Актуальні проблеми розвитку освіти і науки в умовах глобалізації

Вербальна репрезентація лінгвокультурного типажу «авантюристка»

За останній час кількість наукових праць присвячених вивченню питання вербальної репрезентації типажів чи художніх образів в сучасному мовознавстві значно зросла. Доволі часто питання інтродукції чи репрезентації лінгвокультурного типажу розглядається разом із структурою мовного опису та виявленням лінгвістичних особливостей побудови персонажів будь-якого художнього твору [2]. Звідси, стає зрозумілим, що проблема створення лінгвокультурного типажу та його вербальна репрезентація в художньому творі привертає увагу, як багатьох лінгвістів, так й літературознавців.

Розглядаючи питання репрезентації слід зупинитись на двох головних аспектах тлумачення цього поняття. Оскільки, в працях відомих психологів поняття репрезентації визначається, як «подання», «зображення», «відображання» одного в іншому чи на інше. Звичайно, на переоцінку тематики засобів зображення знання багато в чому вплинув розвиток семіотики - науки про знаки та знакові системи [1]. Якщо ж казати про лінгвістичну інтерпретацію цього поняття, то дуже близьким синонімом є слово «вираження» [3]. Зрозуміло, що і репрезентація, і подання, і вираження припускають наявність чогось, що має бути представлено. Змістом репрезентації завжди є певне знання (практичне, наукове, світоглядне), а якщо знання є зміст, то у нього обов´язково повинна бути своя форма, яка і встановлюється в процесі репрезентації. Репрезентація оперує як вербальними (мовними), так і невербальними (образними) знаками та за допомогою знакового вираження транслює знання про конкретний об´єкт або явище дійсності [2]. Якщо невербаль- не вираження - це найчастіше щось емпіричне, яке визначається образами, то вербальна репрезентація обумовлена діяльністю мислення та отримує два способи вираження: зовнішній (усна чи письмова мова) і внутрішній (мова думок).

Зазвичай, кожен лінгвокультурний типаж має певні характерні риси, які мають особливе значення при розгляданні питання його вербалізації. На прикладі нашого наукового дослідження виділяємо лінгвокультурний типаж «авантюристка», аналіз особливостей та категорій якого, було зроблено на матеріалі сучасних американських бестселерів Сідні Шелдона. Зупиняючись на вербальній репрезентації лінгвокультурного типажу «авантюристка», зазначимо, що тут вона розкривається в трьох аспектах: саморепрезентація, авторська та персонажна репрезентація.

Детальний аналіз та характеристика мовностилістичних засобів створення лінгвокультурного типажу «авантюристка», аналіз номінацій та засобів створення зовнішнього, соціально-психологічного портрету образу «авантюристки», мовна характеристика головних героїнь-авантюристок, включаючи аналіз використання автором стилістичних засобів створення образу авантюристки - все це надає змогу в майбутньому більш детально розтлумачити поняття саме цього лінгвокультурного типажу, яке пов´язано з проблемами національної ідентичності та типізації, стереотипного мислення, а також питанням міжкультурної комунікації.

Список використаних джерел

1. Введение в гендерные исследования. Ч. 1: Учебное пособие / Под ред. И. А. Жеребкиной - Харьков: ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001. - 708 с. 2. Котова-Олійник С. В. Візуальні репрезентації гендеру в культурі: теоретичні та методологічні підходи до вивчення проблеми // Вісник Житомирського державного університету. Випуск 47. Філософські науки, Житомир: ЖДУ, 2009. - С. 27-31. 3. Лауретис Т де. Риторика насилия. Рассмотрение репрезентации и гендера // Антология гендерной теории. - Минск: Пропилеи, 2000. - С. 347-373.