8.3. Кісткова система

Кісткова система закладається на 2-му місяці внутрішньоутробного життя. Із мезенхімних клітин формується хрящова тканина, в якій на 5-7-му тижні з’являються точки окостеніння. Процес окостеніння, тобто заміна сполучної та хрящової тканин кістковою, починається ще у внутрішньоутробному періоді і продовжується до настання статевої зрілості. Знання терміну окостеніння різних кісток зап’ястка, п’ястка та кісток пальців кисті дозволяє визначити точний кістковий вік дитини. Для цього можна користуватися схемою, яка наведена на рис. 27.

Як результат порушення ембріогенезу кісткової системи можуть виникати різні захворювання. Зокрема, зниження остеобластичної активності кісткової системи призводить до захворювання, яке характеризується частими і численними переломами (недосконалий остеогенез). При аномалії енхондріального окостеніння розвивається хондродистрофія, для якої характерні короткі кінцівки за рахунок проксимальних відділів.

Описуючи особливості будови кісткової системи, слід відзначити, що у дітей, на відміну від дорослих, кісткова тканина не є стрункою системою кісткових пластинок, містить більше хрящової тканини, води і значно менше мінеральних речовин (табл. 23). Тому кістки у дітей раннього віку еластичніші, м’якші і менш ламкі. Це сприяє тому, що діти перших років життя часто переносять травми, і навіть значні, без переломів кісток. Причому еластичність окістя забезпечує переломи без її розриву, тобто за типом «зеленої гілки». Але треба також пам’ятати, що кістки маленьких дітей легко деформуються, і тому з моменту народження дитина повинна спати на твердому.

Таблиця 23. Хімічний склад кісток у дітей (%)

Хімічні речовини Дитина 7 міс Дитина 4 років
Вода 69 45
Жир 0,4 21
Органічні речовини 17 22
Зола 13 12

Мал. 27. Схематичне зображення строків окостеніння кісток кисті у дітей

Анатомо-гістологічні особливості у дітей стосуються не лише будови кісток, але й будови кісткового скелета. Зокрема, кістки черепа у новонароджених балотують, оскільки відкриті стрілуватий, вінцевий і лямбдоподібний шви. Бічні тім’ячка у новонароджених закриті і бувають відкритими лише у глибоконедоношених новонароджених. Заднє тім’ячко відкрите у 25% новонароджених і закривається не пізніше 2-го місяця життя (рис. 28). Переднє тім’ячко після народження у дітей завжди відкрите і закривається до 1 -1,5 року (табл. 24). Порушення строків закриття тім’ячок може свідчити про патологію (рахіт, мікроцефалія та ін.).

Рис. 28. Схема локалізації переднього та заднього тім’ячків

Зуби у дітей прорізуються, починаючи з 6-місячного віку. Процес прорізування відбувається в два етапи: спочатку появляються молочні зуби, які потім замінюються постійними. У 6 міс. з’являються два нижні центральні Різці, потім у 8 міс. — два верхні центральні різці, у 10 міс. — два-верхні латеральні різці і на 12-му місяці прорізуються два нижні латеральні різці. Таким чином, наприкінці першого року життя у дитини повинно бути 8 молочних 3Убів.

Протягом другого року життя з’являється і решта 12 молочних зубів, послідовно прорізуються перші молочні моляри (12-15 міс.), за ними ікла (17- 0 міс.) і останніми — другі молочні моляри (21-24 міс.).

Кількість молочних зубів, які повинні прорізатись у дитини певного віку, можна визначити за такою емпіричною формулою: п – 4, де п — число місяців життя дитини.

Таблиця 24. Середній розмір переднього тім´ячка у дітей

Вік, міс. Розмір, мм Вік, міс. Розмір, мм
0-1 26-28 6-7 15-16
1-2 22-25 7-8 14-16
2-3 23-24 8-9 14-15
3-4 20-21 9-10 12-14
4-5 16-18 10-11 10-12
5-6 16-18 11 -12 8-10

Таким чином, в 2 роки закінчується процес прорізування молочних зубів і в цьому віці у дітей є по 20 зубів (рис. 29).

Рис. 29. Схема прорізування зубів

Названі строки появи молочних зубів нерідко мають відхилення. Спостерігається запізнення прорізування зубів, порушується послідовність появи окремих груп зубів і неправильне їх розміщення. Найчастіше це свідчить про розвиток у дітей рахіту, але можуть бути й інші причини.

Зміна молочних зубів постійними починається з 6-річного віку і відбувається в тому ж самому порядку, що й прорізування (табл. 25).

Прорізування зубів — це фізіологічний процес, але у деяких дітей, особливо з невротичними реакціями, можливе так зване тяжке прорізування зубів (dentitio difficilis). Воно супроводжується короткочасним підвищенням температури тіла, діти стають роздратованими, порушується сон, можуть з’являтись диспепсичні явища і знижуватись реактивність організму до різних інфекцій.

Таблиця 25. Термін прорізування постійних зубів

Постійні Кальцифікація міс Прорізування, роки
зуби початок кінець верхня щелепа нижня щелепа
Різці:        
центральні 3-4 9-10 7-8 6-7
латеральні верхні 10-12 нижні 3-4 10-11

12-15

8-9 7-8
Ікла 4-5 12-15 11-12 9-11
Премоляри:        
перші 18-21 12-13 10-11 10-12
ДРУГІ 24-30 12-14 10-12 11-13
Моляри:        
перші При народженні 9-10 6-7 6-7
ДРУГІ 30-36 14-16 12-13 12-13
треті верхні 7-9 р. нижні 8-10 р. 18-25 17-22 17-22

Грудна клітка у дітей перших місяців життя має бочкоподібну форму, ребра прикріплені під прямим кутом, екскурсія різко обмежена. Це обумовлює поверхневий характер дихання у дітей раннього віку.

Хребет у новонародженого та у дітей перших місяців життя прямолінійний і не має фізіологічних вигинів. В міру росту дитини і розвитку статичних функцій хребет стає S-подібним. В 2-3 міс. формується шийний лордоз, коли дитина починає тримати голову. В 6-7 міс. утворюється грудний кіфоз, коли дитина починає сидіти. Утворення поперекового лордозу збігається в часі з початком ходіння дитини (10-12\міс.). Звичних обрисів хребет набуває тоді, коли повністю розвиваються статичні функції, тобто до 1,5-2 років.

Таблиця 26. Оцінка рівня вікового розвитку за розвитком зубів

Вік Стать Рівень розвитку
сповільнений середній прискорений
кількість постійних зубів
5,5 років X 0 1-5 Більше 5
  Д 0 1-6 Більше 6
6,5 років X 0-2 3-8 Більше 8
  Д 0-2 3-9 Більше 9
7 років X Менше 5 5-10 Більше 10
  Д Менше 6 6-11 Більше 11
7.5 років X Менше 8 8-12 Більше 12
  __ Д Менше 8 8-13 Більше 13

Стан кісткової системи — один із важливих показників морфологічної зрілості всього організму. За рівнем розвитку кісткової системи можна оцінювати кістковий вік або біологічний вік, який може не співпадати з паспортним. У дітей дошкільного і молодшого шкільного віку при оцінці біологічного віку використовують розвиток зубів (табл. 26).

Site Footer