Використання конкретних зарубіжних практик функціонування органів публічної адміністрації, запозичення зарубіжного досвіду законодавчого врегулювання у тій чи іншій сфері, імплементація відповідних норм у вітчизняну систему законодавства є одним із пріоритетних шляхів подальшого вдосконалення засад публічного адміністрування. При цьому, погоджуючись із поширеною в адміністративно-правовій літературі думкою, слід зазначити, що, сліпе запозичення зарубіжного досвіду дає недостатній ефект, створює часом законодавчі суперечності, призводить до виникнення прогалин у регулюванні того чи іншого виду правовідносин. Саме тому, важливим і необхідним, поряд із запозиченням зарубіжного досвіду, є врахування національних традицій та тенденцій у сфері нормотворення [183, с. 145; 184, с. 109; 185, с. 166]. Такий підхід зумовлює пошук найбільш ефективних та раціональних, з точки зору вітчизняного правозастосування, моделей та механізмів організації діяльності усієї системи публічного адміністрування в цілому та окремих її складових зокрема. У зв´язку із цим вбачається за необхідне детально проаналізувати засади надання безконтактних адміністративних послуг у сфері земельно-кадастрових відносин в розвинених державах Європейського Союзу та світу.
Перед тим як розглянути безпосередньо предмет дослідження, сформульований у назві цього підрозділу, слід узагальнено дослідити зарубіжний досвід надання адміністративних послуг (як контактних, так і електронних), що дасть змогу сформувати уявлення про існуючі моделі сервісної держави закордоном та визначити передумови для подальшого розвитку та удосконалення електронних послуг (в тому числі і в сфері земельно-кадастрових відносин) та засад їх надання в зарубіжних державах. Отже, у першу чергу, слід підкреслити, що у державах- членах Європейського Союзу питання надання публічних послуг населенню є настільки важливим, що їх регулювання включено до законодавства Європейського Союзу, зокрема до Договору про функціонування Європейського Союзу (гл. 3 «Послуги» розділ 4) та до Протоколу № 26 «Про послуги загального інтересу» [186]. На цій основі у країнах Європейського Союзу створено відповідну правову базу, розроблено концепції та програми, які не тільки визначають загальні засади діяльності державних органів щодо надання публічних послуг населенню, але й визначають та закріплюють стандарти якості їх надання [187, с. 71].
Спробуємо проаналізувати зарубіжний довід (на прикладі окремих держав) у цій сфері саме такими показниками як діяльність так званих єдиних офісів, практика функціонування порталів адміністративних послуг та розвиток електронних послуг, стандарти оцінювання тощо.
Як зазначає В.П. Тимощук, у Німеччині ідея створення офісів для громадян («універсамів послуг») виникла у 90-х роках минулого століття, коли органи влади були перетворені на заклади з надання послуг. З метою отримання громадянином без ускладнень, швидко і, за можливості, в рамках одного візиту адміністративної послуги, в багатьох європейських країнах була розроблена модель єдиного офісу для громадян («one-stop-shop»). Офіси для громадян у Німеччині набагато повільніше створювалися у великих містах, аніж у малих. Проте, наприклад, у Берліні нині вже функціонує понад 46 таких офісів. Ініціативи зі створення таких офісів у Німеччині були віднесені на розсуд муніципалітетів, оскільки ні спеціального законодавства, ні урядових (федеральних чи земельних) програм із цієї тематики не було. Отже, більшість міст запроваджували такі установи на власний розсуд, і тому практика має багато особливостей [60, с. 77]. Отже, слід відзначити, що центри адміністративних послуг створювались органами місцевого самоврядування, тобто фактично ініціатива йшла від територіальної громади відповідної адміністративної одиниці, мешканці якого прагнули певного спрощення та пришвидшення адміністративних процедур та підвищення якості надання адміністративних послуг. Як відомо вітчизняний досвід дещо різниться у цьому питанні. Так, загальна концепція функціонування ЦНАПів в України активно розробляється і розвивається саме Кабінетом Міністрів України та центральними органами виконавчої влади. І лише останнім часом практика діяльності ЦНАПів при виконавчих органах місцевого самоврядування набуває свого поширення. Так, наприклад, як зазначає С.Б. Жарая, у Вінницькому Центрі адміністративних послуг «Прозорий офіс» (створений у вересні 2008р.) надається 112 адміністративних послуг включно з реєстраційними та деякими внутрішніми послугами. Послуги надають 38 підрозділів міської ради (власні) та 9 державних дозвільних органів (залучені) [188, с. 67]. Аналогічні офіси активно функціонують у Києві, Львові, Кіровограді, Луцьку, Чернівцях, Кривому Розі та інших містах України. Саме такий підхід – переміщення акцентів у наданні адміністративних послуг у бік органів місцевого самоврядування, є неодмінною умовою підвищення якості надання адміністративних послуг та обслуговування населення. У цьому контексті надзвичайно слушними є думки В.П. Тимощука, який стверджує, що найважливішим питанням на шляху до загального підвищення якості надання адміністративних послуг є децентралізація повноважень з їх надання на рівень органів місцевого самоврядування, зокрема через інструменти делегування. І хоча у багатьох випадках, як зазначає вчений, цей напрям потребує узгодження із реформою місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою, проте частину повноважень можна вже зараз передати місцевому самоврядуванню (принаймні містам обласного значення). На довгострокову перспективу така децентралізація має бути генеральним напрямом державної політики. Бо саме децентралізація, як цілком слушно підкреслює В.П. Тимощук, дозволяє суттєво покращити якість послуг через підвищення впливу громади на суб´єктів надання цих послуг [170, с. 18].
Повертаючись до досвіду Німеччини у цій сфері, слід зазначити, що кожен «універсам послуг» ухвалює рішення про спектр послуг, які ним будуть надаватися. Як вказується у німецькій довідковій літературі з питань практики надання адміністративних послуг, до завдань «універсамів послуг» у Німеччині, як правило, відноситься таке:
– надання довідок та інформації;
– надання консультацій та прийняття документів, насамперед з таких питань, як оплата оренди житла, соціальна допомога на оплату житла, матеріальна допомога на виховання дітей, послуги за кодексом соціальної допомоги, базове матеріальне забезпечення;
– реєстрація громадян (постановка на облік, зняття з обліку, перереєстрація);
– видача паспортів та посвідчень особи;
– питання податків на доходи;
– питання щодо отримання посвідчень на управління автомобілями;
– обслуговування іноземців;
– посвідчення документів;
– опікування знайденими (втраченими) речами [189, с. 4; 188, с. 66-67].
При цьому, як зауважується у вітчизняних наукових джерелах, власне так званих соціальних послуг (мова не йде про консультації з цих питань, які надаються в тому числі і універсамами послуг) вказані установи не надають. Це пояснюється особливостями законодавства (за соціальні питання відповідає держава) та акцентом на «швидкі» послуги. Специфікою Німеччини є те, що для соціальних послуг існують спеціальні аналогічні за методами роботи установи [60, с. 77-78].
Аналогічна практика – передання повноважень щодо надання адміністративних послуг органам місцевого самоврядування, існує і у Республіці Польща. У цій державі публічні послуги, що надаються територіальними органами самоврядування поділяються на комунальні (енергія, водопостачання та каналізація, транспорт, утримання доріг та зелених насаджень тощо), соціальні (навчання, охорона здоров´я, соціальна допомога, безпека, культура, питання ринку праці тощо) та адміністративні. Органи самоврядування повинні організувати надання послуг мешканцям, але не зобов´язані їх самостійно надавати. Як правило, для цього укладаються контракти із суб´єктами господарювання чи неурядовими організаціями [190, с. 101]. Як зазначає І.О. Драган, у Варшаві, наприклад, створено централізовану систему Відділів обслуговування мешканців (далі – Відділи) в усіх районах міста задля забезпечення мешканцям належної якості послуг та прискорення адміністративних процедур. Зазначені Відділи створено в якості установ, де кожен мешканець Варшави має можливість легко вирішити свої справи в офіційній сфері, зокрема, питання обміну Ш – карток, реєстрації транспортного засобу, отримання ліцензії тощо. Вони пропонують споживачам надійні, кваліфіковані та швидкі послуги: якщо раніше споживачам потрібно було відвідати декілька кабінетів у приміщенні установи, то зі створенням Відділів адміністративні процедури було значно спрощено. Також в якості основного принципу діяльності Відділів було запроваджено відокремлення прийняття звернення від тих посадовців, хто розглядає справу та виносить рішення. Це має гарантувати незацікавленість та виключити корупцію.
Окрім реалізації своїх основних завдань Відділи також виконують інформаційну функцію, а саме: запуск електронної системи обслуговування мешканців, що має скоротити або ж цілком виключити потребу використання паперових документів після поширення електронних підписів [191].
На думку Д.С. Тихонової, у Нідерландах система «універсамів послуг» вважається однією із кращих у Європі.
Вчена обґрунтовує свою думку (із посиланнями на роботи В.П. Тимощука), звертаючись до прикладу діяльності «універсаму послуг» муніципалітету міста Гаага (Den Haag), який є одним із найкращих універсамів у Нідерландах, особливо в частині дизайну приміщення та організації роботи з відвідувачами. Як вказує Д.С. Тихонова, система «універсамів послуг» у м. Гаага є дворівневою: перший рівень утворює центральний «універсам послуг» (офіс для громадян) на загальноміському рівні; другий рівень складається з 7 офісів у різних районах. міста. Деякі послуги можна отримати лише в центральному офісі, зокрема вирішення питань мігрантів тощо. «Універсам послуг» здійснює прийом споживачів протягом п´яти робочих днів на тиждень. Упродовж чотирьох днів установа функціонує протягом першої половини робочого дня (з 8:00 до 14:00). Водночас раз на тиждень кожен із універсамів працює за спеціальним «вечірнім» графіком прийому звернень: з 12:00 до 20:00. До того ж день «вечірньої» роботи у кожному із 8 наявних у місті універсамів обрано так, щоб ці дні у різних універсамах не збігались. При цьому у вівторок, середу та четвер «вечірнього» графіка роботи дотримуються одразу декілька універсамів [187, с. 72; 192, с. 262-263].
Надзвичайно важлива роль у наданні адміністративних послуг населенню належить органам місцевого самоврядування і у Великобританії, хоча значна кількість послуг надається органами державної виконавчої влади за принципами закріпленими «Хартією громадянина», яка була ухвалена урядом Великої Британії для поліпшення якості роботи і реакції державних служб [193]. Зокрема, у Великобританії досить розвинутою є практика електронного інформаційного забезпечення надання адміністративних послуг органами місцевого самовряду- вання та можливість одержання послуги он-лайн, про що буде зазначено далі за текстом під час огляду порталів адміністративних послуг та інтегрованих інформаційних систем органів публічної адміністрації.
Разом з тим, враховуючи інноваційний та невпинний розвиток інформаційних технологій у світі, надзвичайно важливим у площині аналізу зарубіжного досвіду є вивчення функціонування інтегрованих інформаційних систем та різноманітних порталів адміністративних послуг – аналогів Єдиного державного порталу адміністративних послуг (який функціонує в України поки що в пілотному режимі лише як інформаційна база) та ВЕБ- ресурсів органів публічного адміністрування, які є суб´єктами надання адміністративних послуг.
У цьому контексті влучними є слова В.П. Тимощука, який підкреслює, що для розуміння того, яким має бути повноцінний загальнодержавний електронний ресурс із надання адміністративних послуг, необхідно звернутися до кращих практик розвинених демократичних держав [170, с. 28]. Отже, в тому числі із посиланнями на ґрунтовні дослідження цього питання здійснені В.П. Тимощуком, розглянемо досвід деяких держав, які досягли найбільшого успіху у цій сфері. Так, електронний веб-ресурс (портал) з надання адміністративних послуг у Канаді (www.servicecanada.gc.ca/eng/home.shtml) має назву «Service Canada». Інформацію про адміністративні послуги на Порталі згруповано за типовими життєвими ситуаціями. Так, на головній сторінці Порталу розміщено дві основні групи: «Я прагну…» (рубрики: звернутись щодо страхування на випадок безробіття; обрахувати суму коштів на персональному пенсійному рахунку тощо), «Життєві ситуації» (рубрики: зміна адреси проживання; пошук роботи; народження дитини; життя із фізичними вадами тощо). Окрім того, в якості окремої групи відомостей подано перелік 10 найбільш популярних питань у сфері публічних послуг.
Канадський Портал не є самозамкнутим електронним ресурсом: він містить посилання на більш ніж 40 сайтів, що охоплюють публічні аспекти всіх сфер суспільного життя, наприклад, на окремі веб-ресурси щодо сфер: охорони здоров´я; туризму; науки й технологій; публічної адміністрації; оподаткування тощо. Ці електронні ресурси згруповано за критерієм як сфер суспільних відносин (освіта; трудові відносини; сім´я і діти; охорона здоров´я; житлова сфера; імміграція; заощадження коштів; ведення бізнесу), так і за критерієм суб´єктів звернення (послуги для представників корінних народів; новоприбулих осіб до Канади; для осіб з обмеженими можливостями; веб-ресурси для допомоги студентам і молоді, ветеранам; особам похилого віку). Окрім того, низка ресурсів присвячена питанням оформлення документів, що посвідчують особу; надання правової допомоги тощо. Відомості щодо кожної послуги подано лаконічно і структуровано, із розбиттям інформації на тематичні блоки й розміщенням гіперпосилання на кожний із них. Наприклад, сторінка з групою послуг про народження дитини містить інформацію щодо: підтримки здорової вагітності; соціального (матеріального) забезпечення породіль; реєстрації народження дитини; заощадження грошей на подальшу освіту дитини; соціальної допомоги на дитину та по догляду за дитиною, страхування життя і безпеки дитини та навіть щодо порад батькам із догляду за дитиною та її виховання. Кожен із зазначених пунктів-послуг містить посилання на власну електронну сторінку.
Відомості на Порталі регулярно оновлюються й доповнюються. Портал обладнано зручними системами пошуку: загальним пошуком по матеріалах Порталу, а також спеціальною сторінкою пошуку інтегрованих офісів (канадських аналогів ЦНАП). Надзвичайно сучасним та цікавим з точки зору запозичення для України є те, що у відповідності до Комунікативної політики уряду Канади, даний Портал може використовувати електронні медійні ресурси, соціальні мережі різного формату (мікроблоги, файлообмінники, блоги та дискусійні форуми) – для надання потенційним споживачам інформації про послуги. Зокрема, використовується електронний ресурс Twitter (для оперативного поширення актуальних та невеликих за обсягом повідомлень) та YouTube (для розміщення відеофайлів і презентацій). При цьому всі важливі повідомлення (зміни в законодавстві, результати аудиту тощо) відображаються на порталі і через офіційні публікації, прес-релізи. Портал забезпечує захист приватної інформації та персональних даних споживачів, а також містить докладну інструкцію щодо експлуатації Порталу та його інформаційної політики [170, с. 28-29].
Звісно така практика функціонування Порталу потребує свого запозичення і для України. Особливої актуальності, на нашу думку, має це питання у контексті забезпечення якості надання адміністративної послуги. Так, наприклад, за допомогою соціальних мереж, які є так би мовити «підв´язаними» до системи Порталу, споживач може з відносною простотою оскаржити дії чи бездіяльність уповноваженої особи, вказати на її помилки під час надання послуги або вказати на затягування строків розгляду звернення заявника. Крім того, наявність на сайт YouTube відео інструкцій, які детально пояснюють роботу Порталу, його можливості, правила користування значно спростять доступ громадянина до такого способу одержання безконтактної адміністративної послуги.
У свою чергу, французький Портал (http://www.service-public.fr/) як офіційний веб-сайт публічних послуг Франції є дуже популярним ресурсом, що нараховує понад 4 мільйони відвідувачів щомісяця. Портал, у першу чергу, зосереджує увагу насамперед на потребах споживачів і, що цікаво, він дозволяє комунікацію не лише через Інтернет, але і телефонним зв´язком із використанням спеціального сервісу. При цьому для споживачів передбачено можливість надавати коментарі й поради щодо роботи сайту та щодо окремих послуг [170, с. 29]. Цей аспект, на нашу думку, є надзвичайно важливим для України в контексті вітчизняного досвіду впровадження Єдиного державного порталу адміністративних послуг. Вбачається, що зворотній зв´язок (поради споживачів, коментарі фахівців, відкрите обговорення цих думок серед відвідувачів порталу тощо) вже на даному етапі функціонування Єдиного порталу значно би пришвидшив би втілення в життя кінцевої мети Порталу – забезпечення безконтактного режиму громадян до різноманітних адміністративних послуг.
Французький Портал надає доступ до усієї інформації у сфері адміністративних послуг, структурованої чітко і просто за секціями (групами). Послуги та процедури містяться у 200 папках та нараховують 2,500 документів та відповідей на найбільш актуальні питання, а також декілька тисяч гіперпосилань на корисні ресурси, форми, сторінки онлайн-реєстрацій, текстів, інших офіційних сайтів тощо. Також сайт спроможний надавати конкретні онлайн-сервіси: механізми для обрахунку; придатні до завантаження типові бланки документів; контакти телефонних центрів та інші можливості. Нарешті, Портал містить каталог загальнодержавних і місцевих послуг, а також доступ до всіх електронних ресурсів органів публічної адміністрації Франції, Європейських інституцій та ін.
Портал є зручним для пошуку: за тематичними запитами щодо адміністративних послуг у Французькій Республіці він віднаходиться найпершим. Сайт містить сторінки чотирма мовами: французькою, англійською, іспанською та німецькою. Система пошуку інформації на Порталі охоплює більш ніж 80 тисяч сторінок даного сайту, а також матеріали інших дотичних офіційних сайтів. Портал надає змогу пошуку за групами послуг та різновидами документів.
Структура французького сайту є дуже зручною. Так, на головній сторінці наведено три основні групи послуг за суб´єктами звернення: послуги для громадян
(Particuliers), для бізнесу (Professionnels – підприємців та юридичних осіб), а також для об´єднань громадян (Associations).
Головна сторінка Порталу містить і детальнішу рубрикацію послуг за сферами суспільних відносин: питання іноземців і громадянства; сім´ї; трудових відносин; правосуддя; нерухомості; охорони здоров´я та соціальних послуг тощо. Кожна із таких груп у свою чергу містить посилання на детальніші групи послуг, кожна з яких містить від 2 до 5 опцій. Так, наприклад, група соціальних послуг і здоров´я містить рубрики: соціальний захист (послуги зі страхування); нормативні акти щодо прожиткового мінімуму тощо [170, с. 29-30]. Інноваційний досвід французьких ІТ-фахівців є досить корисним для української системи електронного урядування. У першу чергу, привертає увагу компактність інформаційної складової про адміністративні послуги та простий спосіб пошуку і одержання відповідної інформації.
Натомість, як зазначають І.І. Бригіневич, І.Б. Коліушко, О.В. Курінний та В.П. Тимощук, можливості Інтернет мережі досить вдало використовують органи місцевого самоврядування Великобританії. Так, інформацію щодо послуг докладно подано на Інтернет-сайті Ради Вестмін- стера (один із округів Лондону, який наділеним статусом міста). Необхідну інформацію розміщено в розділі «Рада, управління та демократія», а також в підрозділах «Рада – Контакти, консультації та зворотній зв´язок – «універсами послуг», де визначено основні стандарти діяльності «універсамів послуг»: добропорядність та професіоналізм, зручність у роботі (справедливість і рівність при наданні послуг споживачам; доступність послуг; підтримка персоналом внутрішнього зв´язку з необхідними відділами від імені споживачів задля задоволення їх звернень; знання персоналом широкого спектру мов), а також відповідальність. Окрім того, подано короткий перелік засобів надання адміністративних послуг: широкий спектр інформаційних буклетів і матеріалів для споживачів; безкоштовні телефонні лінії для зв´язку з підрозділами Ради; касове обслуговування всіх встановлених Радою платежів; перевірка заяв на отримання ліцензій, зокрема, щодо вуличної торгівлі; доступ до дозвільної документації, а також технічні засоби пошуку необхідних документів і бланків по електронних ресурсах «універсаму послуг»; послуги із ксерокопіювання пов´язаних з Радою документів; консультаційно- роз´яснювальні засоби для неангломовних споживачів; відео термінал з доступом до перекладачів мовою жестів – для глухих споживачів і споживачів із проблемами слуху. Крім того, на сайті викладена інформація, що передбачає деталізований виклад адміністративних послуг, що надаються даним «універсамом послуг».
Зазначено, що «універсам послуг» має можливість сприяти вирішенню справ за зверненням з питань: у житловій сфері; у сфері реєстрації виборців; ліцензування; планування і податків із земельної власності; паркування громадян; ліцензій в автодорожній сфері; загальної та місцевої інформації; щодо звернень з питань, запроваджених Радою податків та бізнесових ставок [194, с. 253].
Як зазначає С.Б. Жарая, на пocтрадянcькoму прocтoрi привертає увагу така країна Єврoпейcькoгo Союзу, як Латвійська Республіка, яка дocягла найбільших ушіхів у рoзвитку iнфoрматизацiï´ прoцеciв в царині надання адміністративних послуг державними oрганами та oрганами мicцевoгo cамoврядування. B Латвії прoблемами iнфoрмацiйнoгo забезпечення процесів управління займаютьcя Секретарiат у cправах електрoннoгo урядування і Департамент електрoннoгo урядування. B рамках пoлiтики впрoвадження
електрoннoгo урядування в державі cтвoрена і прoдoвжує розвиватись мережа Цєнтрів iнфoрмацiйних технoлoгiй. Boни, як зазначає С.Б. Жарая, кooрдинують рoзвитoк iнфраcтруктур iнфoрмацiйнoгo забезпечення в oрганах місцевого cамoврядування, рoзрoблення пocлуг, впрoвадження і підтримку електрoннoгo урядування. Такoж центри стежать за якістю пocлуг, що рoзрoбляютьcя, займаютьcя кoнcультуванням і навчанням cпiврoбiтникiв oрганiв cамoврядування з питань iнфoрмацiйних технологій [188, с. 68].
Латвійська Республіка, як і Великобританія, розвиває електронні мережі місцевого самоврядування з метою надання адміністративних послуг. Так, наприклад, однією із головних цілей проекту електронного міста, що запроваджується Ризькою думою, є підвищення якості послуг та їх «електронізація». Передбачається, що послуги, які надаються органами місцевого самоврядування у такий спосіб стануть максимально простими та доступними. Через офіційний портал латвійської столиці – міста Риги – вже можна одержати інтерактивні послуги.
Однією з послуг, яка надається через ризький портал, що має латиську, англо- та російськомовну версії, є, наприклад, оформлення сплати податку на нерухомість [195]. Якщо вести мову про земельно-кадастрові відносини, то слід підкреслити, що з впровадженням у роботу Порталу значно полегшилася процедура отримання довідки про відповідність використання земельної ділянки планові розвитку міста Риги [195]. Тепер клієнт заповнює бланк заяви на порталі ризького самоврядування (зазначаючи особисті дані, кадастровий номер земельної ділянки і найзручніший для себе спосіб отримання довідки – особисто чи поштою).
Клієнту надсилається електронний авансовий звіт, який можна роздрукувати. Після отримання підтвердження про оплату рахунку починається виконання послуги. За бажанням клієнта, на вказану ним адресу електронної пошти надсилається повідомлення про те, що довідка готова. Раніше, аби отримати таку довідку, клієнт мав спочатку особисто звернутися до центру обслуговування клієнтів департаменту міського розвитку – заповнити бланк заяви, вказати кадастровий номер земельної ділянки й надати копію плану ділянки. Після цього клієнтові виписували рахунок за оформлення довідки. Оформлення ж самої довідки починалося з моменту, коли бухгалтерія департаменту міського розвитку отримувала підтвердження оплати [188, с. 69].
Надзвичайно корисним, в контексті запозичення позитивного зарубіжного досвіду, є вивчення засад та стандартів оцінювання якості надання адміністративних послуг. Слід зазначити, що узагальнений огляд цього блоку питань дає підстави стверджувати, що в державах – членах Європейського Союзу розроблено й упроваджено розгалужену нормативно-правову основу забезпечення високої якості надання адміністративних послуг, розроблено критерії оцінювання діяльності відповідних органів публічної адміністрації та передбачається конкретна юридична відповідальність за порушення умов якості послуг. У травня 2004 року Європейською Комісією було ухвалено «Білу книгу про послуги, що становлять спільний інтерес», в якій визначається роль Європейського Союзу щодо сприяння наданню високоякісних та доступних послуг [196]. При цьому кожна держава має свої особливості в цьому аспекті діяльності публічної адміністрації.
У свою чергу, у Великобританії запроваджено національні показники оцінювання роботи органів місцевого самоврядування, які включають: визначення пріоритетів і стандартів, узгодження із місцевим виконавчим органом влади; критерії оцінки виконання радами своїх функцій (ради поділені на 4 групи з якості надання послуг): високо результативні, вищі за середній, нижчі за середній, низько результативні; чіткі і короткі публічні відомості, які надають можливість громадянам оцінювати їх діяльність; відлагодженість й обґрунтованість розцінок на послуги, що сприятиме їх поліпшенню; контроль з боку аудиторської комісії з метою запобігання погіршенню діяльності ради з надання послуг тощо [190, с. 158]. Одним із елементів організації публічних послуг, що належать до місцевого самоврядування, є система Best Value (Найкраща якість), яка втілюється у життя з 2000 р. і передбачає «обов´язок надання послуг згідно з ясними стандартами, які включають як вартість,
так і якість, за допомогою найбільш ефективних, економічних та продуктивних засобів». Ключовою частиною цієї системи є визначення точних показників ефективності використання та цілей конкретних місцевих послуг [191].
Завершуючи узагальнений огляд передового зарубіжного досвіду у сфері надання адміністративних послуг слід підсумувати, що практика надання адміністративних послуг в розвинених державах, як правило, ґрунтується на таких базових складових як:
– «принцип єдиного вікна», зокрема центри, універсами адміністративних послуг тощо (надзвичайно корисним для запозичення є досвід Федеративної Республіки Німеччина та Королівства Нідерландів);
– досконалий режим «електронного спілкування» заявника та юрисдикційного органу за допомогою функціонування Інтернет-порталів адміністративних послуг та інтегрованих у них інформаційних систем окремих суб´єктів-надавачів адміністративних послуг (показовим та таким, що потребує ґрунтовної уваги з боку вітчизняних надавачів адміністративних послуг є досвід Французької Республіки, Канади та органів місцевого самоврядування Латвійської Республіки та Великобританії);
– високі вимоги щодо якості послуг (досвід держав- членів Європейського Союзу);
– прозорі критерії та прості способи їх оцінювання (Великобританія, Фінляндія та інші держави).
Переходячи безпосередньо до огляду питання надання адміністративних послуг у сфері земельно- кадастрових відносин, варто підкреслити, що переважна більшість європейських держав вже давно використовує так звані публічні кадастрові карти, за допомогою яких здійснюється надання переважної більшості адміністративних послуг кадастровими службами держав-членів Європейського Союзу. При цьому, геодезисти можуть подавати кадастрові дані в електронному вигляді, а нова система діловодства об´єднує в інтегрованих геоінфор- маційних системах текстові реєстри та індексні кадастрові карти, що значно спрощує адміністрування вказаних відносин та процедуру надання окремих адміністративних послуг.
У більшості європейських держав кадастр містить інформацію не тільки про власність і вартість землі, а й про землекористування, юридичні обмеження, правила землекористування, а також реєстр об´єктів, в тому числі об´єктів інфраструктури, таких як комунальні мережі.
У міру підвищення вимог до європейських національних картографічних і кадастрових агентств та збільшення сфери їх діяльності зростає і фундаментальна роль і значення технології геоінформаційних систем. Така система дозволяє цим агентствам не тільки ефективно вирішувати основну задачу ведення національного кадастру, а й інтегрувати кадастр з іншими інформаційними тематичними ресурсами національної інфраструктури просторових даних. Завдяки цьому кадастрові служби зарубіжних держав можуть виконати численні вимоги до земельної і географічної інформації, особливо в контексті забезпечення сталого розвитку і більш ефективного управління земельними ресурсами.
Технологія платформи геоінформаційної системи Esri обрана в якості базової основи багатьма європейськими службами. У той же час слід зазначити, що в різних державах Європейського Союзу системи земельного кадастру і реєстрації земельних ділянок мають свою специфіку, відображаючи відмінності в історії, культурі, основи законодавства і організаційних моделях. Розглянемо деякі з вказаних систем та їх можливості в контексті надання безконтактних адміністративних послуг.
Литовський державний реєстраційний центр (SECR) відповідає за національний кадастр і реєстр нерухомого майна, адресний реєстр та реєстр юридичних осіб в державі. Він також займається оцінкою нерухомості для цілей оподаткування. SECR використовує технологію Esri для масової комп´ютеризованої оцінки нерухомості та для поновлення, організації та надання інформації про нерухоме майно, що охоплює приблизно 2 мільйони земельних ділянок, 700 тис. Будівель і 500 тис. інженерних споруд і об´єктів комунального господарства. Всі записи про об´єкти нерухомості та кадастрові дані інтегровані в одну систему. Цифрова кадастрова карта містить велику інформацію, в тому числі адміністративні кордони округів, муніципалітетів, міст і поселень; осьові лінії вулиць і доріг; кадастрові одиниці та квартали; межі земельних ділянок і координати опорних точок; центроїди будівель і адреси; осьові лінії інженерних комунікацій; зони оцінки нерухомого майна; топографію та орто- зображення.
Користувачі, такі як зокрема приватні геодезисти, банки, агенти з нерухомості і звичайні громадяни, зацікавлені в збільшенні числа і в підвищенні якості адміністративних послуг у цій сфері, тому забезпечення доступу до великого обсягу інформації, керованої SECR, є важливим завданням. SECR використовував технологію ArcGIS Server для розгортання ряду додатків: від пошуку і перегляду даних до оновлення та інтеграції нових даних в його реєстри.
Веб-додаток кадастрових карт дозволяє отримувати адміністративні послуги з приводу інформації з кадастру та реєстрів нерухомого майна про адреси об´єктів і зони оцінки шляхом пошуку за унікальним ідентифікатором, адресою або географічним розташуванням. Приватні геодезисти можуть також використовувати додаток для завантаження результатів геодезичних зйомок нових кадастрових ділянок в різних форматах і порівняння їх з даними вже зареєстрованих ділянок, щоб переконатися, що межі ділянок коректні. SECR також створив клієнтський веб-браузерний додаток, який дозволяє приватним геодезистам і співробітникам SECR вводити дані прямо в центральну кадастрову базу даних, що значно прискорює процес надання окремої адміністративної послуги. ArcGIS також є важливим компонентом системи масової оцінки SECR для цілей оподаткування нерухомості. Оскільки дана платформа управляється засобами геоінформацій- ної системи, вартість нерухомості можна обчислювати на основі різних характеристик, таких як зони оцінки, землекористування, площа, рік побудови тощо. Можна автоматично застосовувати формули обчислення податків і легко вносити періодичні коригування, пов´язані зі змінами в законодавстві або ставках податку. Технологія геоінформаційної системи дозволяє SECR автоматизувати робочі процеси, мінімізуючи людський фактор, заощаджуючи час і кошти і забезпечуючи повторювані і надійні результати.
У свою чергу, Lantmateriet – уповноважена установа, що надає кадастрові послуги в Швеції. В її віданні перебуває інформація про 3,2 млн. об´єктів нерухомості. Шведська кадастрова система високо котирується у всьому світі за ефективну нормативно-правову базу та адміністрування. З кінця 1990-х ArcGIS є важливим компонентом цієї системи, що підтримує багато аспектів земельного адміністрування, в тому числі геодезію і картографію; виробництво кадастрових карт; картування об´єктів комунального господарства; а також національне, регіональне і місцеве планування; надання широкого кола адміністративних послуг – від реєстрації нерухомого майна до оцінки нерухомості та розрахунку податків.
Не так давно Lantmateriet запустило новий проект, спрямований на ще більше підвищення ефективності за рахунок впровадження нової системи діловодства, яка об´єднує всю інформацію про нерухомість – текстові реєстри та індексні кадастрові карти – в інтегрованій геоінформаційній системі. Мета проекту полягає в створенні ефективної кадастрової процедури, за допомогою якої більшість клієнтів можуть створювати їх власні справи (підрозділи ділянок) і автоматично перевіряти їх на відповідність правилам формування об´єктів нерухомості, вбудованим в базу даних геоінформаційної системи, що автоматично уможливлює надання цілого комплексу адміністративних послуг одночасно з істотною економією матеріальних ресурсів і часу. Ця нова система кадастрового діловодства є частиною сервіс- орієнтованої архітектури, яка пов´язує між собою різні корпоративні системи (такі як система документації та фінансова). Центральним компонентом системи є механізм управління процесом, який забезпечує цілісність кадастрової справи на всіх етапах його життєвого циклу [197].
Корисним є і досвід в цьому питанні Бельгії. Національна кадастрова система Бельгії знаходиться у веденні Департаменту реєстрації майна (Patrimony Documentation Department), що входить у Федеральну державну фінансову службу (FPS). Вона містить інформацію про 9,4 мільйони земельних ділянок та 1 мільйон зареєстрованих кондомініумних одиниць. Кадастр країни був створений більше 200 років тому, в роки Французької революції, коли були введені процедури справляння земельного податку та сформований генеральний кадастр для управління земельної інформацією.
У 2003 році FPS почала впроваджувати нову кадастрову систему під назвою CadMAP. Система була покликана забезпечити перехід від старих аналогових листів кадастрової карти до файлової системи цифрової кадастрової карти, підтримку відновлення і управління файлами векторної кадастрової карти і поліпшення якості кадастрових картографічних продуктів. Маючи в своєму розпорядженні цей спеціалізований додаток, співробітники місцевих відділень можуть створювати і редагувати свої кадастрові плани і подавати їх в регіональні відділення. У свою чергу, регіональні відділення можуть використовувати спеціалізований інтерфейс для редагування і поліпшення якості планів, що подаються місцевими відділеннями, а центральне відділення використовує свої власні спеціалізовані інтерфейси для створення офіційних виписок з кадастру і друку кадастрових листів і планів. Атрибути і шари в CadMAP включають кадастрові кордону, номери ділянок, будівлі, адміністративні кордони, вулиці, річки, мости, опорні точки ділянок і геодезичні знаки муніципалітетів. Наразі система дозволяє громадянам Бельгії одержувати адміністративні послуги щодо оцінки землі та реєстрації земельних ділянок в он-лайн режимі.
У свою чергу, в Болгарії за кадастр і реєстрацію нерухомості відповідають дві окремі організації: Агентство геодезії, картографії та кадастру і Агентство реєстрів. Хоча ці функції адмініструють окремо, але за рахунок впровадження інтегрованої інформаційної системи када- стру та реєстрації нерухомості обидві структури отримали багато з переваг єдиного агентства. У 2003 році Агентство геодезії, картографії та кадастру вибрало технологію ArcGIS для своєї кадастрової інформаційної системи і впровадило рішення в центральному і 28 регіональних відділеннях. Система підтримує всі елементи кадастрового робочого процесу, такі як введення даних, керування даними, візуалізація і витяг статутних документів в паперовому та цифровому вигляді і поточне обслуговування кадастрових даних, включаючи ведення повної історії їх редагування.
Згодом Агентство запустило спільний проект з Агентством реєстрів щодо створення інтегрованої системи кадастру та реєстрації нерухомості. Нова система комбінує кадастрові дані ділянок з інформацією про власність та юридичними деталями по кожному об´єкту нерухомості в одній базі даних на центральному рівні, в той же час підтримуючи розподілене редагування в місцевих відділеннях кадастру та реєстрів. Це допомогло в ряді випадків скоротити витрати і принесло інші вигоди якісного характеру. Наприклад, всі користувачі мають доступ до однакової інформації про землю та нерухомість [197].
Завершуючи огляд зарубіжного досвіду надання безконтактних адміністративних послуг у сфері земельно- кадастрових відносин, слід підкреслити, що для України суттєве значення має позитивний досвід у цій сфері таких держав як: Литовська Республіка (у частині використання технології ArcGIS Server для отримання адміністративних послуг з приводу інформації з кадастру та реєстрів нерухомого майна про адреси об´єктів і зони оцінки шляхом пошуку за унікальним ідентифікатором, адресою або географічним розташуванням, а також окремих послуг з оподаткування нерухомості); Королівство Швеція (у частині впровадження системи діловодства, яка об´єднує всю інформацію про нерухомість – текстові реєстри та індексні кадастрові карти – в інтегрованій геоінформаційній системі, за допомогою якої більшість клієнтів можуть автоматично одержувати цілий комплекс адміністративних послуг одночасно з істотною економією матеріальних ресурсів і часу) [198, с. 96].