Самогубство – це соціальне явище, яке вимагає особливої уваги суспільства. Суїцид, як елемент культури різних народів, був притаманний різним суспільствам. Люди винайшли цілий ряд засобів добровільного позбавлення себе життя. Негативне ставлення до самознищення простежується від стародавніх часів до нашого часу. Здорове суспільство, церква завжди заперечували добровільний відхід людини від життя. Вченими простежується циклічність та деяка закономірність скоєння самогубств залежно від цілого ряду чинників. Але здоровий глузд говорить про те, що не варто йти з життя добровільно, яке, незважаючи на цілий ряд проблем, є прекрасним. Проти самогубства висловлювалися Платон, Спіноза, Артур Шопенгауер, Микола Бердяєв, Альберт Камю, Іммануїл Кант, Володимир Соловйов та багато інших відомих і знаменитих людей.
Серед соціально небезпечних верств населення таких, як наркомани, алкоголіки, токсикомани, ув’язнені, бомжі, повії ризик суїциду різко зростає. Також, враховуючи нестабільну економічну та політичну ситуацію у країні, урбанізацію, глобалізацію цю категорію можуть поповнити бізнесмени, фінансисти, підприємці, як це мало місце у часи Великої депресії у США.