Тема 2. Музична культура Індії і Далекого Сходу

Оригінальна культура Індії сягає своїм корінням в глибоку давнину. Вже протягом тисячоліть вона поєднує звичаї, традиції народів, які проживали і проживають на її території, та ідеї різних релігій. Незважаючи на це унікальне різноманіття, ця країна єдина як цивілізація завдяки своїй спільній історії та зберігає свою самобутню культуру.

Класична музика Індії виникла в органічному зв’язку з поезією і танцем, під впливом релігії і міфології. Одними з характерних рис індійського стилю музичної інтерпретації є особлива внутрішня зосередженість і прагнення до гармонії.

В Індії піснями відзначається практично все: зміна пір року; пісні орача і човняра, пастуха і погонича слонів. Пісні вносять гармонію в напружений ритм їх праці. Любов до музики у народів Індії в крові: вони дуже тонко її відчувають і сприяють її розвитку в усіх сферах життя.

Індійська музика дуже різножанрова — це й оригінальні релігійні та народні мотиви, і сучасні рімейки традиційної музики, це й різноманіття напрямів сучасної музики (індійський рок, non, музика з кінофільмів тощо), які зберігають національний колорит, а іноді не тільки переплітаються з європейською музикою, але і впливають на неї (наприклад, індо-рок).

Невід’ємна частина музичної культури Індії — танці, які несуть в собі силу і енергію цієї дивовижної країни. Надзвичайно стилізовані жести, складний грим, маски і розкішні костюми танцюристів роблять індійський танець чарівним видовищем.

Точно визначити період, коли танець став частиною культури людського суспільства, неможливо, однак безсумнівно, що ще до появи найдавніших цивілізацій він був важливим елементом церемоній, ритуалів, святкувань і розважальних заходів. Існують доісторичні свідчення наявності танцю у стародавніх народів, наприклад, зображення танцюючих у скельних оселях Бхімбетка (Індія) і давньоєгипетських похованнях, датованих 3300 р. до н.е. Танцювальні пози вивчалися античними скульпторами з метою зображення почуттів засобами скульптури.

Американський хореограф М. Грехем визначала танець як справжній вияв найглибших душевних почуттів, що вивільняється через рух тіла.

Танець існував та існує в культурних традиціях усіх людських суспільств. За довгу історію людства він постійно змінювався, відображаючи культурний розвиток. Кожен танець має власну історію та національні особливості. Наприклад, коли говорять про український танець, східні танці, циганський танець чи латиноамериканські танці, в уяві відразу постають певні ритми і рухи. Всі танці виконуються за шаблонами з характерною граціозністю, елегантністю та красою у супроводі музики або ритмічних звуків.

Існує безліч видів, стилів і форм танцю, що використовуються для самовираження, соціального спілкування, в релігійних цілях, як змагальний вид спорту, як показовий вид мистецтва. Танець — це величезний світ, і щоб його підкорити, потрібно мати терпіння.

Site Footer