6.2. Поведінка в родині

“Ввічливий чоловік повинен ставиться до своєї дружини так само, як до будь-якої незнайомої жінки, тільки в десятеро ввічливіше”, – говорив Б. Шоу, майстер парадоксів і афоризмів. Проте, хоча цей вираз і звучить дещо парадоксально, саме в ньому втілено основний принцип гарного тону: вдома, в родині не можна себе поводити за принципом “як хочу”, “кому яке діло?” Навпаки, саме поведінка в родині визначає ступінь вихованості людини.

За статистикою серед шлюбів, що розпалися, найбільший відсоток склали родини, в яких подружжя не вміли поводити себе, які не засвоїли основ співіснування, тобто недостатньо володіли культурою поведінки.

Кохання та сумісності характерів ще недостатньо для сімейного щастя. Для цього необхідне взаєморозуміння і вміння себе поводити.

Повернемося до тези: “Вдома можна поводити себе як завгодно, що хочу те й роблю!” Це самовиправдання поганих манер, результат етичної безграмотності та повної відсутності внутрішньої культури.

Саме вдома виявляється дійсне володіння культурою поведінки. Родина – це колектив, в якому діють усі основні правила етикету: повага до старших за віком, ввічливе і приязне ставлення один до одного і особливо до жінки.

Шанобливе ставлення до старших – це давня традиція, заповідь, яку шанують усі народи. Це істина, що не потребує доказів. Однак повагу, особливо дітей, треба заслужити, а це досягається тільки особистим прикладом. Однак і старші за віком повинні бути тактовними. Постійне читання нотацій настільки набридає, що слова втрачають значення, на них не звертають уваги. “Тільки погано вихована людина намагається завжди грати роль вихователя” (М. Светлов).

На жаль немає абсолютних, універсальних форм ідеальної поведінки в родині. “Всі сім’ї щасливі однаково, а нещасні кожна по-своєму”, – сказав колись відомий російський письменник JT. Толстой.

Кожний конкретний випадок потребує й особливого вирішення. Однак, якщо дотримуватися і культивувати в родині чуйність, тактовність, вміння володіти собою, взаєморозуміння, знання правил поведінки – це сприятиме гармонійним стосункам.

Більшість підприємців перш ніж укласти угоду завжди вивчають свого партнера. Дані про родину і взаємовідносини в ній займають не останнє місце у загальній характеристиці, що сприяє позитивному або негативному рішенню про співробітництво.

Є безліч книжок, в яких розглядається етика родинних відносин. Слід звернути увагу на деякі загальні правила, які надає В. Рафеєнко у книзі “Как вести себя в любой компании”:

  1. Довіряйте своєму чоловіку.
  2. Ніколи не намагайтеся переробити свого чоловіка.
  3. Ніколи не критикуйте своїх близьких.
  4. Надаючи свободу іншому, ти отримуєш її сам.
  5. Не забувай говорити дружині про її чесноти.
  6. Говоріть із чоловіком про його справу.
  7. Ваш шлюб збережете лише ви самі.
  8. Даруйте дружині квіти не тільки на день народження.
  9. Частіше влаштовуйте маленькі родинні свята.
  10. Будьте взаємоввічливими з перших днів існування вашої родини.
  11. Намагайтеся будувати своє подружнє життя свідомо, не покладаючись на волю обставин.
  12. Обов’язково ознайомтеся з основами статевих відносин.

Ходити в гості люблять майже всі. Що може бути кращим, ніж провести час у колі друзів, потанцювати, поговорити про улюблений фільм, останній спектакль, обговорити проблеми бізнесу і проблеми родинні. Однак відвідини не завжди бувають приємними. Може річ у тому, що вечір чи зустріч склалися не так, як хотілося?

• У гостях.

Якщо ви отримали запрошення, але не можете їм скористатися, слід повідомити про це.

Приймаючи запрошення, нечемно питати: “А хто ще буде?” Господар, повинен заздалегідь ознайомити інших зі списком запрошених. Не варто на запрошення відповідати: “Дякую, як-небудь заскочу” або “Буду недалеко, зайду”.

Якщо вас запросили, але не вказали конкретний день і годину, слід подякувати за запрошення та спитати, в який час буде зручно прийти.

Ідучи у гості, пам’ятайте давню східну мудрість: “Не можна переступати поріг чужого дому, якщо на обличчі немає усмішки”. Застілля та вечірки влаштовуються саме для того, щоб повеселитись і поспілкуватися, тому намагайтеся забути про неприємності та проблеми.

Квіти господині і солодощі для дітей ні до чого вас на зобов’язують – це традиція, яка стала вже нормою поведінки.

Ще не замовк дзвінок, а гостинний господар вже на порозі зустрічає гостей, допомагає зняти верхній одяг. Якщо ви взяли з собою змінне взуття, можете перевзутися, потім привести себе у порядок: чоловікам – поправити краватку, зачіску, жінкам – підфарбувати губи, припудритися. Після цього можна приєднатися до інших гостей.

Використовуйте прості правила. По-перше, привітайтеся з господинею, потім зачекайте, поки вона не відрекомендує вас решті гостей, після цього привітайте присутніх кивком голови. Якщо їх не дуже багато, потисніть кожному руку (спочатку жінкам, а потім чоловікам, починаючи зі старших за віком).

Коли стіл накрито на 4 – 6 осіб, слід почекати, поки господарі не вкажуть кожному місце. Якщо гостей дуже багато (від 15 і більше) місця займають самостійно.

Сідати за стіл слід не поспішаючи. У першу чергу треба допомогти зручно влаштуватися своїй дамі, посунути стілець. За європейськими нормами етикету, чоловіки сідають за стіл тільки після того, як сіли дами.

Не рекомендується починати їсти перш ніж буде запропоновано всім гостям та, коли приносять наступну страву, дотримуватися цього правила не треба.

Гість має підтримувати розмову з тими, хто сидить поруч. Темою застільної бесіди може бути спорт, музика тощо. Не слід обговорювати політичні та релігійні проблеми, хвороби, говорити погано про відсутніх, навіть якщо вони цього заслуговують.

Обов’язково слід похвалити одну зі страв, а після обіду (вечері) подякувати господарям за гостинність і турботу.

У гостях небажано:

  • розпитувати господарів, про вартість ремонту, вази, килима тощо;
  • пропонувати господарям гроші за розбиту чи зіпсовану річ (краще купити таку ж саму і принести);
  • глузувати над своєю дружиною (чоловіком), вихвалятися своїми відомими або високопоставленими родичами чи друзями;
  • просити господарів увімкнути телевізор і невідривно дивитися на екран, не приймаючи участь у загальній розмові; переривати бесіду;
  • відмовлятися від запропонованих страв, напоїв або просити інші, яких нема на столі;
  • йти відразу після вечері, обіду.

Не слід довго затримуватись у гостях. Коли господарі починають прибирати посуд зі столу або говорити про те, що завтра потрібно рано прокинутися – це перша ознака того, що час іти. Не варто набридати господарям. Тактовна людина не буде чекати того моменту, коли по виразу обличчя господарів можна буде прочитати: “Дорогі гості, чи не набридли вам господарі?”

Прощаючись, слід подякувати господарям за прийом. Не буде зайвим запросити їх до себе, особливо якщо ви в гостях уже вдруге чи втретє. Робити це треба тільки після того, як ви одягнулися.

  • Прийом гостей.

Правила гарного тону висувають достатньо вимог до поведінки гостей, та роль гостинного господаря ще більш відповідальна.

“Приходь без попередження, і ти дізнаєшся, якої думки про тебе” – свідчить французьке прислів’я. Дійсно, в таких випадках вираз обличчя людини, яка відкриває двері, буває дуже красномовним.

У сучасному напруженому житті, коли і жінки, й чоловіки працюють, та їхнє життя заповнене багатьма справами і обов’язками, візит без попередньої домовленості спричиняє багато турбот. Такі візити повинні бути скоріше виключенням, аніж системою, і тривати не більше 30 хвилин. Інша справа, коли ви запросили гостей до себе. У цьому випадку слід дотримуватися певних правил:

  1. Запрошувати гостей слід заздалегідь, усно чи письмово (за І 0 днів, за тиждень).
  2. Слід повідомити, хто ще запрошується.
  3. Небажано запрошувати через третіх осіб.
  4. Не варто запрошувати у присутності тих, кого не запрошують.
  5. Небажано запрошувати людей, які посварилися.
  6. Запрошуючи, слід назвати привід (ювілей, день народження, дружня вечеря), характер застілля (чай, обід, вечеря), точний час приходу.

До прийому гостей треба підготуватися:

  1. Спланувати програму вечірки.
  2. Скласти меню.
  3. Продумати розваги.
  4. Закінчити підготовку завчасно.
  5. Клопоти щодо підготовки розподілити між усіма членами родини.

Зустрічають гостей господар чи господиня, чи обоє (коли приходять перші гості, потім хтось один зустрічає, інший займається вже гостями, які зібралися). Неетично пропонувати гостям зняти взуття (смішний вигляд має жінка в капцях на три розміри більше або чоловік у костюмі та босоніж).

Знайомлячи гостей, не слід називати їхню посаду, звання. Гостей, які запізнюються, чекають не більше 15-20 хвилин.

Від часу приходу гостей до запрошення до столу проходить, як правило, 30 хвилин. У цей проміжок можна запропонувати аперитив (напій, що збуджує апетит – коктейль, сік, мінеральну воду, спиртні напої).

Для розташування за столом на офіційних прийомах існують спеціальні правила (розділ XII). Вдома все спрощується, однак не завадить пам’ятати наступне:

  • почесними є місця: праворуч від господаря, праворуч від господині; місце навпроти вхідної двері; якщо двері збоку – місце навпроти вікна;
  • почесні місця відводяться дамам;
  • менш почесними є місця в торцях столу;
  • не слід садовити поряд подружжя (за виключенням молодят);
  • розташовуйте гостей так, щоб їм було приємно спілкуватися, наприклад, охочого до розмов, слід посадити поряд із людиною мовчазною, яка більше слухає, ніж говорить і т.ін.;
  • господині слід вибрати таке місце, щоб було зручно ходити на кухню, не турбуючи інших;
  • першою за стіл сідає господиня.

Організуючи застілля, варто пам’ятати:

  • посуд не повинен бути брудним, із тріщинами;
  • не слід ставити на стіл квіти з довгими стеблами – гостям не зручно буде спілкуватися;
  • пригощають у першу чергу даму, що сидить праворуч від господаря;
  • другі страви подають із лівого боку (забирають із правого), напої, супи з правого;
  • увагу слід приділяти всім гостям;
  • господарі повинні бути веселими і бадьорими;
  • у присутності гостей не ведуть довгих телефонних розмов;
  • не можна залишати гостей наодинці – це нечемно;
  • не слід більш ніж два рази пропонувати гостю одну й ту саму страву;
  • не слід виказувати невдоволення будь-яким вчинком гостя (розбитий бокал тощо). Гість – особа священна;
  • обов’язок господарів зробити так, що гості не нудьгували;
  • господарі за столом мають їсти повільно, щоб кожен гість мав можливість покуштувати страви.

Коли гості йдуть, особливо пізно ввечері, господар повинен попіклуватися, щоб дами мали супутників. Із гостями, що залишилися, не слід обговорювати (особливо критично) поведінку тих, хто пішов.

Прощаючись, як господарі, так і гості мають висловити свою вдячність та приязність словами: “Дякую, що прийшли”, “Вдячні за компанію”, “Заходьте частіше” тощо.

Проводжаючи гостей, господар відмикає замок, проте двері не відкриває. Якщо господар відкриває двері – він вже не проводжає, а випроваджує гостей.

Бути гостинним – зовсім не означає суворо дотримуватися визначених форм і канонів, можна відступати від правил або винайти нові, проте за певної умови: щоб це було зручно всім і кожному.

Тому, декілька порад.

  1. Перед тим, як зайти до квартири, витріть добре взуття, щоб не забруднити підлогу і килим. Якщо йде сніг, дощ треба обтрусити верхній одяг ще на сходах.
  2. Не входьте, не постукавши (подзвонивши). Якщо ви прийшли не одні, запропонуйте першим пройти супутнику (супутниці).
  3. Увійшовши до кімнати, де багато людей, не намагайтеся привітатись із кожним за руку. Подайте руку господарям, а з рештою привітайтеся словами.
  4. Не сідайте, поки не сядуть старші за віком. Якщо в кімнату зайшла старша за віком людина, встаньте і зачекайте, поки не сяде вона.
  5. Якщо до кімнати зайшла жінка, підведіться, запропонуйте їй місце, а собі принесіть інший стілець.
  6. Не розкидуйтеся на стільці.
  7. Якщо хтось щось скинув, підніміть і подайте (особливо жінці, літній людині).

Site Footer