РЕВОЛЮЦІЯ У ВІЙСЬКОВІЙ СПРАВІ – сума корінних і якісних змін, що відбуваються під впливом науково- технічного прогресу в засобах збройної боротьби, і докорінно змінюють будівництво та підготовку збройних сил, способи ведення воєнних дій і війни в цілому. Виокремлюють шість революцій у військовій справі: перша революція пов’язана із застосуванням спеціально виготовленої холодної зброї; друга (ХІІ-ХІП ст.) – із винайденням пороху, а з ним – вогнепальної зброї; третя (середина ХУІІІ ст.) – із винайденням нарізної зброї й технологій її виробництва; четверта (кінець ХІХ ст.) – із винайденням автоматичної зброї, яку у великій кількості почали встановлювати на танках, літаках, кораблях; п’ята (1945 р.) – із появою ядерної зброї, а з нею вперше виникла можливість безконтактної ракетно-ядерної війни; шоста (кінець ХХ ст.) – із появою високоточної звичайної зброї, а з нею і безконтактних війн.
© Шевченко М.М.