При вирішенні питання про порушення кримінальної справи, пов’язаної із викраденням, привласненням, вимаганням документів, штампів, печаток, заволодінням ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем, слідчий повинен зібрати документальне підтвердження:
1) чи є предмет посягання офіційним або приватним документом;
2) ким, коли і на якій підставі видавався документ, печатка чи штамп, що став предметом злочинного посягання;
3) чи наявні в діях підозрюваної особи корисливі мотиви чи інші особисті інтереси. Якщо буде встановлено, що особа діяла з інших мотивів, то склад злочину, передбаченого ст. 157 ККУ, буде відсутній. Корисливі мотиви полягають у прагненні особи шляхом вчинення розглядуваного злочину одержати незаконну матеріальну вигоду або позбутися певних матеріальних витрат. Реалізація таких мотивів може здійснюватися як безпосередньо (наприклад, знищення документів про знаходяться під заставою), так і опосередковано з метою вилучення предмета у подальшому (наприклад, для незаконного отримання за відповідними документами грошей або для використання штампів чи печаток для вчинення різних злочинів). Інші особисті інтереси можуть полягати у прагненні особи здобути різні вигоди нематеріального характеру: просування по службі, уникнення відповідальності за недоліки в роботі та інше.;
4) інформацію про призначення особи на посаду та її службові обов’язки (для ч. 2);
5) які саме порушення роботи підприємства, установи чи організації були спричинені злочинними діями (для ч. 2).
В ході розслідування такого виду злочинів слід з’ясувати обставини:
1) час, місце та обставини вчинення злочину;
2) безпосередній спосіб вчинення злочину;
3) особу, яка вчинила злочин, та її мотиви (якщо злочин вчинено групою, то яку роль виконував кожен із співучасників);
4) чи використовувався незаконно отриманий документ, печатка чи штамп для вчинення інших злочинів, якщо так, то яких і яким чином;
5) характер і розмір завданої злочином шкоди;
6) які обставини сприяли вчиненню злочину.
На початковому етапі розслідування проводяться такі невідкладні слідчі дії: огляд місця події, допит заявника (потерпілого), допит свідків, виїмка. Якщо є особа підозрюваного, то до невідкладних слідчих дій необхідно віднести допит підозрюваного, проведення обшуків за місцем його роботи та проживання. Розглянемо особливості тактики проведення цих слідчих дій детальніше.
Огляд місця події при розслідуванні цього виду злочинів проводиться за загальними правилами з дотриманням вимог, що визначені процесуальним законодавством. Основна мета такого огляду полягає в тому, щоб зафіксувати обстановку, де сталася подія, виявити, зафіксувати та вилучити сліди, що залишив злочинець. Особлива увага звертається на місце, де документи, печатка чи штамп зберігалися. У зв’язку з цим потрібно детально описати це місце, відзначити в протоколі огляду факт відсутності відповідного документа, печатки чи штампа. Для наочності доцільно використати фотознімання (оглядове, вузлове та детальне). З метою з’ясування часу, коли востаннє користувалися зниклою печаткою (штампом) слідчому доцільно провести (за наявності) огляд журналу вихідної кореспонденції. В процесі огляду такого журналу, за загальним правилом, спочатку описується огляду та обов’язково вказується, на якій сторінці міститься запис про останній документ, на якому ставилася печатка (штамп), хто його готував, про що саме цей документ, кому він був надісланий.
Під час проведення допиту заявника з’ясовують:
1) з якого часу особа працює на посаді (займається підприємницькою діяльністю), що входить в її функціональні обов’язки;
2) які саме документи (печатка чи штамп) зникли, за яких обставин і ким це було виявлено;
3) індивідуальні ознаки зниклої печатки (штампа), де її було виготовлено;
4) який порядок зберігання документа (штампа, печатки), хто мав доступ до них і право користуватися;
5) коли і хто саме останній раз їх використовував;
6) яких заходів вжила особа після виявлення зникнення документа (печатки, штампа);
7) які збитки спричинено в результаті зникнення документа, штампа чи печатки.
Якщо зникла печатка чи штамп, то з метою організації їх пошуку слідчому необхідно мати зразки з їх відбитками. У такому разі доцільно провести виїмку документів, на яких містяться відбитки цих печаток або штампів. Цю слідчу дію можна провести на підприємстві, установі чи організації, з якого вони зникли. Також зразок печатки і штампа (разом із підписами керівника та бухгалтера) міститься в банківській установі, де відкрито рахунок цього підприємства, установи чи організації.
Як свідків під час розслідування цього виду злочину можна допитувати осіб, які: 1) бачили документ, печатку чи штамп або користувалися ними перед їх зникненням; 2) працюють у приміщенні, з якого зник документ, печатка чи штамп; 3) готували зниклий документ чи виготовляли печатку (штамп); 4) охороняли об’єкт у час, що передував зникненню документа, печатки (штампу). Якщо документ належить фізичній особі, рекомендується як свідків допитати членів його сім’ї.
Перелік питань, що слідчий задає свідкам кожної з вищевказаних груп, відрізняється. Наприклад, у особи, яка бачила документ, печатку чи штамп перед тим, як виявили їх зникнення, з’ясовують: за яких обставин вона бачила документ (печатку чи штамп), у кого чи де він знаходився. У особи, яка працює в приміщенні (кабінеті), з якого зник документ, печатка (штамп), з’ясовують: 1) як давно вона працює в цьому приміщенні; 2) хто ще працює у цьому приміщенні та має від нього ключі; 3) хто заходив до них у переддень зникнення документа (печатки чи штампа); 4) де саме (в якому місці) зберігався документ (печатка чи штамп) та де саме вони знаходились у день перед зникненням; 5) хто останнім покидав приміщення (кабінету) та його закривав; 6) чи охороняється приміщення (кабінет) тощо.
Під час допиту особи, яка охороняла об’єкт, з якого зник документ (печатка чи штамп), з’ясовують: 1) коли вона розпочала чергування; 2) що входить у її обов’язки; 3) чи ведеться журнал обліку входу/виходу робочого персоналу; 4) хто останній виходив з установи (підприємства, організації); 5) які приміщення на об’єкті ставляться під охорону; 6) чи ставилося під охорону приміщення, з якого зник документ (печатка, штамп); 7) чи сталися під час чергування якісь надзвичайні події, які саме, як на них було відредаговано тощо.
З урахуванням того, що зараз виготовлення печатки і штампа не потребує отримання дозволу у дозвільній системі МВС України (наказ МВС України від 11.01.2011 р. № 5), необхідно вирішити питання про допит в якості свідка особи, яка представляє виробника штемпельної продукції (тобто, тієї фірми, яка виготовила зниклу печатку чи штамп). Під час такого допиту необхідно з’ясувати:
1) хто і коли звернувся з проханням виготовити відповідну печатку і штамп (для цього подається письмове звернення; оригінал Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи- підприємця, або оригінал Виписки з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої уповноваженим місцевим органом державної влади; оригінал Довідки Статуправління про включення до ЄДРПОУ (крім фізичних осіб-підприємців); копія паспорта першої особи організації, яка вказана у Довідці Статуправління (фізична особа-підприємець – копію власного паспорта); 2) чи була виготовлена печатка (штамп), який її дизайн; 3) коли і кому виготовлена печатка (штамп) була видана.
Якщо в ході розслідування таких видів злочинів буде встановлено особу підозрюваного, то тактика проведення його допиту залежить від обраної ним позиції. У будь-якому випадку потрібно детально допитати її з приводу обставин, які вона повідомляє, а після цього перевірити цю інформацію. У випадках, коли підозрювана особа визнає свою причетність до вчинення злочину, у неї необхідно з’ясувати:
1) коли і за яких обставин вона заволоділа документом, печаткою, штампом;
2) мета заволодіння документом, печаткою, штампом;
3) чи використовувалася і як саме викрадений документ, печатка чи штамп;
4) злочин особа вчинила сама чи у неї були спільники, якщо так, то хто вони, яку роль виконували;
5) де зараз знаходяться незаконно отримані документи (печатка чи штамп);
6) якщо документ (печатка чи штамп) нею були знищенні, то як і де саме це сталося.
У випадку, коли підозрюваний заперечує свою причетність до вчинення злочину, а у слідчого є достатні підстави вважати, що це не так, доволі результативною слідчою дією може бути обшук (за місцем роботи та проживання підозрюваного, особистий обшук). В ході проведення цієї слідчої дії основним завданням слідчого є знайти зниклий документ (печатку чи штамп). У разі їх виявлення під час обшуку необхідно в протоколі відзначити, де саме ці предмети знаходилися, а також вказати індивідуальні особливості виявлених предметів та їх опечатати згідно з вимогами. Також у такому разі доцільно використати фотознімання, яке в подальшому оформити у вигляді фототаблиці до протоколу слідчої дії.
Зазвичай, при розслідуванні такого виду злочинів із самого початку можливо призначити традиційні трасологічні експертизи – дактилоскопічну чи експертизу слідів знарядь злому. Дактилоскопічну експертизу необхідно призначити у випадку, коли, наприклад, під час огляду місця події буде виявлено відбитки пальців рук та буде відома особа підозрюваного. В разі виявлення знарядь, за допомогою яких проникли на об’єкт, де зберігався документ (печатка чи штамп), або відкрили вхідні двері (сейф). Якщо в подальшому буде виявлено документ (печатку чи штамп), слід призначити експертизу, пов’язану з техніко-криміналістичним дослідженням документів, для того, щоб з’ясувати, чи є вона саме тим об’єктом, який зник.
Планування проведення слідчих дій на подальшому етапі розслідування значно залежить від слідчої ситуації (про них йшлося в питанні № 2). У будь-якому разі серед слідчих дій, які проводить слідчий на цьому етапі, можна назвати такі: допит свідків, пред’явлення для впізнання, очні ставки, огляд документа (печатки, штампа), відтворення обстановки та обставин події, допит обвинуваченого. Також слідчий вживає заходів щодо збору даних, які характеризують особу злочинця, встановлює завдані злочином збитки та забезпечує їх відшкодування.
Як свідків допитують тих осіб, які не були допитані на початковому етапі розслідування, або про них стало відомо в процесі розслідування злочину. За наявності у показаннях осіб суттєвих суперечностей між ними проводяться очні ставки. Також необхідно провести огляд документа (печатки чи штампа), якщо вони будуть виявлені.
Зазвичай документ описується у протоколі тієї слідчої дії, під час проведення якої він був виявлений. В такому разі в протоколі зазначається: 1) місце виявлення документа; 2) назва документа, його розміри та форма; 3) на якому матеріалі та яким фарбником віддрукований документ; 4) основні реквізити документа та його зміст;
1) наявність видимих пошкоджень, забруднень, слідів рук; 6) спосіб фіксації та упакування.
У разі виявлення печатки та штампа під час їх опису зазначають таку інформацію: 1) місце виявлення печатки (штампа); 2) форма і розмір печатки (штампа); 3) матеріал, з якого виготовлена печатка (штамп); 4) оснастка печатки (штампа); 5) зміст печатки (штампа);
2) наявність пошкоджень, залишків фарбника; 7) спосіб фіксації та упакування.
Використана та рекомендована література
- Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар / [Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.]; за заг. ред.
- В. Сташиса та В.Я. Тація. – К.: Ін Юре, 2003. – 1196 с.
- Бедняков И.Л. Обыск: проблемы эффективности и доказательственного значения / И.Л. Бедняков. – М.: Юрлитинформ, 2010. – 176 с.
- Комягина Ю.С. Следственные действия: сущность, классификация, принципы / Ю.С. Комягина, С.В. Лаврухин. – М.: Юрлитин- форм, 2009. – 248 с.
- Дзюба Ю.П. Щодо розмежування понять офіційного документа як предмета злочинів, передбачених статтями 357 та 366 КК України / Ю.П. Дзюба // Вісник ЛугДУВС. – 2010. – № 8 (ч. 1). – 156-161.
- Дзюба Ю.П. Щодо ознак суб’єктивної сторони протиправного заволодіння офіційними документами, печатками чи штампами / Ю.П. Дзюба // Сучасні проблеми юридичної науки. – Х.: НЮАУ, 2008. – С. 382-385.
- Калініна І.В. Завдання слідчого огляду документів у справах про господарські злочини, пов’язані з підробленням документів / І.В. Калініна // Митна справа. – 2011. – № 4 (76). – Ч. 2. – С. 215-221.
- Пчеліна О.В. Правила огляду паспортів та основні прийоми виявлення їх підробки