5.6. Постава, хода та манери

Вміння красиво стояти, сидіти, рухатись в усі часи було невід’ємною частиною так званих “гарних манер”.

За свідченням лікарів без правильної постави неможлива правильна хода, яка поліпшує роботу легень і серця, надає людині впевненого вигляду, і навпаки, неправильна постава викликає швидку втому, перенапруження м’язів. Психологи вважають, що в очах бізнесменів рішуча хода, правильна постава свідчать про вміння тримати себе в руках, про надійність ділового партнера.

Гарна постава – це рівна спина, ненапружені розправлені плечі, високо піднята голова.

Коли йдете, слід ставити ногу на п’яту під кутом 45° до поверхні землі. Довжина кроку повинна бути постійною. Не “дріботіть” й не робіть дуже широкі кроки, це негарно.

Для того, щоб виробити і зберегти правильну поставу, ходу, важливо бути у хорошій фізичній формі. Якщо немає можливості займатися спортом, то принаймні для ранкової гімнастики можна знайти час.

Необхідно вчитися красиво ходити. Вміти легко і гарно підніматись і спуститися сходами.

Необхідно вміти правильно сидіти, особливо жінці. Не слід класти ногу на ногу, коли сидите на стільці чи в низькому кріслі. Ноги треба тримати, притиснувши коліна одне до одного, трохи схиливши вбік, чи легко схрестити ноги в щиколотках.

При посадці в автомобіль, жінка спершу сідає на сидіння, а потім переносить ноги; виходячи з авто, навпаки, спочатку ставить ноги на асфальт, а потім підіймається із сидіння.

Дуже часто людина не знає, як тримати руки. На перший погляд дуже зручно тримати їх у кишенях, та чи припустимо це з точки зору етикету? Тримати одну руку в кишені піджака не суперечить правилам етикету. Проте, щоб тримати обидві руки в кишенях брюк під час розмови з іншою людиною, не може бути й мови! На жінок також розповсюджується це правило.

Негарно розмахувати руками під час ходи або енергійно жестикулювати під час бесіди. Стукати по столу просто вульгарно, не говорячи вже про те, що це не аргумент у суперечці.

Всі жести повинні бути стриманими й доцільними.

Не слід захоплюватись і класти ногу на ногу, щоб щиколотка однієї була на коліні іншої, так званий “американський варіант”. Якщо ви сидите, поклавши ногу на ногу, не слід розкачувати нею та обіймати руками коліно.

Небажано сидіти у кріслі або дивані “розкинувшись”, відкинувши голову на подушки; розгойдуватися на стільці; сидіти на краю стільця, крісла, дивана; гойдати колінами під час розмови.

На бильце крісла можна присісти (якщо ви абсолютно впевнені, що воно вас витримає) тільки у колі друзів. Це неприпустимо, якщо у кріслі сидить малознайома вам людина або жінка, з якою ви на “ви”.

Всі рефлекторні дії обов’язково слід контролювати. Позіхати – це моветон. Вихована людина у цьому випадку завжди прикриє рота рукою і обов’язково вибачиться. Кашель, як правило, стримати дуже важко, тому слід також прикривати рота рукою, при різкому кашлі – користуючись носовичком. Висякатись слід тихенько, легко “дунувши” у носовичок. Зовсім неприпустимо постійно “шмигати” носом або гучно сякатися.

Гикавка – прикре явище. Позбавитися її швидко не вдається, тому краще піти в туалетну кімнату і виконати там всі необхідні процедури.

Часто люди не бажають спілкуватись один з одним через погані звички, ось декілька порад:

– руки намагайтеся тримати у спокої, не смикайте постійно краватку, ґудзики, рукав співрозмовника;

– жінці не слід гратися каблучкою, намистом, сережками або накручувати на палець волосся;

– не слід “стріляти” суглобами пальців та постійно що-небудь “гикати”;

– розмовляючи, не слід знизувати плечима, як правило це дратує співрозмовника;

– нечемно вказувати пальцем, особливо на людину; розрізати сторінки журналу гребінцем; слинити пальці, перегортаючи сторінки; використовувати нігті замість зубочистки; витирати взуття штаниною брюк; часто дивитися на годинник, розмовляючи з гостем; підтягувати брюки, а жінці панчохи, колготи; грюкати дверима – у сварці це не аргумент, а лише зайвий агресивний випад.

Казуси і “афронти”.

Казуси – це мимовільні помилки. Наприклад: познайомитися з кимось двічі, перекинути келих із вином, випустити з рук виделку чи ніж; поцікавитись у сусіда по столу: “Ви не знаєте, хто ця балакуча блондинка?” – і отримати відповідь: “Це моя дружина”; сякатися у серветку.

Афронти – це дії попередньо сплановані і свідомі, коли одна особа не тільки свідомо порушує правила гарного тону, щоб виказати свою неповагу, а ще й підкреслює це: демонстративно не подає руки для привітання; наділяє свого опонента образливим епітетом; відсилає назад подарунок, листівку; з неповагою говорить про близьких співрозмовника тощо.

Казус і афронт іноді можна сплутати. Тому спілкуючись з іншою людиною, слід пам’ятати, що недбалість у манерах завжди сприймається негативно, а іноді викликає серйозні труднощі у взаємовідносинах.

Стислий огляд розділу

  1. Імідж ділової людини має велике значення для підприємця. Чим привабливіший імідж, тим вищий професійний авторитет бізнесмена та суспільна репутація фірми, в якій він працює (очолює).
  2. Для бізнесмена дуже важливим є рівень його самооцінки. Невпевненість у собі, сумніви щодо цінності своїх ідей зменшують шанси на успіх.
  3. Манера одягатися – ключ до образу підприємця. Завдяки їй створюється перше враження про людину як про підприємця. Охайна, зі смаком одягнена людина завжди викликає довіру і це сприяє успішній діяльності підприємця.
  4. Крім одягу, зовнішнього вигляду на спілкування та діловий успіх впливають манери: постава, хода, деякі рефлекси, які можуть сприйматись негативно й ускладнювати процеси спілкування і взаємодії з людьми.

Site Footer