11.9. Підгодовування і корекція харчування дитини під час природного вигодовування

При достатній кількості молока дитина, яка знаходиться на природному вигодовуванні, отримує якісно повноцінну їжу, що містить білки, жири, вуглеводи, вітаміни і мінеральні солі. При цьому дитина повинна отримувати на добу на 1 кг маси тіла таку кількість харчових інгредієнтів, яка наведена в табл.93.

Як правило, діти, які знаходяться на природному вигодовуванні, не потребують корекції харчування.

Але, незважаючи на те, що у разі природного вигодовування діти отримують повноцінне харчування, вони вже з першого місяця життя потребують деяких харчових добавок, які містять вітаміни, мінеральні солі, мікроелементи, органічні кислоти, пектин тощо.

Таблиця 93. Добова потреба дітей першого року життя в основних харчових інгредієнтах (на 1 кг маси тіла)

Інгредієнти Вік,

міс

Вид вигодовування дитини
Природне Змішане Штучне
Білки До введення прикорму

а)при використанні адаптованих сумішей

2-2,5    
     
  3 3,5
б) при використані неадаптованих сумішей   3,5 4
     
  Після введення прикорму 3-3,5 3-3,5 3-3,5
Жири 0-3 6,5 6,5 6,5
4-6 6 6 6
7-9 5,5 5,5 5,5
10-12 5 5 5
Вуглеводи 0-12 12-14 12-14 12-14

Дітям віком 1 міс. необхідно давати різноманітні натуральні соки із свіжих ягід, фруктів та овочів, що містять багато вітамінів, мікроелементів і мінеральних речовин. Спочатку краще вводити яблучний сік в невеликій кількості — починати з крапель і поступово збільшувати порцію. Загальна кількість соку, яку можна дати дитині у віці 2 міс. протягом дня, не повинна перевищувати 20 мл, в 3 міс. — 30 мл, в 4 міс. — 40 мл, в 5 міс. — 50 мл, в 6 міс. — 60 мл, протягом другого півріччя — не більше 70-80 мл. У віці 1 року дитині рекомендується до 90-100 мл соку на день.

Рекомендується вживати соки між годуваннями (при нормальному процесі травлення) 1 або 2 рази (наприклад, після одного з годувань у ранкові години і після передостаннього годування, тобто ввечері). Безпосередньо перед годуванням давати соки не варто, оскільки вони містять певну кількість фруктози, яка частково заспокоює голод і може знизити апетит. Не слід їх використовувати замість пиття, що теж погіршує апетит. Краще дитині в цей час давати кип’ячену воду або неміцний чай без цукру. Але при нестійкому випорожненні сік рекомендується давати після годування, при запорі — перед годуванням. Крім того, при нестійкому випорожненні слід давати чорносмородиновий сік, при запорі — морквяний. Необхідно також враховувати, що вишневий, гранатовий, чорничний соки містять дубильні речовини і діють як протипроносний засіб. Тому вони корисні дітям, у яких нестійке випорожнення. Абрикосному і сливовому сокам властива послаблювальна дія.

З 2-3 міс. можна використовувати персиковий, грушевий, капустяний, морквяний, буряковий, журавлиний, гранатовий, чорничний соки. Апельсиновий, лимонний, полуничний і особливо суничний соки також корисні, але вони Можуть викликати алергічний діатез та інші алергічні реакції, про що слід Пам’ятати. Виноградний сік дітям грудного віку давати не рекомендується через високий вміст глюкози і фруктози, які посилюють процеси бродіння в кишечнику. Кислі соки можна підсолоджувати невеликою кількістю цукрового сиропу.

Необхідно зазначити, що не слід прагнути різноманітності в призначенні соків. Привчати дитину потрібно спочатку лише до одного виду соку. А коли немовля до нього звикне, можна давати інший сік. Однак робити це треба дуже обережно, щоб не викликати негативної реакції з боку органів травлення, шкіри та інших систем дитячого організму.

З 1,5-2 міс. немовлятам рекомендується давати терте яблуко, починаючи з 1/2 чайної ложки (2-3 г) і доводячи його кількість до 30-50 г на день. Пюре із свіжих яблук сприятливо діє на діяльність кишечника й викликає апетит. Корисні також пюре із бананів, абрикосів, персиків, слив. Крім вітамінів, мінеральних речовин і органічних кислот, вони містять пектинові речовини і ніжну рослинну клітковину, що добре впливають на травлення. Ці фруктові пюре, як і яблучне, слід давати, починаючи з 2-3 г (1/2 чайної ложки). До 2 міс. кількість пюре збільшують до 10 г, до 4 міс. — до 30 г, до 1 року — до 50-60 г, розподіляючи протягом дня на два вживання. Приблизно кількість фруктового пюре становить половину рекомендованого об’єму соку.

Слід підкреслити, що вжиту кількість соків і фруктового пюре не враховують у загальному об’ємі їжі, яку дитина отримує протягом дня.

З 2-місячного віку дітям замість води можна давати фруктові або овочеві відвари моркви, капусти, яблук або яблучних шкірок, починаючи з 5-10 крапель і поступово збільшуючи до 30-80 мл на день. Цю кількість треба розподіляти на 2-3 вживання протягом дня. Фруктові й овочеві відвари містять мінеральні солі, мікроелементи та органічні кислоти (лимонну, яблучну та ін.), вони добре тамують спрагу, сприяють апетиту і травленню.

Фрукти, ягоди та овочі перед приготуванням з них страв необхідно добре помити в проточній воді і додатково в кип’яченій. Соки і пюре необхідно готувати безпосередньо перед вживанням, не залишаючи їх до наступного вживання, оскільки в них швидко руйнуються вітаміни. Крім того, як добре живильне середовище для бактерій соки швидко забруднюються і можуть викликати кишкові розлади. Якщо відсутні свіжі фрукти, ягоди і овочі, можна використовувати консервовані.

З 3,5 міс. до раціону в харчування дитини, яка знаходиться на природному вигодовуванні, доцільно вводити яєчний жовток перед годуванням груддю. Починають його давати до раціону з 1/4 частини круто звареного жовтка, розтертого з жіночим молоком, і поступово доводять в 6 міс. до 1/2 частини, а з 9 міс. можна давати цілий жовток. Жовток є джерелом кальцію, фосфору, заліза, вітамінів A, D, В,, В2, РР і його призначення запобігає розвитку анеміїрахіту.

Для допоювання грудних дітей, починаючи з першого тижня життя, австрійська фірма «НІРР» («ХІПП») випускає інстантні швидкорозчинні чайні напої на основі лікарських трав. Чай з фенхелю фірми «НІРР» рекомендується при метеоризмі у грудних дітей, шлунковий чай «НІРР» — при кишкових коліках, чай від кашлю «НІРР» — при простудних захворюваннях у дітей раннього віку. Чай з ромашки фірми «НІРР» має легку протизапальну дію, заспокійливий чай «НІРР» — легку седативну дію. Дитячий чай «НІРР»включає екстракти трав, які також мають спазмолітичну дію, тому може застосовуватися для регулювання діяльності кишечника у грудних дітей.

Цісля 4-4,5 міс. потреба дитини в поживних речовинах продовжує збільшуватися, і одне материнське молоко, навіть у достатній кількості, вже не задовольняє всіх потреб організму, що розвивається. Тому починають вводити підгодовування (прикорм). Його мета — ввести в невеликому об’ємі достатню кількість білків, жирів, вуглеводів і забезпечити потреби в енергії, а також підготувати травний канал до відняття дитини від груді.

Дітям, які знаходяться на природному вигодовуванні, прикорм починають вводити з 5-місячного віку. В окремих випадках (при анемії, рахіті, гіпотрофії, алергічному діатезі та ін.) прикорм дають раніше — на 4-му місяці життя або пізніше — на 6-му місяці (при гострих шлунково-кишкових розладах, лихоманці).

Прикорм рекомендується вводити у період холодної пори року (взимку, навесні, восени), оскільки призначення нової, зовсім незвичної їжі в літні місяці, в спеку, коли секреторна функція травного каналу знижується, може викликати шшкові розлади. Якщо початок підгодовування приходиться на жаркі місяці, бо слід починати раніше або пізніше на 3-5 тиж. При гострому захворюванні прикорм можна давати після одужання дитини, а при хронічних хворобах — коли її стан здоров’я поліпшиться.

Перехід до більш густої їжі є своєрідним рубежем у житті немовляти. Це (уже відповідальний момент для дитини, і щоб його успішно подолати, слід Пам’ятати і виконувати такі правила:

  1. Прикорм необхідно вводити методом тренування, перед годуванням груддю, починаючи з малих порцій і поступово збільшуючи їх до повної заміни одного годування груддю. Перше підгодовування дитина не повинна втримувати в повному обсязі. Спочатку необхідно дати їй тільки 1-2 чайні ложки (5-10 г) прикорму і лиш поступово збільшувати його кількість, додаючи Щодня по 3-4 чайних ложки. Через 10-14 днів дитина може вперше отримати повну порцію додаткової їжі, що повністю витіснить годування груддю.
  2. Поки дитина одержує прикорм не в повному обсязі, слід давати їй ці продукти перед годуванням груддю, коли у дитини найвищий апетит. Із збільшенням порції прикорму поступово вилучається одне годування груддю.
  3. їжа, яку дають як прикорм, має бути однорідною, не викликати труднощів при ковтанні. Відповідно до віку дитини слід поступово переходити до густішої навіть твердої їжі. Підгодовувати слід з ложечки.
  4. Найкраще перший прикорм давати вранці, на друге годування (10.00).
  5. Другий прикорм можна дати через 2 тиж. після введення першого в повному об’ємі, тобто тоді, коли організм дитини достатньою мірою звикне до підгодовування. Не можна одночасно вводити дві нові страви.
  6. Другий прикорм, який витісняє ще одне годування, не повинен бути після першого, найбільш оптимально — 18.00.

Першою стравою прикорму краще використовувати овочеве пюре. Овочі збагачують їжу мінеральними речовинами, вітамінами і сприятливо впливають на роботу шлунка і кишечника. Рекомендують картопляне, морквяне, змішане овочеве пюре, до складу останнього входять різні овочі — капуста з морквою або картоплею та ін. Але на перший прикорм готують пюре з овочів, які не містять грубої клітковини (морква, картопля, молода цвітна капуста, кабачки, білокачанна капуста). Гарбузи, зелений горошок і буряки можна вводити до раціону немовляти пізніше, в другому півріччі життя.

Смак овочевого пюре, зовнішній вигляд і поживна цінність значною мірою залежать від способу його приготування. Овочі слід варити щільно накритими в спеціальній паровій каструлі. При відсутності такої каструлі їх тушкують у звичайній з невеликою кількістю води, яку потім використовують для приготування інших страв. Готові овочі протирають через волосяне або капронове сито і готують пюре згідно з рецептом.

Для овочевого прикорму можна використовувати також деякі сухі імпортні суміші на овочевій і фруктовій основі («Бебимикс», «Фрутолино» та ін.).

У деяких випадках для першого прикорму використовують 5% молочні каші: манну, гречану, вівсяну, рисову.

Однак дітям з надмірною масою тіла, хворим на ексудативний діатез і рахіт на перший прикорм слід давати тільки овочеве пюре, пам’ятаючи при цьому, що воно має бути старанно протертим. Недостатньо протерте пюре може утруднювати ковтання, викликати блювання і відмову від нього.

Другий прикорм вводять з 6-місячного віку немовляти. Як і перший, його слід розпочинати з малої кількості, яку поступово збільшувати до необхідного об’єму, замінюючи ним одне годування груддю.

Якщо у дитини першим прикормом було овочеве пюре, то другим повинна бути молочна каша і навпаки. Як уже зазначалося, спочатку варять рідку (5%) манну кашу на молоці, розведеному наполовину водою або овочевим відваром (поживніше). Через 1-2 тиж. 5% кашу замінюють 10% на незбираному молоці.

Давати протягом дня 2 рази кашу недоцільно: їжа дитини в цьому випадку буде одноманітною і неповноцінною. Каші необхідно урізноманітнювати, чергуючи манну з добре розвареною і протертою гречаною, вівсяною або рисовою. Для розварювання крупів звичайно потрібно багато часу, тому для приготування каш зручно використовувати борошно з різних круп та їх суміші. Каші із змішаного борошна дуже поживні й смачні. Таке борошно можна придбати в магазинах дитячого харчування: його виробляють підприємства харчової промисловості спеціально для дітей грудного віку.

Манну і рисову каші можна готувати з додаванням овочевих і фруктових пюре, наприклад манно-морквяну або манно-яблучну. Для цього застосовують тушковану, старанно протерту моркву, протерті печені або свіжі яблука ніжних сортів, додаючи їх по 1-2 столовій ложки на порцію каші.

З 7-го місяця до раціону дитини включають третій прикорм, використовуючи для цього м’ясний фарш, який додають до овочевого пюре. Спочатку дитині дають м’ясний фарш (відварне протерте м’ясо) у кількості 1/2-1 чайної ложки (5-10 г), а потім поступово збільшують до 40 г наприкінці першого року.

В 7,5 міс. до раціону дитини включають м’ясний бульйон, починаючи з 5 мл і доводячи його об’єм до 30 мл на добу. Багатий на екстрактивні речовини, м’ясний бульйон підвищує секреторну активність залоз травного каналу і поліпшує апетит. Додаючи м’ясний бульйон до овочевого пюре, готують суп- пюре або овочевий.

На 9-му місяці дитині готують фрикадельки, а починаючи з 10-11-го місяця — парові котлети з різних сортів м’яса, за винятком жирної свинини. М’ясні страви дитині спочатку слід давати не частіше 3, а потім 4-5 разів на тиждень.

Таким чином, з 9 міс. дитину слід годувати двічі груддю і тричі підгодовувати, замінивши до 11-12 міс. два годування іншими видами харчування. У жарку пору року зовсім відлучати дитину від груді не слід, треба залишити хоч одне годування груддю.

Вершкове масло класти в кашу і пюре слід не раніш як з 5,5-6 міс. — не більш ніж по 1/2-1 чайній ложці на порцію, інакше дитина швидко втратить апетит. Вершки, як і вершкове масло, містять багато жирів, їх можна додавати до овочевого пюре замість масла. В кожній чайній ложці 20% вершків міститься близько 1 г жирів, а в 10% — 0,5 г. Отже, замість 1/2 чайної ложки масла до однієї порції овочевого пюре можна додати 2-2,5 чайної ложки 20% або 4-5 ложок 10% вершків. Вершки слід, як і масло, додавати до їжі наприкінці її приготування. З 7,5 міс. діти можуть одержувати овочевий суп на м’ясному бульйоні з білим розмоченим сухариком. З 8-9 міс. їм можна давати з цим годуванням шматочок черствого білого хліба, а з 10-11 міс. — чорного. У цьому ж віці до харчового раціону рекомендується включати нежирне печиво.

Рекомендована схема харчування є орієнтовною і може бути доповнена або дещо змінена лікарем-педіатром, коли це необхідно в зв’язку з індивідуальними особливостями розвитку дитини та її станом здоров’я.

Готування їжі для немовлят у домашніх умовах вимагає великої затрати часу. Щоб полегшити матері цю працю, у нашій країні широко розвинуто мережу фабрик-кухонь, в яких спеціально для грудних дітей готують їжу з дотриманням гігієнічних правил і технології. З високоякісних продуктів готують різноманітні молочні суміші, кефір, ацидофільне та ацидофільно-дріжджове молоко і пасту, сир, молочні каші, овочеве пюре, супи і соки.

Для корекції харчування застосовують різні добавки до основного (молочного) харчування. Вона передбачає поповнення складу їжі переважно тим чи іншим харчовим компонентом. Для збільшення кількості білків у раціоні призначають кисломолочний сир, вмісту жирів — олію, для корекції кількості вуглеводів — цукровий сироп.

Трапляються випадки, коли при достатній кількості молока у матері і доброму відсисанні його з груді у дитини все ж незадовільно збільшується маса тіла. Спостерігається це переважно у недоношених дітей або у тих, які народилися з великою масою тіла, а також при гіпотрофії. Причина цього полягає в тому, що недоношені немовлята і діти з гіпотрофією потребують підвищеної кількості білків та інших речовин, які неможливо забезпечити тільки за рахунок жіночого молока.

У немовлят, які народилися з надмірною масою тіла, потреба в білках нормальна, але їм не вистачає тієї їх кількості, яка міститься в належному для їхнього віку об’ємі молока. Тому цим дітям як додаток до материнського молока рекомендуються білкові речовини у вигляді свіжого сиру.

Необхідний продукт для корекції харчування, його кількість і час введення до харчового раціону дитини призначає лікар-педіатр після відповідних підрахунків.

Особливо це стосується проведення корекції білків, яка проводиться за суворими індивідуальними показаннями. Це пов’язано з тим, що перевантаження білками викликає зниження резистентності організму до інфекції, алергізацію, а також підвищене утворення іонів водню та аміаку, нейтралізація і екскреція яких у дітей першого року життя обмежені.

Дітям, які знаходяться на природному вигодовуванні, корекцію в білках проводять, якщо: а) дитина отримує менше 2 г/кг маси тіла на добу; б) маса тіла при народженні дитини 3800-4000 г і більше; в) низький вміст білка в материнському молоці; г) дитина знаходиться в стресовій ситуації і потреба в білках збільшується на 10%.

Корекцію вмісту білків в харчуванні проводять призначенням кисломолочного сиру в кількості від 5 г (в 3 міс.) до 50 г (у другому півріччі). Така кількість кисломолочного сиру повністю задовольняє потребу дитини в білках.

При дефіциті жирів у харчуванні дитини до її раціону додають олію, яка також є джерелом цінних поліненасичених жирних кислот і вітаміну Е, або 10% вершки. В першому півріччі дитині можна давати 3 г олії (1 чайна ложка), а в другому — 6 г (2 чайних ложки).

Для корекції потреби дитини у вуглеводах додають до харчування 5% цукрового сиропу (100%).

Нижче наведено декілька прикладів для розрахунків добового раціону харчування.

Приклад 1. Дитина, що народилася з масою тіла 3300 г і довжиною 50 см, знаходиться на природному вигодовуванні. На даний час їй 3 міс., скласти раціон харчування.

Необхідно вирахувати, якою повинна бути маса тіла дитина в 3-місячному віці: 3400 г + 800 • 3 = 5700 г.

Добовий об’єм їжі, вирахуваний за об’ємним методом, становить: 5700 г • 1/6 = 950 (мл).

Добовий об’єм їжі, вирахуваний за енергетичним методом, дорівнює:

а)добова калорійна потреба= 115 ккал/кг • 5,7 = 655,5 ккал;

б) кількість необхідного жіночого молока (X) дорівнює: 655500 : 65^ 1008 (мл).

Середня добова кількість жіночого молока, необхідна дитині, становить: (950 мл + 1008 мл): 2 = 979 мл.

Оскільки число годувань дитини — 6, то об’єм їжі на одне годування дорівнює 163 мл.

Таблиця меню та розрахунків харчових компонентів:

Час Меню Об´єм їжі, Харчові компоненти
году   мл Білок, Жири, Вуглеводи, Калорійність,
вання     г г г ккал
6.00 Жіноче молоко 163 2,45 5,71 11,41 105,95
9.30 Жіноче молоко 163 2,45 5,71 11,41 105,95
  Яблучний сік 15 1,8 7
13.00 Жіноче молоко 163 2,45 5,71 11,41 105,95
  Яблучне пюре 15 2,85 11,35
16.30 Жіноче молоко 163 2,45 5,71 11,41 105,95
  Яблучний сік 15 1,8 7
20.00 Жіноче молоко 163 2,45 5,71 11,41 105,95
23.00 Жіноче молоко 163 2,45 5,71 11,41 105,95
Всього     14,1 34,26 74,91 661,05
На 1 кг маси тіла   2,47 6,01 13,14 115,97
Потреба на 1 кг маси тіла   2-2,5 6 12-14 115-120

Висновок: Наведений раціон харчування дитини 3-місячного віку збалансований за основними харчовими інгредієнтами і повністю відповідає вимогам раціонального вигодовування дитини.

Приклад 2. Дитина, яка народилася з масою тіла 3500 г і довжиною 52 см, знаходиться на природному вигодовуванні. На даний час їй 5 міс, скласти раціон харчування.

Слід вирахувати, якою повинна бути маса тіла дитини: m = 3500 + (800 • 5) = 7500 г.

Добовий об’єм їжі за об’ємним методом становить:

V=7500 • 1/7 = 1071 мл, але дитині можна дати за добу не більше 1000 мл.

Оскільки число годувань дитини становить 5, то кількість їжі на одне годування дорівнює 200 мл (1000 мл : 5).

Таблиця меню та розрахунків основних компонентів їжі

Час Меню Об´єм Харчові компоненти
году   їжі, Білки, Жири, Вуглеводи, Калорійність,
вання   мл г г г ккал
6.00 Жіноче молоко 200 3 7 14 130
10.00 Овочеве пюре 200 3,9 9,7 33,8 211
  Жовток 1/2 1,1 2,2 23,9
  Терте яблуко 25 ~ 4,6 17,3
14.00 Жіноче молоко 200 3 7 14 130
  Сік яблучний 25 6 22,5
18.00 Жіноче молоко 200 3 7 14 130
  Сік яблучний 25 6 22,5
22.00 Жіноче молоко 200 3 7 14 130
Усього     17 39.9 106,4 817,2
На 1 кг належної маси тіла 2,3 5,3 13,9 109
Рекомендовані норми   3-3,5 6 12-14 115

Висновок: Наведений раціон харчування не задовольняє потреби дитини 5-місячного віку в білках та жирах, а також є недостатнім за енергетичною цінністю.

При цьому добовий дефіцит білка становить 0,7 г • 7,5 кг = 5,25 г, жиру — 0,7 г • 7,5 кг = 5,25 г, енергії — 6 ккал • 7,5 кг = 45 ккал.

Для корекції білкового вмісту в раціоні необхідно включити в до нього незбираний сир в кількості 40 г. Це дозволить задовольнити потребу дитини в жирі та енергії.

Site Footer