На початковому етапі розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами здійснюється значна слідча діяльність зі збирання, оцінки та використання доказів для вирішення усіх завдань розслідування і встановлення обставин злочину або злочинної діяльності окремої особи чи групи осіб, повного і всебічного розкриття злочину.
Діяльність із розкриття та розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами неможлива без чіткої організації. Організувати розслідування означає:
– вчасно розробити узгоджений план необхідних заходів;
– налагодити взаємодію між слідчим, оперативними працівниками, фахівцями;
– забезпечити кваліфіковане керівництво слідчо-оперативною групою;
– забезпечити проведення регулярних оперативних нарад слідчою групою;
– налагодити систематичний обмін інформацією і звітністю про результати роботи слідчої групи і кожного слідчого;
– забезпечити необхідні умови роботи.
Для ефективного розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами необхідна чітка взаємодія органів досудового слідства і дізнання. Сама природа розслідування злочину припускає як необхідну передумову своєї організації поєднання слідчих та оперативно-розшукових дій, оскільки одних зусиль слідчих органів не завжди достатньо для вирішення численних завдань, пов’язаних із розкриттям злочинів.
Практика показує: там, де оперативний працівник і слідчий працюють в атмосфері взаємної довіри, товариської співпраці, погодженості дій, суворого дотримання вимог законів і нормативних актів, не виникає непорозумінь, швидко та вдало реалізуються оперативні матеріали, успішно використовуються процесуальні та не процесуальні методи під час збирання орієнтуючої інформації і доказів, найбільш повно, якісно і швидко ведеться розслідування.
Чинний кримінально-процесуальний закон (ст. 114 КПК України) передбачає три форми взаємодії слідчого та органу дізнання при проведенні досудового слідства:
а) доручення слідчим органу дізнання проведення розшукових дій;
б) доручення слідчим органу дізнання виконання окремих слідчих дій;
в) надання допомоги органом дізнання слідчому при проведенні окремих слідчих дій.
Отже, взаємодія слідчого і органу дізнання не повинна обмежуватись вказаними формами взаємодії. До інших форм взаємодії можна віднести взаємний обмін інформацією, спільне обговорення слідчих та оперативно-розшукових даних, розробку планів спільних дій, надання консультативної допомоги тощо.
В організації розслідування злочину велике значення має планування. Правильно організоване планування уможливлює проведення розслідування цілеспрямовано, дозволяє завершити слідство в установлені законом строки, дисциплінує слідчого, забезпечує повноту та об’єктивність слідства, сприяє одержанню максимуму ефекту при найменшій затраті слідчим часу, сил і коштів.
Процес планування розслідування має певну структуру, він складається із низки взаємопов’язаних елементів, які одночасно слугують етапами цього процесу. Такими елементами є:
– вивчення первинної інформації;
– висунення версій;
– визначення обставин, які необхідно довести, та вирішення інших завдань розслідування;
– визначення шляхів, засобів і методів розслідування;
– визначення послідовності і строків вирішення окремих завдань та виконання окремих дій;
– визначення виконавців;
– визначення організаційних заходів щодо залучення виконавців, забезпечення використання окремих засобів і проведенню тих чи інших дій;
– складання письмового плану;
– коригування і розвиток плану.
Центром планування є складання плану розслідування. План розслідування складається залежно від обсягу інформації, яку має слідчий. План розслідування – програма діяльності слідчого. Найбільш поширена форма плану розслідування складається із таких елементів:
– слідчі версії;
– обставини, що підлягають з’ясуванню;
– дії, які необхідно виконати для перевірки версії;
– виконавці;
– строки.
Процес розслідування поділяється традиційно на три етапи: початковий, наступний, завершальний. Отже, доречно і в плануванні розрізняти ті ж етапи, що і в самому розслідуванні.
Плануючи слідчі дії на початковому етапі розслідування, варто враховувати їх взаємодію з оперативно-розшуковими заходами, які проводяться одночасно. Дії слідчого та оперативних підрозділів органів внутрішніх справ мають бути погоджені за часом і метою.
На наступному етапі плануються не тільки дії, що допомагають зібрати докази, але й ті, за допомогою яких здійснюється перевірка доказової інформації, систематизація зібраного матеріалу, усуваються можливі суперечності. З урахуванням зібраної інформації на цьому етапі коректуються версії і висуваються нові, планується призначення та проведення необхідних експертиз (судово-економічних, бухгалтерських, почеркознавчих, техніко-криміналістичних експертиз документів тощо), проведення обшуків, виїмок, очних ставок, додаткових допитів та виконання вимог ст.ст. 23, 197, 202 КПК України.
На завершальному етапі розслідування плануються дії, передбачені кримінально-процесуальним законом, з ознайомлення осіб із матеріалами кримінальної справи; дії, пов’язані з задоволенням заявлених клопотань; дії, визначені прокурором чи керівником слідчого підрозділу; додаткові дії, проведені за ініціативою самого слідчого в результаті оцінки зібраних доказів перед складанням обвинувального висновку.
У процесі розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами зазвичай доводиться працювати з великою кількістю фінансово-бухгалтерської документації, готувати і призначати різноманітні судові експертизи. Тому бажано залучити в бригаду досвідчених слідчих. Крім того, необхідною умовою успішної роботи бригади є психологічна сумісність усіх її членів, і тому при її формуванні необхідно враховувати особисті якості кожного працівника: організаторські здібності, уміння налагоджувати контакти, схильність до клопіткої праці, до аналізу та узагальнення.
При вчиненні шахрайства з фінансовими ресурсами завідомо неправдива інформація може міститися в різних документах, поданих у кредитну установу або державний орган. Як правило, така інформація міститься в декількох документах, а не в якомусь одному. Завідомо неправдива інформація може міститися:
– в установчо-реєстраційних документах;
– у фінансово-господарських документах;
– у кредитному проекті;
– в гарантійних документах.
Після порушення кримінальної справи шляхом проведення слідчих дій встановлюються обставини, що входять у предмет доказування (ст.ст. 23, 64 КПК України). До обставин, які потрібно з’ясувати під час розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами, належать:
– обставини створення фірми, яка одержала кредит чи пільги з оподаткування, законність її заснування, справжність пред’явлених при реєстрації фірми документів;
– представлені гарантії фінансової благонадійності і забезпечення повернення кредиту, баланс, гарантійні листи, застава, страхові поліси;
– оригінальність документів про право на пільгове одержання кредиту;
– умови підписання кредитної угоди, відповідність руху одержаних кредитних коштів, вказаних в угоді, яка представлена як обґрунтування кредитного запиту;
– причетність осіб до вчинення злочину;
– спосіб незаконного одержання кредиту чи пільг щодо оподаткування;
– справжність чи фіктивність документів, поданих для обґрунтування кредитної заявки;
– достовірність чи завідома неправдивість даних про господарський чи фінансовий стан підприємства, відображений у вказаних документах;
– визначення характеру і розміру збитків, завданих кредитору;
– наявність причинного зв’язку між діями винних осіб та їх наслідками;
– наявність чи відсутність змови між позичальником і співробітниками кредитної установи.
При розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами слідчими повинні бути проведені такі слідчі дії, як виїмка документів, обшук, допит, очна ставка, накладання арешту на майно та рахунки юридичних осіб, слідчий огляд документів, призначення судових експертиз.
Розслідування будь-якого злочину відбувається в певній обстановці, яка характеризується системою фактичних та інших даних і відображає хід та стан як провадження окремих слідчих, оперативно-розшукових та інших організаційно-технічних дій, так розслідування в цілому. До невідкладних початкових слідчих дій належить виїмка документів. Порядок проведення виїмки регламентується ст.ст. 178186, 187-189 КПК України.
Відповідно до ст. 179 КПК України посадові особи і громадяни не мають права відмовитися пред’явити чи видати документи або їх копії, а також інші предмети, які вимагає слідчий під час виїмки. У випадку одержання відмови слідчий має право провести примусову виїмку відповідно до ч. 4 ст. 178 КПК України з дотриманням порядку, встановленого ч. 5 ст. 177 КПК України.
Важливим способом одержання доказової інформації є обшук, процесуальний режим якого визначений ст.ст. 177, 179-186, 188, 189 КПК України. У справах про шахрайство з фінансовими ресурсами основними об’єктами пошуку є документи (ділові, бухгалтерські, посвідчення особи, які підтверджують право володіння будь-яким майном, листи, чернетки), записні телефонні книжки, роздрукування з факсів, дискети з інформацією, печатки і штампи, пристосування для їх виготовлення, а також грошові кошти, коштовності, предмети антикваріату, кредитні картки, цінні папери – все те, що може бути використано для відшкодування нанесених збитків. Крім того, предмети, заборонені у вільному обігу, вилучаються незалежно від того, чи стосуються вони справи.
Під час розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами існує необхідність проведення серії обшуків у службових приміщеннях і на квартирах підозрюваних. Такі обшуки отримали назву групових. Обшук у багатьох випадках проводиться в ситуації тактичного ризику, коли допускається ймовірність настання негативних наслідків.
До проведення обшуку необхідно зібрати орієнтуючу інформацію, яка містить:
– інформацію щодо приміщення, його розташування, особливості підходів, входів, виходів, якщо завдання обшуку – обшук приміщення;
– інформацію про обшукувану особу, що дозволяє слідчому одержати уявлення про професійні та інтелектуальні риси особи, які можуть бути використані для приховування об’єктів, які необхідно відшукати.
З’ясування даних про особу, які важливі для обшуку, виявляється в зборі інформації про:
– професію особи;
– її звички;
– захоплення;
– коло друзів і родичів;
– антипатії і симпатії;
– можливості приховування в службових та інших приміщеннях.
Обшук – це складна, трудомістка слідча дія, яка вимагає участі у ній різних спеціалістів, що викликається необхідністю:
– застосування пошукових приладів (металошукача, рентгенівської установки та ін.) для виявлення прихованих об’єктів і тайників;
– використання особливих технічних засобів для фіксації процедури і результатів обшуку;
– виконання доручень, що вимагають вузькофахових знань і навичок (електромонтера, верхолаза тощо);
– розпізнавання суті різноманітних предметів та об’єктів;
– визначення місць приховування предметів і коштовностей, які шукаються;
– одержання консультацій слідчим з питань, що виникають при проведенні обшуку (наприклад, про способи вилучення інформації з комп’ютера, поводження з електронною технікою тощо).
У зв’язку з тим, що основним предметом обшуку при розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами є документи, що містять фінансово-господарські дані, значну допомогу може надати спеціаліст – бухгалтер, який проконсультує про призначення тих чи інших документів, допоможе відібрати із виявлених необхідні, зважаючи на специфіку бухгалтерського, оперативного і статистичного обліків, які використовуються на цьому підприємстві.
За допомогою допиту слідчий не тільки одержує дані про подію злочину і пов’язані з ним обставини, але й використовує результати допиту для встановлення фактів, раніше йому невідомих, перевіряє і оцінює їх, висуває нові версії. Допиту підлягають:
– директор і головний бухгалтер фірми-позичальника;
– представники кредитно-фінансової установи (члени правління, співробітники кредитного відділу, служби безпеки, інші особи, що займалися наданням кредиту);
– особи, вказані в документах, вилучених під час виїмки чи обшуку, як партнери по бізнесу;
– інші особи, щодо яких наявна інформація про те, що вони володіють необхідними даними (колеги по роботі, секретарі, машиністки, інший допоміжний персонал, родичі, друзі).
Ефективне розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами неможливе без участі спеціалістів. Специфіка розслідування цього злочину обумовлює необхідність якомога ширшого залучення спеціалістів для консультації та участі в проведенні окремих слідчих дій.
Потреба в допомозі спеціаліста-консультанта виникає на початковому етапі розслідування, коли слідчому необхідно одержати консультацію зі спеціальних термінів та економічних категорій, механізму господарювання, суті господарських процесів та операцій, оцінки економічної діяльності, вказівок, рішень, у зв’язку з аналізом стану обліку, звітності, механізму їх формування, правильності їх складання, вивчення порядку обліку і руху товарно-матеріальних цінностей, фінансів, відображення в документах фактів, що мають ознаки порушень економічних процесів. Спеціаліст допоможе слідчому виявити і простежити порушення економічних зв’язків у діяльності суб’єктів господарювання, поставити питання експерту, визначити завдання ревізорам.
Предметом консультації зі спеціалістом у банківській сфері може бути:
а) з’ясування виду реквізиту і ступеня належності того чи іншого документа до фінансово-кредитної операції;
б) механізм руху документів і фіксація їх у кредитних установах;
в) порядок збереження документів і умови їх отримання;
г) можливість використання технічних засобів для одержання чи виготовлення документів.
Спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку може надати консультації з приводу:
– процедури руху грошових коштів;
– документального фіксування і обліку фінансових операцій;
– бухгалтерської звітності;
– нормативних актів, що регулюють відносини в галузі бухгалтерського обліку і оподаткування;
– постановки запитань на допиті;
– підбору необхідних для пред’явлення документів тощо. До участі в слідчих діях спеціалісти залучаються при:
– недостатньому оволодінні слідчим прийомами і засобами швидкого і якісного виконання тієї чи іншої роботи, яка вимагає спеціальних знань і навичок;
– одночасному застосуванні низки засобів криміналістичної техніки;
– необхідності виконати великий обсяг роботи, яка вимагає спеціальних знань і навичок. У зв’язку з тим, що розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами пов’язано з використанням документів бухгалтерського, економічного і статистичного обліків, а також з товарно-матеріальними цінностями, участь спеціаліста-бухгалтера, товарознавця, економіста під час виїмки, обшуку, огляду обов’язкова як гарантія того, що будуть вилучені всі необхідні документи, що стосуються кримінальної справи, а також будуть забезпечені умови збереження речових доказів.
Використана та рекомендована література
1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30.
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. (з останніми змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 25-26.
3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. (з останніми змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради. – 1961. – № 2.
4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 6-те вид., переробл., і доп. / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2009. – 1236 с.
5. Біленчук П.Д. Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів: навч посібник / П.Д. Біленчук, А.П. Гель, Г.С. Семаков. – К.: МАУП, 2007. – 512 с.
6. Настільна книга слідчого: [наук.-практ. вид. для слідчих і дізнавачів] / М.І. Панов, В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова та ін. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К.: Вид. дім Ін Юре, 2008. – 728 с.
7. Журавлев С.Ю. Расследование економических преступлений / С.Ю. Журавлев. – М.: Юрлитинформ, 2005. – 496 с.