В теорії сучасного конституційного права поруч з поняттям «конституція» широкого наукового вжитку отримало й інше поняття – «конституціоналізм».
Це явище як політико-правова категорія з’являється після виникнення і утвердження конституції. Воно ґрунтується на Конституції. Хоч не завжди факт наявності Конституції означає становлення тої чи іншої моделі конституціоналізму.
Більшість вчених-правознавців описують конституціоналізм як політико-правове явище, якому характерний:
– сам факт наявності Конституції;
– факт активного впливу Конституції на політичне життя країни;
– конкретна визначена роль Конституції в системі нормативно-правових актів країни (як правило, визнання за Конституцією закону з вищою юридичною силою);
– регламентація Конституцією державного ладу і політичного режиму країни;
– конституційне визнання прав і свобод людини;
– реальне встановлення в державі за допомогою Конституції правового характеру відносин між державою і особою.
В ХХ столітті загальна теорія конституціоналізму отримала свій подальший розвиток. Відразу варто зазначити, що, в залежності від суті того чи іншого політичного режиму, зміст теоретичних напрацювань був звичайно різним.
Одні напрацювання були, наприклад, в 20-40-і роки у Франції, Англії чи США. І зовсім інша ситуація була в країнах, де панували тоталітарні режими (фашистська Німеччина та Італія і більшовицько-сталінська Росія).
Ці політичні режими взагалі не визнавали цього явища. Вони його вважали виключно вигадкою буржуазного ладу і тому в колишній радянський політичній літературі дуже часто про конституціоналізм можна було прочитати щось на взірець: «Конституціоналізм – це реакційна течія в політиці і юридичній науці, що визнає конституційну монархію найкращою формою правління». Зрозуміло, що таке поняття конституціоналізму є дуже далеким від істини.
У юридичній літературі не зустрічається якогось єдиного уніфікованого одноманітного підходу до визначення поняття «конституціоналізм». Одне з найбільш поширених нині понять конституціоналізму тлумачиться як система ідей, доктрин та уявлень про політико-правові цінності сучасного державно- організованого суспільства в органічній єдності з теорією і практикою здійснення керівництва державою на основі і у відповідності з Конституцією.
Іншими словами, конституціоналізм – це така система ідей, поглядів і уявлень, при якій визнається цінність Конституції, її роль у становленні демократичного суспільства та держави, а також у забезпеченні функціонування їхніх основних інститутів: інституту прав людини, інституту розподілу влади, інституту місцевого самоврядування, інституту демократичних виборів тощо.
У кожній сучасній демократичній державі (або державі, яка прагне стати демократичною) твориться своя модель конституціоналізму. Є конституціоналізм німецький, французький, американський, англійський тощо. Зрозуміло, що в них багато спільного, але в той же самий час є і відмінності, і якісь свої особливості. Це обумовлено багатьма факторами:
– історичні традиції народу;
– особливості менталітету (світосприйняття) народу;
– належність до тої чи іншої родини (системи) права (для Європи характерні дві системи – континентальна і англосаксонська);
– рівень правової культури народу тощо.