11.1. Криміналістична характеристика

Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів, пов’язаних із незаконною приватизацією державного чи комунального майна, передбачена ст. 233 КК України. Об’єктом цього виду злочину є передбачений законом порядок приватизації майна, а безпосереднім предметом злочину – державне і комунальне майно, приватизаційні документи, приватизаційні цінні папери.

Під державним майном розуміється майно, що перебуває у державній власності. Комунальним майном визнається майно, яке перебуває у комунальній власності. Право комунальної власності визнається за територіальними громадами села, селища або міста та передбачає право володіти, економно та ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд майном, що належить їм, як безпосередньо, так і через представницькі органи місцевого самоврядування.

Під приватизаційними документами слід розуміти документи, які використовуються у процесі приватизації державного (комунального) майна, та документи, якими оформляється перехід права власності на приватизоване державне (комунальне) майно. Приватизаційні цінні папери – цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Під приватизацією слід розуміти один із способів зміни форми власності, а саме – відчуження державного чи комунального майна на користь фізичних або юридичних осіб, які відповідно до законодавства про приватизацію можуть бути покупцями. Правові основи приватизації майна регулюються ЗУ «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 р., «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 р., «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. та іншими. Способами приватизації майна є наступні: викуп, продаж на аукціоні чи за конкурсом. Продаж на аукціоні чи за конкурсом застосовується у тому випадку, коли наявні не менш як два покупці. Під час аукціону власником об’єкта стає покупець, який в ході торгів запропонував найвищу ціну. Під час проведення конкурсу власником об’єкта стає особа, яка запропонувала найкращі умови подальшої експлуатації об’єкта або за рівних умов – найвищу ціну.

Викуп може застосовуватися до об’єктів, які: 1) не були продані на аукціоні чи конкурсі; 2) були включені до переліку об’єктів, які приватизуються виключно шляхом викупу; 3) були здані в оренду і право викупу передбачене в договорі оренди (тільки для договорів, що були укладені до набрання чинності ЗУ «Про оренду державного майна»).

Важливими елементами криміналістичної характеристики цього виду злочинів є: спосіб вчинення злочину, предмет посягання, час і місце вчинення злочину, типові сліди злочину. Розглянемо їх детальніше.

Серед типових способів підготовки до вчинення цього виду злочинів слід назвати: 1) вивчення специфіки приватизаційного процесу або отримання з цього приводу консультацій; 2) виготовлення підроблених приватизаційних документів чи цінних паперів;

3) підшукування співучасників, у тому числі посадових осіб, серед тих, діяльність яких стосується процесу приватизації, з метою їх підкупу (дачі хабара); 4) підшукування підставних осіб, які братимуть участь у торгах на аукціоні чи біржі.

Безпосереднім способом вчинення злочину, пов’язаного з приватизацією, є:

1) заниження вартості майна, що приватизується, у спосіб, не передбачений законом;

2) використання для приватизації майна підроблених приватизаційних документів;

3) приватизація майна, яке згідно з законом не підлягає приватизації;

4) приватизація майна неправомочною особою.

Під заниженням вартості майна через визначення його у спосіб, не передбачений законом, слід розуміти: 1) застосування способу, який згідно з законом не повинен використовуватися під час приватизації цього об’єкта; 2) непроведення експертної оцінки майна чи проведення її неналежним чином, що мало наслідком заниження вартості майна; 3) безоплатна передача майна у приватну власність (крім випадків, передбачених законом).

Під використанням підроблених приватизаційних паперів слід розуміти їх подання органам приватизації, вчинення із ними інших дій, які так чи інакше впливають на винесення рішення про приватизацію конкретного об’єкта та її умови. Серед типових способів такого використання можна назвати використання: 1) документів, що містять ознаки інтелектуальної підробки; 2) документів, що містять ознаки технічної підробки. Ці документи мають бути використані саме в процесі приватизації незалежно від способу приватизації чи її етапу.

Під приватизацією майна, яке не підлягає приватизації, слід розуміти укладання договору купівлі-продажу щодо таких об’єктів власності, відчуження яких на користь фізичних чи юридичних осіб чинним законодавством або рішенням місцевих рад відповідного рівня заборонено (наприклад, об’єкти загальнодержавного значення, казенні підприємства; об’єкти, що мають культурну або історичну цінність і перебувають під охороною держави тощо). Перелік таких об’єктів не є постійним, він може змінюватися.

Усі об’єкти державної власності, які можуть приватизуватися, поділяються на дві великі групи: 1) які приватизуються за погодженням з КМУ; 2) такі, що приватизуються без погодження з КМУ.

Приватизація неправомочною особою означає, що покупцем державної чи комунальної власності виступає особа, якій чинним законодавством не дозволено брати участь у приватизації та укладати відповідні договори купівлі-продажу. Такою особою відповідно до чинного законодавства є:

1) юридичні особи, частка яких у майні державної власності перевищує 25%;

2) органи державної влади та місцевого самоврядування;

3) працівники державних органів приватизації та інші особи, яким відповідно до чинного законодавства заборонено займатися підприємницькою діяльністю;

4) юридичні особи, майно яких знаходиться у комунальній власності.

Законодавством можуть встановлюватися і інші обмеження щодо участі певної категорії осіб у приватизації майна.

До основних способів приховування вчинення цього виду злочинів слід віднести: 1) викрадення та знищення підроблених документів (що були підставою для приватизації); 2) швидкий продаж приватизованого об’єкта; 3) зміна власника приватизованого об’єкта.

Предметом злочинного посягання є об’єкти державної або комунальної власності, що можуть відповідно до закону приватизуватися. Щодо об’єктів державної власності, то ними можуть бути:

1) підприємства (цехи, виробництва, дільниці, інші підрозділи, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси, до складу яких входять усі види майна, призначені для їх діяльності, що визначені Цивільним кодексом України;

2) об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти;

3) акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об’єднань;

4) земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації.

Крім цього, предметом злочинного посягання можуть виступати і об’єкти, які згідно з чинним законодавством не підлягають приватизації.

Час і місце вчинення злочину. Такі злочини, як правило, вчиняються впродовж тривалого часу. На злочинну діяльність може вказувати конкретна дата (наприклад, дата подання заяви на приватизацію, дата участі в аукціоні, вчинення певної незаконної дії в процесі приватизації тощо), окремий звітний або міжінвентаризаційний період. Максимально точне встановлення вказаних та інших моментів дозволить отримати відомості про можливе коло учасників протиправного діяння і осіб, обізнаних у обставинах злочинної події, способах її вчинення тощо. Слід мати на увазі, що право власності на приватизований об’єкт переходить до покупця із моменту сплати ним повної вартості придбаного об’єкта. Місцем вчинення злочину у такому випадку буде не тільки місце знаходження об’єкта приватизаційної діяльності, а й інші місця, де здійснювалися різні види діяльності в процесі приватизації (подача заяви на приватизацію, проведення аукціону тощо). При встановленні місця знаходження підприємства слід мати на увазі, що його юридична адреса може не збігатися з фактичним місцем знаходження органів його управління тощо.

Типові сліди злочину. Оскільки це злочин економічної спрямованості, то факт його вчинення найперше відображається в приватизаційних документах, які поділяються на кілька груп: а) документи, які згідно з законодавством подаються разом із заявою про приватизацію до органу приватизації; б) документи, які характеризують діяльність об’єкта приватизації; в) приватизаційні документи залежно від способу здійснення незаконної приватизації (наприклад, безпідставна відмова посадових осіб державних органів приватизації, органів державної влади та управління у прийнятті заяви про приватизацію, порушення строків її розгляду); г) документи, що свідчать про подальше використання об’єкта приватизації.

Ідеальні сліди можуть бути отримані та зафіксовані в протоколі допиту осіб із різним процесуальним статусом (свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених). Це можуть бути фізичні особи (засновники чи власники об’єкта приватизації, покупець об’єкта приватизації, учасники аукціону, конкурсу), службові та посадові особи, представники юридичних осіб.

Site Footer