загрузка...

Актуальні проблеми розвитку освіти і науки в умовах глобалізації

Путівники як джерело до історії Львівського міського архіву у ХІХ - першій половині ХХ століття

Сьогодні чи не найпершим джерелом інформації про архів є путівники. Так було далеко не завжди. У ХІХ- першій половині ХХ століття путівники по архівах є доволі рідкісним явищем. Здебільшого це загальні описи з публікаціями найцінніших матеріалів або ж інвентарі. Але завдяки цим путівникам сьогодні можемо побачити склад та структуру фондів архіву у згаданий хронологічний період, що є надзвичайно важливим при реконструкції його історії.

Один з перших опублікованих описів Львівського міського архіву належить докторові о. Бедє Дудіку (Beda Dudik). 1865 року цей чернець Ордену Бенедиктинів вирушив у подорож за сприяння австрійського уряду з метою вивчення архівів Галичини. Підсумком цієї подорожі стала праця-путівник «Archive in Königreiche Galicien und Lodomerien», яка вийшла друком 1868 року у 39 томі Archive für Oesterreichische Geschichte видання Австрійської академії наук. Праця складається з доволі детальних та об’ємних описів. Вона формує образ архіву як такий, що зберігає надзвичайно цінні джерела не лише для істориків [1, С. 8] і який є достатньо впорядкованим [1,с.125-135]. Завдяки цьому опису ми маємо комплексну картину про склад та структуру фондів архіву, а також окремі відомості про їх упорядників.

Іншим є путівник доктора філософії Карла Августа Буркхарда, архіваріуса Віденського архіву, виданий 1875 року у Ляйпцігу. У ньому міський архів охарактеризовано вже як невпорядкований, це може бути спричинено тим, що на момент підготовки праці в архіві проводилось складання нових інвентарів та виділення окремих комплексів документ. Разом з тим у стінах Ратуші архів часто переміщували, тому перемішування документів та комплексів не було дивиною. Згадки про документальний склад є побіжними, натомість подано невеликий огляд літератури, у якій є інформація про архів та його історію. Окрім того подано також практичні відомості про особливості доступу до документів архіву. Так, дозвіл на користування документами надає бурмістр, а винесення документів за межі архіву вже є недопустимим [2,с.61].

Описані вище путівники є повноцінними архівними путівниками, але не лише вони містили інформацію про архіви. Сприйняття архіву як культурної інституцій та його інтегрованість у життя міста стало причиною появи відомостей про архів у традиційних путівниках по місту Львову.

Традиція видання путівників по містах сягає середини ХІХ століття. Кожен путівник представляв для приїжджих цілісний образ міста з його історією, культурними та історичними пам’ятками, побутом та низкою інших аспектів в залежності від бачення автора чи то видавців про його призначення. Путівники формували уявлення про місто та установки на те, що варто в ньому побачити.

Невід’ємним же елементом кожного з них залишався подання інформації про інституції культури. І міський архів був однією з таких інституцій - місцем яке варто відвідати у Львові. Путівники цього типу дають уявлення про статус, фонди та практичні рекомендації як от місце знаходження, графіки роботи, особливості доступу. Вони дають уявлення про архів у соціо-культурному просторі міста.

Першим путівником для Львова є Путівник авторства Антонія Шнайдера (Schneider Antoni) 1871 року видання. Відомості про архів подані у ньому досить побіжно, у контексті опису міської Ратуші. Автор згадує про окремі пам’ятки з його фондів, і не лише документальні, та визначає його як «місце, яке варто побачити» [3,С. 11-12]. Більше уваги Міському архіву приділив у своєму путівнику Станіслав Ку- насєвіч. Автор присвятив цілий розділ львівським архівам, серед яких міський згадується як другий після Бернардинського, хоч і характеризується все ще як невпо- рядкований. [4, С. 94-97]. Надалі в путівниках вже не згадувалось про невпорядкованість архіву, але й уваги йому приділялось загалом значно менше. Незмінним залишався лише факт визнання архіву як вартого уваги та відвідин [5, с.20].

Нестандартизований підхід до написання путівників дає можливість відшукати маловідомі сьогодні факти. Так, наприклад, Путівник по Львову Францішка Браньського 1902 року містить інформацію про те, що архів разом з Історичним музеєм займав в Ратуші три склепінчасті зали [6, с. 119]. Або ж у путівниках авторства Францішка Яворського [7, С. 54], Йозефа Пьотровського [8, с.186] та М. Зонненштайна [9, с.29], а також в Ілюстрованому путівнику 1934 року [10, с.6] знаходимо графік роботи у різні періоди.

Отже, путівники є доволі цінним нетрадиційним джерелом до історії архіву. Саме путівники створюють образ архіву, для сучасників та дослідників, виділяють найбільш загальні та актуальні характеристики, описують його стан в конкретний момент часу, змальовують архів у просторі міста.

Список використаних джерел

l.Archive im Königreiche Galizien und Lodomerien / im Auftrage des hohen Staatsministeriums beschrieben und durchforscht von BedaDudik. - Wien, Gerold 1868. (In: Archiv für österreichischen Geschichte, hg.v. Akad.d.Wiss., Bd.39,Hälfte1). 2.Burkhardt, Karl August H. Hand- und Adressbuch der Deutschen Archive im Gebiete des Deutschen Reiches, Luxemburgs, Oesterreich-Ungarns, der russischen Ostseeprovinzen und der deutschen Schweiz. I. Theil: Handbuch. Leipzig 1875. 3.Schneider, Antoni. Przewodnik po miescie Lwowie. - Lwow : Nakladem Komitetu, 1871. 4.Wilda przewodnik po Lwowie. Z zarysem historji miasta / ulozyl Stanislaw Kunasiewicz. - Lwow, 1878. 5.Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie Krajowej. / wydany przez Towarzystwo dla Rozwoju i Upigkszenia Miasta. - We Lwowie : Z drukarni Wl. Lozihskiego, 1894. 6.Barahski Fran- ciszek, Przewodnik po Lwowie, wyd. nakladem ksiggarni H. Altenberga, Lwow 1902. 7.Kronika Lwowa jego zabytki, osobliwosci, z przewodnikiem oraz planem Lwowa. - Lwow : nakl. Lwowskiego Biura Adresowego, 1909. 8.Piotrowski, Jozef Lemberg und Umgebung : (Zolkiew, Podhorce, Brzezany und and.) : Handbuch für Kunstliebhaber und Reisende / von Josef Piotrowski. - Leipzig: F.A. Brockhaus ; Wien: Moritz Perles, 1917. 9.Sonnenschein M. Przewodnik po Lwowie. - Lwow, [ok. 1926]. 10.Ilustrowany przewodnik po Lwowie: z wykazem ulic i planem orientacyjnym miasta. - Lwow : Gazeta Mieszkaniowa, 1934.