Актуальні проблеми розвитку освіти і науки в умовах глобалізації

Еліптичні неповні речення як засоби стиснення масмедійного тексту

Аналіз мас-медійного дискурсу представляє собою особливий інтерес для уче- них-мовників через його беззаперечний вплив на сучасне суспільство. Серед лінгвістичних проблем новітнього дискурсу ЗМІ можемо сміливо виокремити явище стиснення тексту як найрозповсюдженіше і найзапитаніше як для філологів, так і для медійників. Стислий текст виникає як результат творчої діяльності, у процесі якої застосовується ціла низка мовних (а в друкованому варіанті й графічних) засобів. Скомпресовані тексти більш інформаційно насичені, ніж їхні розгорнуті відповідники, що досягається використанням різноманітних засобів конденсації [ 7; 22].

Текстова компресія на синтаксичному рівні полягає у вилученні тих слів, словосполучень і частин речення, які свідомо чи підсвідомо здаються творцеві тексту другорядними, малозначущими (у смисловому, структурному чи комунікативному плані) або вже відомими і не потребують вербалізації. До видів синтаксичної компресії у сучасній лінгвістиці відносять: еліпсис, граматичну неповноту, безсполучниковість, членування (парцеляцію і приєднання), контамінацію, спрощення та ін.

Еліптичні неповні речення (від ст.-гр. elleipsis «нестача», «пропуск») активно досліджуються у вітчизняному мовознавстві (В. В. Богатько, І. Р. Вихованець, П. С. Дудик, А. П. Загнітко, О. В. Корсун, Л. І. Котохова, А. І. Мамалига, О. А. Пономарів, О. А. Сербенська, О. А. Стишов та інші). Учені розглядають синтаксичну будову еліптичних неповних речень, семантику еліпсованих елементів, обсяг еліпсації, стилістичні сфери функціонування таких структур, їхнє комунікативне значення, але залишається недостатньо вивченим компресуючий потенціал зазначених мовленнєвих конструкцій. Метою нашого дослідження є аналіз вживання еліптичних неповних речень у ролі синтаксичних засобів лінгвістичної компресії та їх функціонування у стислих текстах українських мас-медіа.

Еліпсис як синтаксичний засіб компресії текстів полягає в опущенні логічно необхідних членів речення. Завдяки тому, що пропущений член (чи кілька членів) легко відновлюється з ситуації мовлення (бо неповнота еліптичного речення ситуативна, відносна; вона домислюється зі змісту речення, його граматичної будови - із семантики та форми синтаксично залежних слів еліпсованого компонента) [2, с.181], еліптичні структури - найпоширеніший засіб компресії як усного, так і письмового мас-медійного тексту. В. В. Богатько зазначає: «Еліптичні структури чітко стабілізовані, передусім у публіцистичному мовленні, і виступають його виразною стильовою ознакою. Будучи нормативними, наповненими сучасним змістом, такі конструкції виявляють тенденцію до все більшого поширення в усіх жанрах публіцистики, її писемній і усній формах» [1, с.106].

За законом мовної економії, вилученню з вербальної сфери підлягають не лише надлишкові, переобтяжуючі компоненти повідомлення, але і вже відомі з ситуації мовлення або інших інформаційних джерел (культурних, соціальних, наукових знань; попередніх міжособистісних контактів). Так, смисл заголовка «Океанським щитом» - по корсарах («Україна молода», №138 від 25.10.2013) прозорий без контексту для реципієнта: споживач інформації, спираючись на свої отримані з мас-медіа фонові знання та знання історії (слово корсар - історизм), зрозуміє, що організовується військова операція під назвою «Океанський щит», мета якої - боротьба з морськими піратами. Еліпсовані компоненти усвідомлються реципієнтами повідомлення з конкретної ситуації мовлення, семантики й граматичної форми синтаксично залежних слів, за допомогою набутих знань і досвіду. Комунікативна та інформаційна актуальність повідомлення також відіграє важливу роль у сприйнятті стислого повідомлення з еліпсованими конструкціями. Загальні культурні та освітні знання, кмітливість реципієнта та рівень його поінформованості з медій- ним континуумом також мають значення для сприйняття стислих текстів із еліптичними неповними реченнями: 1) За знання мови - стипендії («Голос України» №200 від 29.10.2015, с. 15); 2) До фінішу - сім тисяч гектарів («Голос України» №200 від 29.10.2015, с. 7); 3) Великі українці - для особливих громадян («День» №196 від 29.10.2015, с. 2); 4) Найнижча ціна на свинину і картоплю - на Львівщині («Голос України» №200 від 28.10.2015, с. 1); 5) У сім ’ї Євромайдану - не без виродка («Україна молода», №189 24.12.2013, с. 4). У наведених прикладах пропущені члени домислюються без контексту на основі загальних знань і досвіду, а самі висловлювання звучать сконденсовано.

Одночасно з високою продуктивною здатністю до мовної економії еліптичні речення слугують для реалізації таких стилістичних прийомів, як посилення динамічності висловлювання, гіперболізація подій, активізація уяви споживача інформації.

Отже, еліптичні та неповні речення сприяють стисненню тексту та інформації, економлячи зусилля, час, площу друкованого повідомлення, сприяючи уникненню надмірної інформації і, тим самим, скороченню формальної структури повідомлення. Подальшу перспективу наших наукових пошуків ми бачимо у дослідженні та аналізі ролі у стисненні мас-медійних текстів таких синтаксичних засобів конденсації, як неповні ситуативні, контекстуальні, парцельовані речення.

Список використаних джерел

1. Богатько В. В. Синтаксис і стилістика неповних речень у мові сучасної української періодики / В. В. Богатько. - Вінниця: Нова книга, 2010. - 176 с. 2. Дудик П. С. Синтаксис української мови: підручник / П. С. Дудик, Л. В. Прокопчук. - К. : ВЦ «Академія», 2010. - 384 с.3. Єрмоленко С. Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Єрмоленко, С. Бибик, О.Тодор; за ред. С. Єрмоленко. - К.: Либідь, 2001. - 224 с. 4. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : [моногр.] / А. П. Загнітко. - Донецьк : ДонНУ, 2001. - 662 с. 5. Слинько 1.1. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання: Навч посібник / 1.1. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. - К.: Вища шк., 1994. - 670 с. 6. Марченко Т.В. Семантика й прагматика неповних речень в українській мові: автореф. дис. на здобуття наук. степеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Т.В. Марченко. - Луганськ, 2007. - 22 с. 7. Панченко Е. И. Лингвистика сжатого текста (на материале современного русского языка): дис... д-ра филол. наук: 10.02.02 / Е. И. Панченко. - Днепропетровск : ДГУ, 1998. - 380 с.