1.6. Формальні й неформальні соціальні норми

Соціальні норми поділяються на формальні й неформальні. Формальні норми існують у кодифікованій формі в законодавстві чи релігійній доктрині. Неформальні норми існують у вигляді «фонових очікувань», тобто поширених уявлень щодо способів поведінки у конкретних умовах.

Дослідники поділяють норми на чотири типи:

1) заборони (вступати в сексуальні стосунки з близькими родичами (інцест) тощо);

2) дозволи (займатися науковою, підприємницькою, викладацькою діяльністю);

3) побажання (бути чесною і порядною людиною, проявляти працелюбність);

4) вимога певних дій (платити аліменти, податки).

Соціальні норми мають свої властивості: об’єктивність, історичність, універсальність, схематичність, безперечність, відносність, динамічність.

Соціальні норми поведінки у різних соціальних категоріях і групах мають своїрегламентаційні чинники: релігійні канони серед віруючих (Біблія, Коран, Закони Ману), військові статути у військових, «поняття» у кримінальному світі, «усні неписані закони» у козацтва Війська Запорізького тощо. Разом з тим у різні історичні епохи нормативні вимоги з часом змінювалися. Наприклад, у стародавні часи (Древня Греція, Древній Рим) проституція була позитивним явищем у суспільстві; у середні віки (Західна Європа) куртизанки користувалися широкою популярністю серед представників владних структур і навіть впливали на державну політику; в нинішній час проституція є антисоціальним явищем і представниці секс-бізнесу притягаються до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

За визначенням В.Г. Городяненка, соціальні цінності й норми є інструментами соціального регулювання в суспільстві, проміжною ланкою, що пов’язує поведінку індивіда і найважливіші соціальні інститути. Тому соціальна норма визначає межу допустимої поведінки індивіда, соціальної групи або організації, що історично склалася у конкретному суспільстві.

Отже, незважаючи на певні протиріччя, соціальні норми безумовно виконують неоціненну регулятивну функцію у житті суспільства. Вони створюють орієнтири, які формують нормативне поле дій, яке дозволяє регламентувати, направляти та контролювати дії індивідів, груп людей, класи, спільноти. Тобто норми є зразком, на який повинні рівнятися члени суспільства, оцінювати свої дії, прогнозувати свою поведінку, бачити перспективу.

Site Footer