Агресія - тенденція (намагання), яке проявляється в реальній поведінці або фантазуванні, з метою підкорити собі інших та домінувати над ними.

Агресивна поведінка - поведінка, яка спрямована на приниження або нанесення шкоди іншій живій істоті, яка не бажає подібного поводження.

Адаптація - процес і результат активного пристосування індивіда до умов оточуючого середовища, до умов суспільного життя, що змінюються або вже змінилися.

Аддукція - залежність.

Адекватність означає відповідність людських відчуттів, уявлень, думок пізнавальному об’єкту.

Адективність поведінки - погодженість поведінки з конкретною ситуацією, умовами.

Адитивна поведінка - це поведінка людини, для якої притаманне прагнення до відходу від реальності шляхом штучної зміни свого психологічного стану завдяки прийому різноманітних хімічних речовин чи постійній фіксації уваги на певних видах діяльності, з метою розвитку та підтримання інтенсивних емоцій.

Алкоголізм - хронічне захворювання, яке викликане систематичним вживанням спиртових напоїв. Проявляється у вигляді фізіологічної і психологічної залежності від алкоголю, психологічною і соціальною деградацією, патологією внутрішніх органів, обміну речовин, нервової системи тощо.

Аномалія - невідповідність завдань, що поставлені парадигмою, встановленим фактам і закономірностями.

Аномія - стан суспільства, у якому більша частина його членів негативно або нейтрально ставиться до існуючих норм і цінностей. Термін ввів Еміль Дюркгейм як частину своєї історико-еволюційної концепції, яка спирається на протиставлення «традиційного» і промислового суспільства.

Антиген - речовина (зазвичай органічного походження), що стимулює імунну відповідь організму. Імунна система розпізнає цю речовину як чужорідну і виробляє антитіла для боротьби з нею.

Антиген р24 - білок, що входить до складу ядра ВІЛ. За допомогою аналізу на антиген р24 визначається присутність цього вірусного білка в крові та інших рідинах і тканинах тіла. Позитивний результат аналізу на антиген р24 свідчить про активне розмноження ВІЛ.

Антиретровірусна (АРВ) терапія — комбінація препаратів, за допомогою яких можна призупинити ВІЛ так, що інфекція на деякий період не буде розвиватися у СНІД.

Антисоціальна поведінка - поведінка, яка протирічить соціальним нормам, що загрожує соціальному порядку і добробуту оточуючих людей.

Асоціальна поведінка - поведінка, яка відхиляється від виконання моральних норм.

ВІЛ - вірус імунодефіциту людини, що, на думку багатьох спеціалістів, пригнічуючи імунну систему, призводить до захворювання СНІД. Належить до лентивірусів, підгрупи ретровірусів.

Віріон - частинка вірусу.

Гормон - активна хімічна речовина, що утворюється в одній частині організму і переноситься з кров’ю в іншу, до якого-небудь органу чи тканини, щоб дати хімічний сигнал для зміни їхньої структури або функцій.

Гострий ретровірусний синдром - період гострої первинної ВІЛ- інфекції протягом трьох місяців після зараження.

Гранулоцити - білі кров’яні клітини імунної системи, що містять гранули токсичних речовин, за допомогою яких поглинають та перетравлюють чужорідні мікроорганізми.

Гуморальна імунна реакція - імунна реакція, що здійснюється завдяки посередництву В-лімфоцитів і включає виробництво антитіл.

Девіантна кар’єра (від лат. deviation - ухилення + via - дорога) - процес, в якому індивід приходить до прийняття девіантного «само- ототожнення» і найчастіше до ідентифікації з девіантною субкультурою.

Девіантна субкультура:

1) субкультура, члени якої дотримуються цінностей, котрі істотно відрізняються від цінностей більшості членів суспільства;

2) субкультура, притаманна групам із соціальною відхиленою поведінкою (наркомани, сатаністи тощо).

Девіантне перебільшення - процес, в якому масштаби і серйозність девіації перекручуються і гіпертрофуються для того, щоб агенти соціального контролю виявили більший інтерес до нібито існуючого явища.

Девіантність (поведінка, що відхиляється) - визначені засоби поведінки, мислення, дії людини, які не відповідають нормам і цінностям, які встановилися у даному суспільстві (злочинність, проституція, самогубство, наркоманія). Разом з тим девіантність може виражатися і у більш м’яких невідповідностях до суспільних норм - надзвичайно індивідуалізоване мислення, поведінка. Передбачається, що позитивна девіація є у випадку її прояву в різних формах індивідуальної та колективної творчості.

Девіаційне зречення - відмова від того, кого розглядають як девіанта, погодитися з даною думкою.

Девіація - відхилення від норми.

Дезадаптація - процес, що призводить до порушення взаємодії із середовищем.

Деліквентна поведінка - дії конкретної особистості, які відхиляються від установлених у даному суспільстві та в даний час правових норм, що загрожують суспільному порядку.

Деменція - при захворюванні на СНІД: неврологічне захворювання з різними клінічними виявами, до яких відносяться: втрата координації рухів, різкі зміни настрою, порушення здатності критично сприймати власні та чужі дії, на пізніх стадіях - прогресуюча втрата пам’яті, продуктивності мислення та індивідуальних рис особистості.

Дендритні клітини - тип клітин імунної системи, що мають довгі, схожі на пальці щупальця, якими вони захоплюють чужорідні об’єкти. Дендритні клітини можуть сприяти початку розвитку ВІЛ- захворювання. Виконуючи функції «патруля», вони переносять вірус з місця його первинного вторгнення до лімфовузлів, де зараженню підлягають інші клітини.

ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота. Складова частина ядра клітини, що містить генетичний код. Головна складова частина хромосом, які є носіями спадкових ознак.

Депресія - хворобливий стан, психічний розлад - відчуття пригніченості, песимізму, занепаду духовних сил, одноманітності уявлень, зниження прагнень, загальмованість рухів, різні соматичні порушення.

Деструктивна поведінка - поведінка, яка завдає збитків і призводить до руйнування.

Досвід соціальний - сукупність накопичених знань, навичок, умінь, черпаних людиною, спільністю, групою з реального життя, практичної діяльності, процесу соціальної взаємодії.

Закон - 1) необхідне, значиме, стійке, відношення, яке повторюється між явищами у природі й суспільстві; 2) нормативний акт вищого органу державної влади, який прийнятий в установленому порядку і має вищу юридичну силу.

Закони соціальні - стійкі, сутнісні, необхідні, які повторюються між явищами соціальної сфери.

Залежна (адитивна) поведінка - поведінка, пов’язана з психологічною або фізичною залежністю від вживання якої-небудь речовини або ж специфічної активності, з метою зміни психічного стану.

Залежність - намагання покладатися на кого-небудь або на щось з метою отримання задоволення або адаптації.

Збудження - нервовий процес, що лежить в основі умовно рефлекторної діяльності живого організму. Збудження взаємодіє з протилежним нервовим процесом - гальмуванням і полягає в приведенні до дії клітин мозку у відповідь на дію клієнта.

Здоровий спосіб життя - це дії людини, спрямовані на зміцнення, покращення і збереження свого здоров’я, попередження виникнення і розвитку захворювання.

Злочинність - відносно поширене, статично стійке соціальне явище, форма поведінки, що відхиляється, яка являє собою суспільну небезпеку.

Злочинність організована - форма злочинної діяльності; здійснюється об’єднаннями злочинців, що монополізують різні сфери злочинної діяльності (торгівля наркотиками, контрабанда тощо).

Імунітет - несприйняття організмом інфекційних та неінфекційних агентів і речовин: бактерій, вірусів, отрути та інших продуктів, чужорідних для організму.

Імунна система - сукупність органів, тканин і клітин, що забезпечують розвиток імунної відповіді.

Імунна відповідь - дія імунної системи у відповідь на вторгнення чужорідних речовин.

Імунодефіцит - нездатність деяких ланок імунної системи нормально функціонувати, в результаті чого знижується опірність організму людини до інфекційних агентів і підвищується ймовірність розвитку різних захворювань, до яких в іншому випадку пацієнт не був би схильний.

Імуномодулянти - природні або синтезовані речовини, які стимулюють, направляють чи відновлюють нормальну імунну відповідь.

Імуноспитуляція - метод лікування, суть якого полягає у відновленні чи зміцненні пошкодженої імунної системи.

Інтерферон - захисна речовина білкового походження, що виробляється організмом у відповідь на проникнення вірусної інфекції. Інтерферон виробляють уражені вірусом клітини, щоб захистити здорові клітини від інфікування.

Інфекція - стан, коли в організм проникає чужорідний агент, який розмножується і спричиняє хвороботворний процес.

Колективне несвідоме - сукупність усіх природжених архетипів.

Конфлікт - взаємодія двох і більше суб’єктів, що мають протилежні цілі, які реалізуються у збиток один одному (або один за рахунок другого). Конфлікт су про воджу єт ься гострими негативними емоційними переживаннями (гнів, страх, тривога, напруга тощо).

Конфлікт соціальний - зіткнення сторін, думок, сил; вища стадія розвитку протиріч у системі відносин людей і соціальних інститутів. Виділяють конфлікти міжнародні між націями, державами; конфлікти класів, соціальних груп і шарів у суспільному середовищі; конфлікти між малими групами, сім’ями, особистостями.

Лейкоцити - білі клітини крові, які можуть переходити з кровообігом у тканини тіла і навпаки.

Лентивіруси - «повільні» віруси, для яких характерний довготривалий період між інфікуванням і появою перших симптомів хвороби.

Маргінальність - приналежність до крайньої межі норми, а також до прикордонної субкультури.

Мікози - грибкові захворювання.

Мікроби - мікроскопічні живі організми, до яких відносяться бактерії, найпростіші та грибки.

Мотив - спонукання, які пояснюють індивідуально-психологічні відмінності між людьми у процесі діяльності в ідентичних умовах.

Мотив соціальний - спонукання до діяльності, що є властивістю особистості (групи), що виникає при усвідомленні потреб.

Мотивація - сукупність психічних процесів, які надають поведінці енергетичний імпульс і загальну спрямованість, а також рушійна сила поведінки, тобто проблема мотивації є проблемою причин поведінки індивіда.

Мотивованість поведінки - внутрішня готовність діяти, яка регулюється головними потребами, цінностями особистості.

Навчання - формування нового індивідуального досвіду в процесі активного взаємозв’язку із середовищем.

Наркоман - людина, що страждає наркоманією.

Наркоманія (сон, пристрасть, безумство) - хронічне захворювання, яке викликається зловживанням лікарськими або нелікарськими наркотичними засобами, що характеризуються непереборним потягом до наркотиків, які викликають у малих дозах ейфорію, у великих - оглушення, наркотичний сон, порушення фізичних та психологічних функцій.

Наркотик - природна або синтетична речовина болезаспокійливої і снодійної дії (кокаїн, морфій, опій, героїн тощо), зловживання яким призводить до наркоманії.

Норми - це принципи, які формують поведінку в тій чи іншій культурі, яку поділяють члени даного суспільства, а також є тим механізмом, який утримує суспільну систему в стані життєздатної рівноваги в умовах невідворотних змін.

Опій, опіум - висушений молочний сік незрілих коробочок для зерен маку, який має у своєму складі різні алкалоїди (морфій та ін.), що і є наркотиком. Застосовується як лікарський і болезаспокійливий засіб, часте вживання якого веде до наркоманії.

Перинатальна трансмісія ВІЛ - передача ВІЛ-інфекції від матері дитині.

Підлітки - хлопці й дівчата в перехідному (від дитини до юнацтва) віці (звичайно від 12 до 16 років). Основні специфічні особливості підлітків, зумовлені фізичним, психологічним і соціальним становленням особистості, яке відбувається у цей період.

Поведінка - процес взаємодії особистості з середовищем, опосередкований індивідуальними особливостями і внутрішньою активністю індивіда, який має форму переважно зовнішніх дій і вчинків. В структуру людської поведінки входять: мотивація і ціле покладання, емоціональні процеси, саморегуляція, когнітивна переробка інформації, мова, вегітосоматичні прояви, рухи і дії. Основні форми поведінки: вербальна і невербальна, свідома і несвідома, вільна і невільна.

Поведінка, що відхиляється - форма дезорганізації поведінки індивіда, що виявляє невідповідність очікуванням, що склалися, моральним і правовим вимогам суспільства (аморальність, правопорушення, злочинність, наркоманія, самогубство, проституція тощо).

Порнобізнес - організована злочинна діяльність, пов’язана з виготовленням і збутом порнографічної літератури, кіно і відеофільмів тощо.

Порнографія - крайня непристойність, цинічність, вульгарна натуралістичність в зображені статевих відносин в образотворчому мистецтві, театрі, кіно тощо. Служить однією з причин девіантної поведінки, особливо молоді.

Превенція - вплив з метою попередження - профілактики небажаного явища.

Провірус - генетичний матеріал вірусу в формі ДНК, який проник у геном організму-хазяїна. Коли ВІЛ в латентній формі знаходиться в клітинах людського організму, він є провірусом.

Проституція - соціальне явище, яке мало місце ще у II ст. до н. е. і характеризується продажем жінкою свого тіла поза шлюбом з метою отримання засобів для свого існування.

Профілактика - система соціальних, медичних та інших заходів, спрямованих на запобігання, відвернення розвитку соціальних проблем або захворювання.

Профілактика алкоголізму - антиалкогольна пропаганда, починаючи з дитячого віку, ліцензування спиртових напоїв, педагогічна просвіта дітей і дорослих, попередження пияцтва, рання діагностика алкоголізму, адекватне його лікування, яке обов’язково включає психотерапію.

Публічний будинок - це заклад, у якому працює група повій.

Реабілітація - комплекс медичних, психологічних, педагогічних, технічних, професійних мір, спрямованих на відновлення (або компенсацію) порушених функцій організму і працездатності, обмеженої життєдіяльності хворих, інвалідів. Реабілітація - один із важливих напрямків у соціальній роботі. Це вплив, що визначається соціальною підтримкою і соціальним захистом людей, які їх потребують через соціальну незахищеність, хворобу, дисфункції або інші соціальні причини. Допомога полягає у фізичній терапії, психотерапії, тренуванні, зміні способу життя.

Резистентність - здатність організму, мікроорганізму чи вірусу втрачати чутливість до ліків.

Ремісія - тимчасове послаблення чи зникнення симптомів захворювання.

Реплікація - розмноження, повторення.

Ретровіруси - клас вірусів, які копіюють генетичний матеріал, використовуючи РНК як шаблон для виробництва ДНК.

РНК- молекула, що являє собою одинарний ланцюжок з нуклеотидів.

Свідомість - вищій рівень психічної активності людини як соціальної істоти.

Симптом - будь-які відчутні зміни в організмі чи його функціях, виявлені на основі скарг хворого (суб’єктивний симптом) чи під час обстеження (об’єктивний).

Синдром - комплекс симптомів.

Соціалізація - оволодіння індивідом у процесі взаємодії з соціальним середовищем механізмами соціальної поведінки і засвоєння її норм, що мають адаптивне значення.

Соціальна адаптація - процес ефективної взаємодії з соціальним середовищем.

Соціальна взаємодія - процес спілкування, у результаті якого створюється спільне у розумінні соціальної ситуації між його суб’єктами і досягається певна ступінь солідарності.

Соціальні відхилення - порушення соціальних норм, які характеризуються масовістю, стійкістю і поширеністю, наприклад, злочинність і пияцтво.

Соціальні норми - це стійкі відтворювані уявлення про межі допустимого (забороненого, дозволеного, необхідного чи схвалюваного), які історично склалися в кожному суспільстві. Соціальні норми слід розглядати невідривно від соціальних цінностей.

Соціальний інститут - початок, що організовує членів суспільства в систему відносин, ролей і статусів.

Соціальний контроль - система засобів взаємовпливу суспільства і соціальних груп на особистість з метою регуляції її поведінки і приведення її у відповідність з загальноприйнятими у даному суспільстві нормами.

Спосіб життя - сукупність стійких типових форм життєдіяльності.

Суїцид - це свідомий, умисний та швидкий намір позбавити себе життя. При суїциді людина має мету і мотив, який спонукає її до дії. З точки зору соціології - самогубство одна з моделей девіантної поведінки, що є різновидом соціальної патології.

Суїцидальна поведінка - усвідомлення дії, які спрямовані уявленнями про позбавлення себе життя.

Суїцидна превенція - це превентивна профілактика самогубств, мета якої полягає в іформаційно-пропагандиській роботі з населенням, націленої на попередженні самогубств, здійснення соціально-психологічної допомоги.

ХПСШ- хвороби, що передаються статевим шляхом.

Цінності - це переконання щодо цілей, до яких індивід прагне, та основні засоби їх досягнення. Основна вимога до переконань - їх повинно поділяти все суспільство. Під цінностями виступають різні переконання, але кожний соціальний устрій сам визначає свої цінності.

Цінності соціальні:

1) у широкому значенні - значимість явищ і предметів реальної дійсності з точки зору їх відповідності або невідповідності потребам суспільства, соціальних груп і особистості;

2) у вузькому значенні - етичні й естетичні вимоги, вироблені людською культурою, що є продуктами людської свідомості. До числа цінностей відносять світогляд, соціальну справедливість, людська гідність, цивільний обов’язок.