Актуальні проблеми розвитку освіти і науки в умовах глобалізації

Нелінійна сутність феноменів природи й суспільства, мислення й мовлення, буття та діяння

Поняття нелінійності, сутнісні властивості нелінійних систем належать до проблематики природничих та техніко-технологічних наук у відповідності з індивідуальним світосприйняттям і світобаченням кожного дослідника. При цьому і матеріалістичний, і метафізичний, і духовно-релігійний формати й методи пізнання та тлумачення явищ природи й суспільства в інформаційну епоху певним чином знівелювали віковічне протистояння між філософами матеріалістичного й ідеалістичного світобачення, світосприйняття й світорозуміння. А процеси інтеграції в науці, в соціумі й у політикумі на засадах діалектики й метафізики, матеріалізму й ідеалізму, як зрештою соціалізму й капіталізму, демонструють переваги неопозитивістських, нелінійних методологічних принципів у стосунках сторін з різними світоглядними орієнтирами на усіх рівнях соціуму й політикуму.

У процесах пізнання людством світу й людини у ньому, вартісних орієнтирів і світобачення на загал віковічна дихотомія: поділ обсягу поняття на два видові поняття, що суперечать одне одному типу: матеріалізм-ідеалізм, матерія-ідея, буття- свідомість, добро-зло, буква-дух (закону) тощо, себе вичерпує й підлягає науковому коригуванню відповідно до викликів і здобутків «м’якої» - Бой-інформаційно- комунікаційної ери. Відкриття універсальної формули співіснування в людських спільнот випало на долю представників позитивної науки, проте досі мало хто з того скористався. Слід віддати належне академіку Басову Н.Г., який виніс фундаментальний і для фізиків, і для метафізиків вердикт: «Мир в целом вышел за рамки линейного приближения. Задача заключается в том, чтобы научиться в нём жить, выработать на основе познания нелинейных закономерностей адекватные этому миру практические способы действия в нём. Знание общих, присущих нелинейным системам закономерностей, опыт, полученный при их познании в конкретных науках, в частности в квантовой электронике, помогут нам в этом» [1,с.241].

Людство взаємодіє сигнально через мову, мовлення й мислення, що вони є явищами нелінійного порядку, духовної сутності, яка притаманна людині. Сигнальний обмін існує у природі апріорі: проміння сонця живить світ, спонукає пелюстки квітів до розкривання, розмаїті органічні й біохімічні процеси тощо. Феноменам мови й мовлення притаманне зовнішнє - це є лінійна структура: звуки, слова, речення, тексти, і внутрішнє - явища нелінійного порядку - семантика: сукупність та/або окремість змісту, значень і смислів певних одиниць комунікації / текстів. Однак семантика, як повноправна й повноформатна філософська категорія і як навчальна дисципліна, в Україні досі ще не посіла належного місця ані в науці, ані в педагогіці, ані на інших рівнях суспільної свідомості, а логіка й поготів. Вирішальну роль у ХХ ст. у логіко-семантичному прориві зіграв «Логіко- філософський трактат» Людвіга фон Вітґенштейна. Доба інформаційних технологій ХХ-ХХІ ст.ст. має завдячувати власний поступ здобуткам філософів- структуралістів і неопозитивістів. Філософські концепції позитивізму й неопозитивізму народилися і розвивалися в Європі й зокрема у Відні та Львові наприкінці XIX включно перша половина ХХ ст.ст. [2, с. 5-6]. Врешті-решт у другій половині XX століття філософи Заходу впритул взялися за внутрішнє, семантику, за методологію аналітичної філософії, зокрема семантичного позитивізму. На жаль, ці традиції та доробки корифеїв інформаційної ери людства не знайшли відгук у стінах чинних наукових закладів України. Адже досі існує негласне табу стосовно позитивістського світосприйняття і світобачення у сенсі позитивних наук.

Нацистські й сталінські репресії, Друга світова війна мало не винищили анти- режимних неопозитивістів, філософів-аналітиків, які врятувалися переважно в Британських та північноамериканських університетах, де упродовж декількох десятиліть втілювалися у комп’ютерному бізнесі їхні доробки, що окупували цифровою технікою й технологіями цілий світ. Натомість філософські амбіції найрізніших «фахівців» сучасності в Україні обмежуються «критичними» у стилі «совкізму» зауваженнями й переписуванням минулих догматичних ідей, тем і проблем від совкомівської рутини [4] без жодних реальних проривів у перспективних технологіях.

Нескореною наукою доведено адекватність традиційному природознавству феноменів метафізичного - духовно-релігійного й світського - спектрального аналізу. Денне світло після проходження через тригранну скляну піраміду, розкладається в спектр [5]. На Всеукраїнських читаннях «На шляху до синтезу філософії, науки та релігії», було опубліковано авторську систему філософських категорій і понять у формі спектра мисленнєвих, теоретичних і практичних сум знань і способів пізнання, а саме: нелінійної реальності в феноменах мови, мовлення й мислення [3].

На жаль, поодинокі напрацювання зокрема А.Ю. Самарського [6], В.П. Царенка [7] та деяких інших авторів не зрушили з місця лінійну рутину в науці. Тож упродовж минулих трьох десятиріч поспіль нам вдалося науково обґрунтувати й вибудувати ієрархічно організований віртуальний лінгво-семантичний спектр Нелінійної

Системи Філософських Категорій (НСФК), що увінчує доробки авторської приватної ініціативи в фундаментальних дослідженнях інформаційної ери [8].

Список використаних джерел

1.Басов, Н.Г. Квантовая электроника и философия [Текст] / Н. Г. Басов // Будущее науки: Междунар. ежегодник. - Вып. 15-й. - М. : Знание, 1982. - С. 240-242. 2. Домбровський, Б. Т. Львівсько-Варшавська філософська школа (1895-1939) : [Монографія] / Б. Т. Домбровський - Львів, 2004. - 269 с.