Немає сенсу у створенні складної і коштовної системи охорони прав і поширення інформації про охоронні документи на об´єкти інтелектуальної власності, якщо власники цих прав не будуть мати можливості забезпечити захист своїх прав задовільним чином. Для того щоб запобігти у подальшому порушенню прав і компенсувати втрати, що виникають унаслідок порушення цих прав, вони повинні мати можливість захищати свої права.
Після того як об´єкт інтелектуальної власності створений і охоронним документом закріплені на нього права, настає важливий етап у його життєвому циклі — включення в господарський оборот. Саме на цьому етапі об´єкт інтелектуальної власності приносить правовласнику прибуток чи іншу користь, власне те, заради чого він і був створений. Однак як тільки інформація про об´єкт інтелектуальної власності стає відомою несумлінним конкурентам, у них виникає спокуса використати його у своїх інтересах. При цьому порушник прав перебуває в більш вигідних умовах, ніж правовласник: він не зазнає витрат на стадії створення та охорони об´єкта інтелектуальної власності. Крім того, він може мати готову виробничу базу для використання об´єкта інтелектуальної власності, у той час як правовласник повинен ще витратити час і ресурси на її створення. Тому порушник прав може швидше випустити продукцію з використанням об´єктів інтелектуальної власності і просунути її на ринок за більш низькою ціною, ніж правовласник об´єкта інтелектуальної власності. Такий розвиток подій не тільки порушує права конкретного правовласника, але має і серйозні наслідки для суспільства в цілому, сповільнюючи його соціальний і економічний розвиток і ускладнюючи цивілізоване співробітництво з іншими країнами.
У наш час фактор захисту прав набуває особливо важливого значення, тому що у зв´язку зі швидким розвитком технологій з´явилася можливість порушення прав у таких обсягах, що були неможливі раніше. Тому без належної правоохоронної інфраструктури, що забезпечує як захист прав, так і обмеження можливості одержання аналогічних прав іншими система охорони інтелектуальної власності не може бути ефективною.