ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА – нечисленна, відносно привілейована, досить самостійна, вища група (або сукупність груп), що тією чи іншою мірою володіє певними психологічними, соціальними та політичними якостями, необхідними для участі у прийнятті політичних рішень, здійсненні керівництва державою, впливі на суспільство. Фахівці часто розходяться в думках про те, якою мірою П.е. є замкнені чи відкриті, наскільки консервативно чи прогресивно вони налаштовані, яким чином вони взаємодіють із соціальним і політичним середовищем. Але здебільшого дослідники виходять із того, що П.е. – це особливі соціальні організми, для яких характерні: максимальна концентрація влади (у межах суспільства в цілому або якогось одного з його основних сегментів); рекрутування нових членів пере-важно з вищих щаблів суспільства, тобто досить обмежена соціальна база; певна організація і спосіб внутрішньої згуртованості і взаємозв’язку; спільність політичних поглядів і переконань; спільні інтереси і прагнення. Отже, еліта – це не сукупність індивідів, що діють самі по собі. Це люди, близькі за походженням, які фахово та інтенсивно взаємодіють і (як правило) мають спільні цінності, якості, знання, цілі й досвід, необхідні для кваліфікованого керівництва суспільством, прийняття своєчасних і правильних рішень.
© Ребкало В.А., Кожушко А.О., Хашиєва Л.В.