У сучасних умовах управління якістю освітніх послуг у системі середньої освіти в Україні здійснюється на національному (Міністерство освіти і науки), місцевому (управління освіти і науки обласних державних адміністрацій, відділи освіти районних державних адміністрацій) та шкільному рівнях. Однак, зважаючи на той факт, що система управління вітчизняною загальною середньою освітою є централізованою, більшість владних повноважень щодо управління якістю освітніх послуг сконцентровано в межах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
У загальному вигляді, основними завданнями органів управління системою загальної середньої освіти, задекларованими в Законі України «Про загальну середню освіту», є: створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти; прогнозування розвитку загальної середньої освіти, мережі загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до освітніх потреб громадян; атестація навчальних закладів системи загальної середньої освіти; контроль за додержанням Державного стандарту загальної середньої освіти, навчально-методичне керівництво та державне інспектування загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності [1].
У цьому контексті підкреслимо, що хоча серед завдань прямо не зазначена необхідність забезпечення якості загальної середньої освіти, завдання щодо ліцензування, атестації та інспектування навчальних закладів передбачають процедуру забезпечення якості. Слід наголосити, що Міністерство освіти і науки України, як і відповідний центральний орган влади у Великій Британії, визначає національну освітню політику, освітні стандарти національного рівня – Державний стандарт загальної середньої освіти та національний курикулум – Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначимо, що в Україні Державний стандарт загальної середньої освіти являє собою «зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні» [1].
На відміну від нашої країни, у Великій Британії, національні освітні стандарти визначають вимоги до освіченості учнів на ключових етапах навчання (key stages): першому (key stage 1), другому (key stage 2), третьому (key stage 3) і четвертому (key stages 4). Крім того, у Великі Британії національні стандарти є диференційованими, зокрема на держаному рівні встановлено мінімальні національні стандарти навчальних досягнень (minimum national standards of achievement) та стандарти навчальних досягнень середнього рівня (так звані «floor standards»), за якими оцінюються державні початкові та середні школи [3].
У цьому контексті також зазначимо, що в Україні дотримання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти є обов’язковим для загальноосвітніх навчальних закладів, а також професійно-технічних та вищих навчальних закладів III рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, у той час як у Великій Британії тільки державні субсидовані школи мають обов’язково дотримуватися національних освітніх стандартів (національного курикулуму); навчальні заклади інших типів і форм власності, мають певну автономію, зокрема в розробленні курикулуму.
Спільним у формуванні освітньої політики в обох країнах є те, що національні стандарти розробляються Міністерством освіти у партнерстві з іншими установами. Так, в Україні Державний стандарт загальної середньої освіти розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти разом із Національною академією наук України та Національною академією педагогічних наук України. Державний стандарт загальної середньої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України і переглядається не рі- дттте одного разу на 10 років. У Великій Британії, як правило, зміни до національного курикулуму вносяться частіше, зокрема з прийняттям кожної нової редакції Закону «Про освіту». На наш погляд, в умовах стрімких змін в усіх сферах життя суспільства такий підхід дозволяє краще адаптувати освітні послуги, що надаються загальноосвітніми навчальними закладами та підвищити конкурентоспроможність системи загальної середньої освіти в цілому [2].
Структура та зміст загальної середньої освіти, відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», визначається Базовим навчальним планом загальноосвітніх навчальних закладів через інваріантну і варіативну складові, які «встановлюють погодинне та змістове співвідношення між освітніми галузями (циклами навчальних предметів), гранично допустиме навчальне навантаження учнів та загаль- норічну кількість навчальних годин. Інваріантна складова змісту загальної середньої освіти формується на державному рівні, є єдиною для всіх закладів загальної середньої освіти, визначається через освітні галузі Базового навчального плану [4].
Зазначимо також, що однією з функцій Міністерства освіти Великої Британії є складання таблиць успішності шкіл, які оприлюднюються на сайті освітнього порталу КАІЗБ-опІіпе. В Україні дані про успішність навчальних закладів та якість освітіх послуг не оприлюднюються, що, на наш погляд, звужує можливості батьків у здійсненні поінформованого вибору щодо навчального закладу, який надаватиме освітні послуги їхній дитині.
На відміну від Великої Британії, де зовнішнє оцінювання якості середньої освіти здійснюється незалежною інспекцією ОГБ1её – державним органом, не підпорядкованим Міністерству освіти, в Україні основною формою державного контролю за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності є державна атестація закладу, яка здійснюється, згідно з Наказом МОН України «Про затвердження Порядку державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів», Міністерством освіти і науки, іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають навчальні заклади, що атестуються [5].
Спільні та відмінні напрями зовнішнього оцінювання діяльності навчального закладу в Україні та Великій Британії подано в таблиці 1.
Таблиця 1. Спільні та відмінні напрями зовнішнього оцінювання діяльності навчального закладу в Україні та Великій Британії
| Спільні напрями | |
| – якість освітніх послуг;
– якість навчальних досягнень учнів; – якість управління навчальним закладом; – професійний розвиток учителів; – безпека учнів у школі |
|
| Відмінні напрями | |
| Україна | Велика Британія |
| – відповідність документації вимогам законодавства;
– умови для навчання дітей із особливими освітніми потребами; – стан території, будівель та приміщень; – наявність бібліотеки, використання ІКТ; – роль навчального закладу в житті громади; – забезпечення соціально- психологічного спроводу учнів; – задоволення потреб учнів у різних формах позаурочної роботи |
– лідерство;
– рівень задоволення учнів освітніми послугами; – межі позитивного внеску учнів; – якість курикулуму; – загальна ефективість діяльності навчального закладу; – якість надання здоров’язбережувальних послуг; – рівень розвитку навичок, необхідних учням для досягнення економічного благополуччя в майбутньому |
На завершення зазначимо, що протягом останніх десятиліть в управлінні якістю освітніх послуг у системі загальної середньої освіти України відбулися значні зміни, спричинені суспільно-політичними, соціально-економічними та культурними перетвореннями, однак певні аспекти цього процесу потребують подальшого вдосконалення на основі творчого використання прогресивних концептуальних ідей британського досвіду.
Список використаних джерел
1.Закон України «Про загальну середню освіту» із змінами, внесеними згідно із Законом M 76- VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, M 6, ст. 40. 2.Локшина О. І. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу : теорія і практика (друга половина XX – початок XX ст.) : монографія /
1. Локшина. – К. : Богданова АЫ., 2009. – 404 с. 3.Miлютiна О. Полікультурна освіта як складова національного курикулуму Великої Британії / О. Miлютiна // Порівняльно-педагогічні студії. – 2010. – M 3-4. – С. 116-122. 4.Наказ MОH України «Про затвердження Порядку державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів» M 67 від 30.01.15 року [Електронний ресурс] //Журнал відкритий урок.