У сьогоднішній Україні економічні, політичні та фінансові проблеми набули надзвичайної гостроти. їх результатом є поширення у суспільстві цілого ряду негативних поведінкових чинників – девіацій. Загалом девіація притаманна всім без винятку суспільствам на кожному з етапів їх розвитку.
Девіація (відхилення) є однією зі сторін явища мінливості, що притаманне як людині, так і навколишньому світу. Мінливість в соціальній сфері завжди пов’язана з діяльністю і виражається у поведінці людини, що представляє її взаємодію з навколишнім середовищем, опосередковано зовнішньою і внутрішньою активністю особистості.
Девіантна поведінка – відхилення у поведінці індивідів від загальноприйнятих норм, які склалися у суспільстві, зухвалість, агресивність, а отже, вирішальний крок до скоєння, можливо, ненавмисного злочину або цілого ряду правопорушень, негативні форми поводження, вияв етичних вад, відхилень від норм моралі, права, форма етичного зла, а також дії та вчинки людей, соціальних груп, що суперечать соціальним нормам або визнаним шаблонам і стандартам поведінки та одна з гострих проблем, з якою доводиться мати справу членам суспільства.
Проблема соціальної девіантності досліджуються переважно представниками юриспруденції, криміналістики, психології, соціальної психології, а також соціології та інших галузей науки, об’єктом наукових інтересів яких є людина.
Навчальний предмет «Соціологія девіантної поведінки» має на меті висвітлити сутність цього соціального явища, показати методи його дослідження, теоретичні аспекти та існуючі проблеми.
Мета навчального курсу:
1) розкрити соціальну сутність поняття «соціальна девіантність» як соціального феномена;
2) проаналізувати основні передумови соціальної девіантності у суспільстві.
Об’єктом соціології девіантної поведінки є окремі індивіди, групи та колективи людей, формальні та неформальні об’єднання, соціальні організації.
Предметом — сутнісні характеристики девіантної поведінки як специфічного виду соціальних відносин.
Задачею – визначення поняття «поведінки, що відхиляється від норми», а також розкрити його поняття і сутність.
Соціальні процеси, які відбуваються у суспільстві не випадкові, вони мають певне підґрунтя і причини. Соціологія девіантної поведінки зосереджує свою увагу на причинах та наслідках девіацій у стосунках людей на основі комплексно-системного підходу, який включає біологічний, психологічний і соціальний аспекти.
Студенти повинні знати:
– характеристики, форми й види соціальних відхилень;
– причини відхилень, шляхи подолання негативних форм девіації;
– суспільні явища та процеси, які сприяють поширенню девіантних форм поведінки;
– засоби та методи профілактики та попередження девіацій у суспільстві.
Навчальний предмет «Соціологія девіантної поведінки» вивчається студентами третього курсу, які навчаються за спеціальністю «Соціологія», у третьому триместрі в обсязі 24 год аудиторних занять (12 год – лекції, 12 год – практичні заняття).