загрузка...

Постановка проблеми. Соціальна педагогіка є досить молодою цариною наукового знання. Процес її інституціалізації продовжується, зокрема в сфері формування понятійно-категоріального апарату. У науковому просторі поняття «стате- ворольова соціалізація» з´явилося лише наприкінці XX століття, до цього часу більш уживаним було поняття «статева соціалізація».

Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми. Проблема соціалізації особистості має міждисциплінарний характер і досліджується науковцями (А. Капська, В. Москаленко, С. Харченко та ін.); процес статеворольової соціалізації вивчається вченими (І. Бондаревська, Т. Говорун, І. Кон, А. Мудрик,

В. Романова, Л. Столярчук та ін.).

Метою даної доповіді є розгляд сутності статеворольової соціалізації як концепту.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проведений нами короткий аналіз дозволяє зазначити, що термін «статеворольова соціалізація» включає такі поняття, як: «статеворольова поведінка» (Т. Машіхіна, Л. Мороз); «статеворольове виховання» (В. Васютинський, В. Левицький, Н. Пилипенко); «статеворольова ідентифікація» (Н. Городнова, С. Данилюк, Н. Кригіна, Р. Юнусова); «статеворольове самовизначення» (Д. Логвінова), «статеворольова диференціація» (В. Слєпкова), «статеворольова «я»-концепція» (Н. Барінова, А. Кацеро, В. Пушкар), які характеризують його сутність [10, с.38].

Вважаємо доцільним для аналізу сутності поняття «статеворольова соціалізація» навести декілька його визначень. Так, Л. Столярчук розглядає його як «процес і результат загального й психосексуального розвитку дівчинки/хлопчика по мірі входження в соціальні відносини відповідно до особливостей вікових етапів дорослішання» [7, с.54]. З позиції Т. Таранової - це «двосторонній соціально-педагогічний процес створення у хлопчиків та дівчаток підліткового віку уявлень про мужність та жіночність, направлений на вдосконалення їх індивідуальності (чоловічої або жіночої) й орієнтований на становлення й розвиток статеворольової поведінки» [8, с.88]. У свою чергу В. Романова його визначає як «процес засвоєння індивідами соціокуль- турних факторів, які обумовлюють більшість наявних особливостей статеворольової поведінки індивідів. До цих факторів передусім належать: гендерні настановлення як система уявлень про чоловіка і жінку; культурні стереотипи чоловічності і жіночності; відмінні засоби виховання хлопчиків і дівчаток; специфічні види праці кожної статі; диференційовані чоловічі і жіночі ролі» [6, с.182]. На думку Н. Белолипецьких, це «закономірний процес соціального становлення та розвитку індивіда, обумовлений його біосоціальною сутністю і спрямований на усвідомлення і засвоєння ним смислів, цінностей своєї гендерної своєрідності і власного призначення, а також на повсякденний прояв» [2, с.10]. Подібне тлумачення дає Н. Товстик: «цілеспрямований процес вироблення у хлопчиків і дівчаток здорового і морального ставлення до проблем статі та сексуальності, становлення жіночої/чоловічої індивідуальності, формування культури взаємин статей, вироблення умінь вирішувати виникаючі в житті реальні проблеми, пов´язані із взаємовідносинами статей» [9]. Цікавим є погляд

І. Бартеневої, яка його формулює як «єдність взаємопов´язаних процесів адаптації юнака, дівчини до різних соціальних спільнот і ситуацій як носіїв певної статевої ролі, інтеріоризації соціокультурних та статеворольових стереотипів та приписів, індивідуалізації як усвідомлення суб´єктом своєрідності власних особистіших властивостей, їх вдосконалення та привнесення в індивідуальний досвід статеворольової поведінки» [3,с.5]. З точки зору В.Москаленко, це «процес формування властивостей людини, які визначають її як чоловіка або жінку» [4, с.399]. Змістовним є погляд М.Радзивилової, яка розуміє його як «реальність, включена в виховний процес дошкільного навчального закладу, що складається з стихійної статеворольової соціалізації і відносно соціально контрольованої (статеворольового виховання), сприяюча позитивним самозмінам дошкільника/дошкільниці» [5]. До того ж А. Аблітарова його визначає як «засвоєння особистістю соціокультурних цінностей, що зумовлюють більшість наявних особливостей статеворольової поведінки» [1, с.9].

Аналіз наукової літератури та дисертаційних досліджень дозволяє нам розглянути статеворольову соціалізацію як концепт:

1) . Переважна більшість вчених його розглядає як процес (закономірний, соціально-педагогічний, двохсторонній, постійний, цілеспрямований/відносно соціально контрольований/стихійний, взаємопов´язаний). Закономірність проявляється у становленні індивідуальності хлопчика/дівчинки як представників чоловічої та жіночої статі, що проходить в контексті загального розвитку особистості протягом всього життя. З соціально-педагогічної точки зору важливим є можливість впливати на цей процес, тому у дошкільному віці відбувається статеве виховання; у молодшому та підлітковому віці статеве виховання поєднується зі статевою просвітою; в юнацькому віці та молодості здійснюється формування психосексуальної культури та підготовка до сімейного життя. Двохстороннім він є тому, що людина одночасно виступає і об´єктом, і суб´єктом цього процесу залежно від її віку та факторів статеворольової соціалізації. Статеворольова ідентифікація та диференціація, статеворольове виховання, адаптація, інтеріоризація, індивідуалізація є взаємопов´язані процеси.

2) . Спільним у вищезазначених поняттях є ключове слово «статеворольова поведінка». Тріада «знання-ставлення-поведінка» передбачає засвоєння норм статевої поведінки, вироблення власного ставлення до них та активне відтворення їх у поведінці, враховуючи біологічну стать та конкретне соціокультурне середовище. Особливості статеворольової поведінки обумовлені особистісними характеристиками дівчинки/хлопчика, негативними та позитивними впливами факторів стате- ворольової соціалізації тощо.

3) . Відмінним у поглядах вчених є спрямованість статеворольової соціалізації хлопчика/дівчинки на формування уявлень про мужність та жіночність; на засвоєння ними пов’язаного зі статтю соціального досвіду, стандартів психосексуальної культури, соціокультурних цінностей та факторів у міру входження в соціальне середовище; на становлення їх чоловічої/жіночої індивідуальності; на вироблення у них здорового і морального ставлення до проблем статі та сексуальності; на формування культури взаємин статей у контексті їх психосексуального розвитку.

Висновки. На мою думку, серед вчених немає єдності у поглядах на поняття «статеворольова соціалізація», враховуючи короткий період його використання в науковому просторі. Більшість учених статеворольову соціалізацію розглядають як процес формування індивідуальності хлопчика/дівчинки, наголошуючи на необхідності засвоєння ними знань та моделей статеворольової поведінки відповідно до прийнятих у суспільстві норм.

Подальший науковий пошук заявленої проблеми потребує вивчення сутності поняття «статеворольова соціалізація» у зарубіжній літературі.

Список використаних джерел

1. Аблітарова А. Р. Особливості статеворольової соціалізації дошкільників різних етнічних груп: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. пед. наук: спец. 13.00.08 «Дошкільна педагогіка» / А. Р. Аблітарова. - К., 2010. - 23 с. 2. Белолипецких Н. В. Стимулирование полоролевой социализации студенческой молодёжи (на примере строительного колледжа) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. педагог. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания» /Н. В. Белолипецких. - М., 2015. - 24 с. 3. Бартенева И. О. Полоролевая социализация студенток в образовательном процессе среднего профессионального учебного заведения (на материале фармацевтического колледжа) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. педагог. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / И. О. Бартенева. - Курск, 2003. - 28 с. 4. Москаленко В. В. Соціалізація особистості: монографія /В. В. Москаленко. - К.: Фенікс, 2013. - 540 с. 5. РадзивиловаМ. А. Воспитание дошкольников в процессе полоролевой социализации: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 /Радзивилова М. А. - Волгоград, 1999. - 177 c. б. Романова В. Г. Особливості статеворольової соціалізації підлітків: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05 /Романова В. Г. - К., 2002. - 208 с. 7. Столярчук Л. И. Полоролевая социализация школьников: теория и практика воспитания / Л. И. Столярчук. - Волгоград : Перемена, 1999. - 275 с. 8. Таранова Т. М. Педагогические условия полоролевой социализации подростков: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Таранова Т. М. - Челябинск, 2003. - 21б с. 9. Товстик Н. Ю. Педагогические условия оптимизации процесса полоролевой социализации подростков: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Товстик Н. Ю. - Ульяновск, 2004. - 24б c. 10. Харченко С. Я. Підготовка дітей-сиріт до сімейного життя в умовах інтернатного закладу / С. Я. Харченко, Г. Д. Хархан. - Луганськ, 2012. - 248 с.