Сучасний етап розвитку державності в Україні характеризується значними труднощами на шляху становлення ринкових відносин в економіці країни. Особливу роль у переході до ринкових відносин виконує кредитно-фінансова система, яка покликана служити стабілізатором господарських процесів за рахунок здійснення міжрегіонального та міжгалузевого перерозподілу грошового капіталу. Широке впровадження в господарські відносини операцій з кредитування є однією з умов нормального розвитку економіки держави. Однак корінні зміни у роботі банківської системи, послаблення державного контролю та чимало інших причин соціального і правового характеру призвели до появи нових, раніше невідомих, суспільно небезпечних форм економічної поведінки. Особливе місце серед них посідає шахрайство з фінансовими ресурсами.
Чинний Кримінальний кодекс (ст. 222 КК) відносить шахрайство до злочинів у сфері господарської діяльності.
Шахрайство з фінансовими ресурсами – це надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади АРК чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності.
Диспозиція ст. 222 КК України зазнала значних змін, внесених до неї Законом України № 270-УІ (270-17) д 15.04.2008 року. З неї виключено спеціальний суб’єкт злочину.
Особливістю криміналістичної характеристики шахрайства з фінансовими ресурсами є мета, реалізована злочинцем, залежно від якої посягання на фінансові ресурси можуть бути кваліфіковані або за ст. 222 КК України, або (за наявності на момент обману мети привласнення майна на користь винного або інших осіб) за ст. 190 КК України.
1. Типовий спосіб готування. Стадія готування до вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами охоплює ретельне планування злочину, вироблення механізму його вчинення, підшукування засобів, співучасників злочину, прогнозування шляхів втечі з місця події, маскування слідів злочину, підготовка алібі тощо.
Одним із центральних елементів криміналістичної характеристики шахрайства з фінансовими ресурсами є спосіб.
2. За способом учинення шахрайство з фінансовими ресурсами відрізняється від інших злочинів тим, що розпорядник фінансових ресурсів (безпосереднього предмета посягання) свідомо добровільно віддає їх злочинцю, уведений ним в оману, і стаючи таким чином жертвою обману. Способи такого шахрайства дуже різноманітні, до них можна віднести такі групи:
1) підміна предмета угоди;
2) нечесна гра – використання нечесних (шулерських) прийомів;
3) представлення в організації підроблених і підложних документів для одержання матеріальних чи грошових цінностей, наприклад, актів про виконання робіт із трудової угоди; кредитового авізо на переказ грошей в інший банк; чека з незабезпеченими фінансами, лімітованої книжки на зняття грошей з розрахункового рахунку в банку; договору купівлі-продажу для одержання банківського чи кредиту зняття з розрахункового рахунку готівки; гарантованого листа для одержання банківського кредиту; довідки, що нібито підтверджують певний виробничий стаж чи середній розмір заробітку, необхідний для призначення пенсії; довідки про пільгове оподатковування та ін.;
4) різні банківські маніпуляції з грошовими документами, наприклад, видача векселів, не забезпечених активами; створення псев- дофірми, псевдобанку чи страхової компанії; відкриття в банку додаткових рахунків; маніпуляції з кредитовими авізо, з пластиковими розрахунковими картками; внесення перекручень у комп’ютерні програми з метою заниження сум, нарахованих на банківські рахунки і присвоєння різниці між перерахованими і фактично нарахованими сумами.
Такі маніпуляції слід відрізняти від тих, які здійснюються на фондовому ринку його учасниками з метою отримання значних прибутків, чи уникнення збитків у значних розмірах. Відповідальність за такі дії передбачена ст. 2221 КК України.
3. Типовий спосіб приховування злочинних намірів – це приховування слідів злочину, що виявлятися у формі знищення засобів, документів та предметів, які застосовувалися при вчиненні шахрайства з фінансовими ресурсами. Можливий терміновий виїзд особи злочинця з місця постійного проживання до рідних, близьких, іншого населеного пункту, регіону з метою у подальшому формування алібі.
4. Слідова картина шахрайства з фінансовими ресурсами різноманітна. Природно переважають ідеальні відображення в пам’яті потерпілих, свідків-очевидців. Водночас залишається чимало матеріальних джерел: слідів-предметів, слідів-відображень і слідів-речовин, фіктивних документів. Здебільшого сліди злочинної діяльності зберігаються в документах та їх реквізитах, вони часто містять відомості, важливі для розслідування. Ці документи використовуються для обману й введення в оману.
5. Особа злочинця характеризується такими якостями, як хитрість, брехливість, уміння маніпулювати іншими, знання способів підроблення документів. За зовнішнім виглядом – це поважні люди, які вміють зарекомендувати себе, обізнані в галузі психології. Вони спостережливі і швидко реагують на обстановку, що змінюється. Шахраї – переважно чоловіки, рідко – жінки. Середній вік шахраїв – 2545 років. Шахраї вирізняються доволі високим професіоналізмом, технічною оснащеністю. Вони володіють психологічними прийомами спілкування, можуть легко зацікавити потерпілого, вступити з ним у діловий контакт, створити видимість діловитості, респектабельності, поінформованості у певній діяльності, наприклад предметно банківської, торгівлі нерухомістю, підприємництві тощо. Вони легко входять у довіру. Вивчення особи потерпілого має істотне значення як для кримінально-правової кваліфікації злочину, так і для вибору тактики на попередньому слідстві.
6. Час учинення злочину. Час є не тільки елементом криміналістичної характеристики злочину, а й дозволяє встановлювати черговість, розвиток різних явищ і процесів у часі. Важливо з’ясувати початок і закінчення шахрайського діяння, його протяжність у часі. Шахрайство з фінансовими ресурсами може мати тривалий часовий період, складатися з кількох часових відрізків.
Здебільшого таке шахрайство вчиняється у денний час. Воно може бути пов’язане з часовим інтервалом діяльності тієї або іншої установи, організації чи підприємства.
7. Місце і обстановка. Місце вчинення злочину обирається з урахуванням можливості реалізації обраного способу злочину, предмета посягання, особи жертви. Деякі спроби шахрайства з фінансами ресурсами можуть реалізовуватись у кількох місцях, не пов’язаних між собою. Шахраї можуть створювати спеціальні фірми, в яких здійснюється збирання грошей від громадян (оформлення віз чи паспортів для виїзду за кордон, різні туристичні афери, довічне страхування, підтримка клубів, побудова класичних фінансових пірамід та ін.).
Обстановка вчинення тісно пов’язана зі способом учинення. У разі вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами може спостерігаються створення злочинцем обстановки, що сприяє досягненню мети заволодіння фінансами ресурсами шляхом обману чи зловживанням довір’ям Шахрай може демонструвати своє удаване знайомство з впливовими людьми, виявляти поінформованість з певних питань, пропонувати дружбу, розповідати про себе.