загрузка...

Актуальні проблеми розвитку освіти і науки в умовах глобалізації

Фізична культура як важливий елемент гуманітарної освіти особи в сучасному суспільстві

Ідея гуманізму як наукового, літературного і педагогічного руху не втрачає свого значення протягом віків. Перші паростки гуманізму зародилися в Італії наприкінці XIII ст. Вони набули широкого розвитку у Європі, сформували цілісну філософську систему.

Термін «гуманізм» виник у XV ст. на означення світської, а не церковної освіченості. Він, як філософська система, був характерним не лише для Західної Європи. У XVI ст. гуманістичні ідеї поширилися і на Україну.

Теоретичні основи процесу морально-гуманістичного виховання, обґрунтування його методики, шляхів упровадження в освітню практику викладені у працях А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинського та інших педагогів. Вирішити проблему гуманізації можливо лише тоді, коли ми отримуємо уроки з історії та сучасності.

Приєднання України до Болонської декларації щодо європейської освіти має стати суттєвим поштовхом до нової якості професійної освіти.

Фізична культура є одним із засобів гармонійного, фізичного та духовного формування людини. Отже, в процесі занять фізичною культурою вирішуються завдання не лише фізичного, а й духовного вдосконалення особистості. Вирішити ці завдання покладанні на фахівців з фізичного виховання і спорту.

Фізична культура, таким чи ном, не тільки назва, але і традиційний напрям освіти. Проте слід визначити, що точне, яка несе велике смислове навантваження, актуальне в сучасній ситуації і, поза сумнівом, перспективну назву предмета, який поки що не відповідає за змістовним наповненням критеріям і вимогам культури і в масовій практиці змісту предмету «фізична культура», скоріше відповідає назві «фізична підготовка».

Відомо,що смисловим ядром культури є цінності та ідеали, змістом - творча, перш за все творча діяльність і її результати, способом трансляції та передачі багатства культури новим поколінням - таким чином традиції, механізмом розвитку - інновацій.

В наповнення змісту фізичної культури і спортивної підготовки є багато спільного, але є і серйозності, що відображають специфіку спрямованості діяльності та її результатів. Ми бачимо основну відмінність в тому, що фізична культура спрямована на розвиток людини, а її ідеалом є фізично, морально і психічно здорова особистість, здатна реалізувати свій потенціал і приносити користь людям, а спортивні досконалості направлено на досягнення високих спортивних результатів (звичайно, теж через розвиток і вдосконалення людського потенціалу особистості спортсмена).

Але ж для того, щоб виховувати людину в усіх відношеннях, потрібно й знати її всебічно. Такі знання забезпечуються сукупністю предметів, що входять до плану навчальної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту у профільних спеціалізованих вищих та середньо спеціальних учбових закладах освіти.

Із розвитком суспільства буде все більше зростати значущість різноманітних засобів усвідомленого впливу на фізичний стан людини. Разом з тим, на нашу думку, не виключена можливість того, що подальший розвиток науки в XXI ст. допоможе відкрити нові, більш ефективні засоби впливу ( відповідно до суспільних та індивідуальних потреб ) на тіло людини, на його фізичні якості на рухові можливості. Можливо, вони будуть пов´язані з генною інженерією, хоча багато вчених вже зараз висловлюють стурбованість можливими серйозними негативними наслідками до яких може призвести втручання в організм людини на основі цих засобів.

До найбільш важливих філософсько-соціологічних проблем фізичного виховання та спорту, які будуть особливо актуальні в XXI ст., в першу чергу автори відносять проблему гуманізації, підвищення духовно-моральних цінностей.

Гуманна суть спорту полягає в тому, що він народився і існує як унікальний засіб максимального виявлення, неупередженого виміру на об´єктивній основі та перманентного стимулювання найбільшого розвитку визначальних людських здібностей, досягнення можливостей індивіда.

Отже, під гуманізацією спорту слід розуміти послідовне адекватне зміцнення і посилення в ньому гуманних основ і модуля людських відносин у спортивній практиці. Змінення ідеології, психології та етики сучасного спорту. Ці динамічні зміни потребують серйозного філософського осмислення.

Філософія, будучи наукою наук, визначає зміст життя людини. Відповідно, відносно спорту, філософія спорту визначає смисл життя у спорті, шукає відповідь на запитання, що означає спорт для особистості, для колективу, для суспільства.

Від того, наскільки вдало вдається сформувати та закріпити у свідомості молодого покоління навички прояву фізичної культури, здорового способу життя, залежить у подальшому реальний спосіб життя, що сприяє розкриттю потенціалу особистості.

У зв´язку з цим, під фізичним вихованням необхідно розуміти створення умов для оптимального гармонійного розвитку фізичних, духовних сил та можливостей особистості, фізичного та емоційного благополуччя, самопочуття в колективі, соціальної захищеності, етичних гарантій, формування здорового способу життєдіяльності.

Хочу підкреслити, що слово Гуманність - це частина структури особистості, до якої входять лише достатньо виражені риси, що постійно проявляються в різноманітних видах діяльності та спілкуванні.

Таким чином, необхідно підкреслити, що гуманізація фізичного виховання підростаючого покоління і сучасної молоді дозволить підняти загальнокультурний, психолого-педагогічний рівень, а також сприятиме формуванню професійно-ціннісних орієнтацій, спрямованих на будування сучасного суспільства України.

Список використаних джерел

1.Енциклопедія українознавства. Словникова частина: в 11т. /Наукове товариство ім. Т.Г.Шевченка: гол.ред.проф., д-р В. Кубійович - Париж,Нью=Йорк,Львів: Молоде життя, 1954. 23циклопедический словарь по физической культуре и спорту. Т. I - III - М.,1954. 3. Закон України «Про фізичну культуру і спорт».