стануть предметом для поширення інформації про їх господарів, що не бажано для «трудівниць кохання». Санітарні книжки ніхто з повій заводити не буде, тим більше їх показувати потенціальним клієнтам. Як буде виглядати пенсійне забезпечення екс-повії також невідомо. Її в ихід на «професійну пенсію» становить 35 - 40 років. Як і за чий рахунок вона буде доживати до 55 років? [3].

І як висновок можна сказати, що легалізувати проституцію – значить засвідчити про загальнодержавну моральну деградацію. Якщо сьогодні визнаємо проституцію легальною, то недалеко вже й до узаконення наркотиків, торгівлі людьми. Найважливіше –
змінити людську свідомість стосовно глобальної проблеми проституції. Сьогодні все більше людей розуміють негативну значимість цього суспільного явища. Отже, українське суспільство сьогодні, на превеликий жаль, не може на високому рівні надати соціальний захист кожному громадянину. Соціальний і моральний збиток, який заподіюють повії окремим членам суспільства, не визначається кількістю і якістю інтимних послуг, а лише наявністю фізичної (венеричні захворювання, СНІД, гепатит «С») і моральної (розірвані шлюби, психічні розлади тощо) шкоди. Тому на суспільство покладається відповідальність за організацію профілактичної і попереджувальної роботи як з представницями секс - індустрії, так і з тими, хто регулярно користується їх послугами. Тут важливо не завдати
психологічної шкоди жінці.