Успішне розкриття розкрадання та незаконного обігу зброї, а також викриття осіб, винних у вчиненні таких злочинів, значною мірою забезпечуються обґрунтованим і своєчасним порушенням кримінальної справи та встановленням обставин, що підлягають доказуванню.

До матеріалів дослідчої перевірки щодо такої категорії злочинів насамперед належать:

1) рапорт працівника міліції, заява або повідомлення громадянина чи інші документи, що слугували підставою для доставлення особи в чергову частину міліції (наприклад, акт перевірки);

2) протокол про вчинення адміністративного правопорушення;

3) протокол особистого огляду затриманого і його речей;

4) документ про вилучення зброї, боєприпасів: а) протокол вилучення зброї, боєприпасів; б) протокол огляду транспортного засобу і перевірки вантажу, що перевозиться. У протоколі повинні бути чітко зазначені обставини вилучення: хто, де, коли виявив зброю (її основні частини), боєприпаси, у зв’язку з чим і в кого вона вилучається, докладний опис об’єкта, найменування, номер, серія зброї, зовнішній вигляд, індивідуальні ознаки;

5) довідка експерта про проведене криміналістичне дослідження, у якій повинно бути вказано: чи є вилучений предмет вогнепальною зброєю (його складовою частиною), боєприпасами, чи придатна вона для здійснення пострілу, застосування;

6) отримані від затриманої особи документи на вилучену зброю, боєприпаси;

7) його пояснення з цього приводу;

8) копії документів органів дозвільної системи МВС України про звернення громадянина за реєстрацією зброї (або інформація про їх відсутність);

9) документ про спрямування особи на медичне освідування для виявлення слідів носіння зброї, боєприпасів та висновок про результати його проведення;

10) пояснення очевидців.

У будь-якому випадку, вирішуючи питання про порушення кримінальної справи, слідчий повинен врахувати такі особливості:

1) кримінальна справа за фактом незаконного поводження зі зброєю може бути порушена тільки у разі їх виявлення і вилучення у конкретної особи;

2) необхідна довідка про проведення відповідного криміналістичного дослідження, яке підтвердило, що вилучений предмет є зброєю (вогнепальною чи холодною) або боєприпасами, що вона придатна для стрільби чи застосування;

3) обов´язково слід перевірити обставини, що виключають провадження у справі: наявність відповідного дозволу, факт добровільної здачі зброї, наявність у діях адміністративного проступку тощо;

4) у всіх випадках виявлення зброї, що перебуває у незаконному обігу, проводиться її перевірка за відповідними криміналістичними обліками з метою виявлення фактів її використання у злочинних цілях раніше;

5) у випадках розкрадання зброї шляхом зловживання службовим становищем слід з´ясувати факт призначення особи на посаду і її посадові обов´язки;

6) якщо мало місце недбале зберігання зброї, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,- документи, що це підтверджують.

Під час розслідування злочинів, відповідальність за які передбачена у ст. 263 КК України, увага, насамперед, повинна бути приділена з’ясуванню таких обставин:

1) у чому конкретно виявляється кримінально карне діяння, пов’язане з заволодінням вогнепальною зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами: тільки в одній з перелічених у законі дій (виготовлення, придбання, носіння, зберігання або збут, а також розкрадання зазначених об’єктів) або їх сукупності; детальна характеристика кожної з цих дій: місце, час, інші обставини, за яких вони вчинені;

2) чи мали вони разовий характер або вчинювалися неодноразово;

3) чи не вчинене розкрадання вогнепальної зброї, боєприпасів або вибухових речовин шляхом розбійного нападу;

4) кількість і характер зброї (вона є вогнепальною, гладкоствольною мисливською або холодною), боєприпасів і вибухових речовин;

Інші тяжкі наслідки - це заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній особі, середньої тяжкості - двом особам і більше, а також великої матеріальної шкоди будь-якій юридичній чи фізичній особі.

5) чи не здала особа, яка зберігала вогнепальну зброю, боєприпаси або вибухові речовини без відповідного дозволу, добровільно;

6) ким вчинені розкрадання, незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення або збут зброї, боєприпасів або вибухових речовин;

7) чи не вчинене розкрадання зазначених об’єктів за попередньою змовою групою осіб, особливо небезпечним рецидивістом або особою, якій вогнепальна зброя, боєприпаси або вибухові речовини видані для службового користування;

8) винність особи у вчиненні злочину, його мотиви, наявність пом’якшуючих обставин, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

9) характер збитку, заподіяного злочином, його розмір;

10) обставини, що сприяли незаконному носінню, зберіганню, придбанню, виготовленню або збуту, а також розкраданню вогнепальної зброї, бойових припасів або вибухових речовин.

На початковому етапі розслідування злочинів, пов’язаних із незаконним поводженням зі зброєю, проводяться такі невідкладні слідчі дії:

1) огляд місця події;

2) допит потерпілого,

3) допит свідків;

4) допит підозрюваного;

5) обшук за місцем проживання та роботи підозрюваного;

6) виїмка документів;

7) огляд вилучених у ході проведення слідчих дій об’єктів (зброї та документів);

8) призначення експертиз (судово-балістичної, вибухотехнічної, дактилоскопічної, почеркознавчої, документальної тощо).

Огляд місця події є невідкладною слідчою дією і специфіка його проведення залежить від того, де саме і у зв’язку з яким способом вчинення цього виду злочину він проводиться. Насамперед зауважимо на відмінностях у проведенні слідчих оглядів, пов’язаних із розкраданням вогнепальної зброї та незаконним її зберіганням.

У першому випадку під час огляду місця події спочатку досліджується приміщення, де зброя зберігалася (розташування у будівлі, форма, розмір, наявність входів та виходів, обладнання приміщення сигналізацією), потім досліджуються місця, через які злочинці орієнтовно могли проникнути у приміщення, а потім детально досліджуються місця, де безпосередньо зброя зберігалася (шафи, сейфи). Вказуються місця, де було виявлено відсутність зброї. Під час такого огляду вживаються заходи щодо виявлення, фіксації та вилучення слідів знарядь зламу, відбитків пальців рук, слідів взуття, мікрочастинок. Доцільно проводити фотознімання, а також складати план-схему оглянутого приміщення з вказівкою схеми розміщення сигналізації у приміщенні.

При проведенні огляду у місці, де зброя незаконно зберігалася, тактика його проведення є загальною, з певними особливостями. Так, обов’язково вказується місце виявлення зброї, її кількість, індивідуальні особливості. У випадках розслідування злочинів, відповідальність за які передбачена ст. 264 КК України, обов’язково вказується місце розташування сейфу, де повинна зберігатися зброя, спосіб його кріплення, доступ до нього.

При затриманні особи зі зброєю проводиться особистий огляд і складається протокол, у якому вказується точне місце виявлення зброї та індивідуальні особливості самої зброї.

На початковому етапі розслідування злочинів цієї категорії проводяться допити підозрюваних і свідків.

Під час допиту особи, затриманої зі зброєю, слід з’ясувати такі питання:

1) з якого джерела вона отримала зброю (хто її продав чи передав);

2) ким і де зброя була виготовлена (якщо виявлена зброя кустарного виробництва чи саморобна);

3) де вона зберігала зброю;

4) чи є у особи ще зброя або боєприпаси, де вони зберігаються;

5) чи здійснювала затримана особа раніше злочини з використанням цієї зброї, коли саме, де і у який спосіб;

6) чи належить затримана особа до організованої злочинної групи, яку функцію вона там виконує, хто є її організатором і керівником.

Під час допиту особи, яку було затримано за місцем виготовлення зброї, крім вищеперелічених питань, у неї слід з’ясувати:

1) з якого джерела, від кого конкретно було отримано комплектуючі для зброї (чи інші матеріали) і за яку ціну;

2) хто конкретно займався виготовленням зброї;

3) скільки одиниць зброї було виготовлено;

4) кому конкретно збувалася зброя, за якою ціною, чи був посередник;

5) що відомо про факти використання проданої зброї покупцями.

Під час допиту особи, яка незаконно зберігала зброю, слід з’ясувати:

1) коли, де, у кого і за яких обставин зброя була придбана, за яку ціну;

2) з якою метою купувалася зброя;

3) чи передавалася зброя тимчасово комусь у користування, коли, на який термін, на яких умовах, чи була вчасно повернута;

4) що відомо про використання цією особою переданої зброї;

5) чи використовувала сама особа цю зброю, коли, де, за яких обставин, з якою метою;

6) чи не піддавалася зброя переробці, якій саме;

7) чи не перебивалися на зброї номера, хто саме це робив, з якою метою.

Якщо недбале зберігання вогнепальної зброї стало умовою вчинення злочину з тяжкими наслідками, то слід з’ясувати у особи, у чому саме виражалося недбале зберігання, хто про це знав, чи попереджува- лася відповідальна за зберігання особа про необхідність вжиття заходів щодо належного зберігання і чи виконала вона їх.

У разі виявлення нестачі зброї у місцях її зберігання, під час допиту відповідальної особи з’ясовується:

1) ким, коли і за яких обставин виявлено нестачу;

2) якого саме майна та скільки одиниць не вистачає, в якому стані воно зберігалося і де саме;

3) як організовувався облік і зберігання цього майна, в яких документах міститься про це інформація;

4) хто мав доступ до цього майна, за якими документами, ким ці документи видавалися;

5) чи допускалися відхилення від порядку зберігання майна, які саме, коли, ким, хто про це знав із керівництва, з якої причини;

6) яких збитків було нанесено злочином.

Однією з обов’язкових невідкладних слідчих дій під час розслідування злочинів цієї категорії є проведення обшуку. Він може бути проведений за місцем роботи та проживання підозрюваної особи, а також у осіб, з якими вона має ділові чи дружні стосунки, у її родичів. Під час проведення обшуку основна увага звертається на пошук доказів, що свідчать про причетність підозрюваної особи до вчинення злочину (наприклад, самої зброї, її частин і механізмів, бойових припасів, вибухівки, чорнових записів, предметів упакування тощо). У разі виявлення таких доказів у протоколі обов’язково вказується місце її виявлення, кількість, ідентифікаційні ознаки. Доцільно під час проведення слідчої дії застосовувати фото- чи відеознімання. В разі підозри, що до вчинення злочину причетна група осіб, рекомендується проводити одночасні обшуки за місцем їх проживання та роботи.

Виїмку під час розслідування цієї категорії злочинів насамперед слід проводити з метою отримання документів, в яких ведуться обліки зберігання та руху зброї, документи, в яких відображено факт призначення особи на посаду та її посадові обов’язки.

Для з’ясування експертові, який проводитиме судово-балістичну експертизу, можна поставити такі типові питання (що стосуються вогнепальної зброї):

1) чи є вилучений у гр. А предмет (вказується, за яких обставин), вогнепальною зброєю;

2) до якого виду, системи, моделі та калібру належить наданий на дослідження предмет;

3) чи справна зброя і чи придатна вона для стрільби;

4) чи є подана деталь частиною поданої на дослідження зброї;

5) чи можливий постріл із цієї зброї патронами певного калібру;

6) чи міг відбутися постріл із цієї зброї внаслідок певних обставин тощо.

Також можуть ставитися питання щодо виявлених боєприпасів, стріляних куль і гільз, а також слідів від пострілу.

Нерідко виникає необхідність призначити фізико-хімічну експертизу для вирішення питань про те, чи проводився постріл з наданої на експертизу вогнепальної зброї після останньої чистки каналу ствола, тощо.

На подальшому етапі розслідування можуть проводитись такі слідчі дії: допит свідків, очні ставки, пред’явлення для впізнання, відтворення обстановки і обставин події, призначення експертиз, допит обвинуваченого.

Як свідки на подальшому етапі розслідування можуть бути допитані: особи, які були очевидцями затримання підозрюваного з поличним; сусіди, колеги по роботі, родичі підозрюваного (з метою з’ясування його спосіб життя, заняття); особи, які виготовляли на прохання підозрюваного окремі деталі для зброї, але помилялися у їх справжньому подальшому використанні.

Використана та рекомендована література

  1. Про судову практику у справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. № 3.
  2. Про затвердження Положення про дозвільну систему: Постанова КМУ від 12.10.1992 р. № 576.
  3. Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів: Наказ МВС України від 21.08.1998 р. № 622.
  4. Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар / [Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.]; за заг. ред. В.В. Сташиса, В. Я. Тація. - К.: Ін Юре, 2003. - 1196 с.
  5. Криминалистика: учебник / под ред. А.Г. Филиппова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Спарк, 2000. - 687 с.
  6. Осмотр места происшествия: практ. пособие / под ред. А.И. Дворкина. - М.: Юристъ, 2001. - 336 с.
  7. Аверьянова Т.В. Криминалистика: учебник / Т.В. Аверьянова, Р.С. Белкин, Ю.Г. Корухов, Е.Р. Российская. - М.: Норма-Инфра-М, 2000. - 990 с.
  8. Павликов С.Г. Криминалистическая характеристика и первоначальный этап расследования незаконного оборота оружия, боеприпасов, взрывчатых веществ и взрывных устройств: дис. ... канд. юрид. наук / С.Г. Павликов. - М., 2000. - 195 с.
  9. Пінчук М.Г. Предмет доказування і судовий розгляд справ про викрадення та інше незаконне поводження з вогнепальною зброєю: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Микола Григорович Пінчук. - Х., - 222 с.
  10. Клименко О.С. Кримінологічна характеристика осіб, які вчинили незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами / О.С. Клименко // Митна справа. - 2011. - № 4 (76). - ч. 2. - С. 280-284.