загрузка...

Захист у господарській справі

Дії сторони при пред’явленні зустрічного позову

На зустрічний позов поширюються всі процесуальні правила, які регулюють порядок пред’явлення позову. Тому раніше викладені методичні поради про підготовку матеріалів, а також їх оформлення зберігають своє значення. Зустрічний позов - це самостійна вимога відповідача до позивача, пред’явлена для їх сумісного розгляду в уже порушеному процесі.

Як правило, головна мета зустрічного позову — захист проти основного позову, який спрямований на спростування цього початкового позову повністю або в певній частині. «Пред’явлення зустрічного позову може мати й іншу мету - вирішення всіх пов’язаних між собою спорів». Спільний розгляд таких позовів забезпечує процесуальну економію та підвищує ефективність суду.

  1. Стаття 60 ГПК встановлює, що відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов. Вимоги за зустрічним позовом об’єднуються в одне провадження з первісним позовом і мають бути пов’язані з первісним позовом. Отже, на відміну від ЦПК, де зустрічний позов можна подати тільки до або під час попереднього засідання суду, господарський процес забезпечує можливість подати до спільного розгляду зустрічний позов протягом розгляду справи, але не пізніше, ніж до ухвалення рішення судом.

Зустрічний позов є одним із засобів захисту відповідача проти позовних вимог. До інших засобів захисту відповідача проти позовних вимог можна віднести заперечення з процесуально-правових (непідсудність спору цьому суду, заявления позову неналежним позивачем, заявления позову про розірвання шлюбу під час вагітності дружини тощо) або матеріально-правових (незаконність договору, пропущення строку позовної давності, з мотивів, що договір не був укладений тощо) підстав.

  1. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані та спільний їх розгляд є доцільним. Можна визначити за аналогією з ЦПК, що зустрічний позов приймається до розгляду:

а) коли він виникає з одних правовідносин;

б) коли вимоги за позовами можуть зараховуватися. Відповідно до ст. 601 ЦК зобов’язання припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав або вимоги, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Винятки з цих правил визначені уст. 602 ЦК;

в) коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Особливості звернення до суду із зустрічним позовом обумовлені тим, що він є формою захисту відповідача проти вимог за первісним (основним) позовом. В усьому іншому провадження за зустрічним позовом здійснюють за загальними правилами ГПК.

Право пред’явлення зустрічного позову має тільки відповідач, і пред’являється він до первісного позивача.

Відповідно до позиції Вищого господарського суду апеляційна інстанція не вправі прийняти зустрічний позов і розглянути відповідні вимоги, якщо зустрічний позов не подавався у суді першої інстанції.

Зустрічна позовна заява має відповідати загальним вимогам, по ній сплачується судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

«Зустрічний позов - це активний захист проти позову, захист «нападом» на позивача. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Такий позов є найбільш дійовим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повний чи частковий підрив первісного позову». До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених ст. 54-58, застосовуються положення статті 63 ГПК. Незалежно від територіальної підсудності зустрічний позов подається до господарського суду за місцем розгляду первісного позову. «За змістом ст. 60 ГПК зустрічний позов завжди розглядається спільно з первісним позовом в тому ж суді, в провадженні якого перебуває справа за первісним позовом, включаючи випадки, коли відповідач за зустрічним позовом є організацією, зазначеною в частині четвертій статті 16 ГПК». Якщо позивачів два і більше, відповідач може звернутися з позовом до кожного з них окремо або до всіх позивачів. Якщо справа вирішується після скасування апеляційною або касаційною інстанцією, відповідач під час нового розгляду може пред’явити зустрічний позов до позивачів.

Адвокат повинен бути готовим і до несподіванок у суді. У справі приватного підприємця С. до відповідача ЗАТ «М» адреса відповідача при відправці була сплутана. В результаті відповідач так і не дізнався про день слухання справи, хоча справа начебто двічі відкладалася. Суд вирішив справу на користь позивача за наявними у справі матеріалами. Захистити свою позицію відповідач не зміг ні в апеляційному, ні у Вищому господарському суді. Захистити свої права вдалося тільки шляхом поданння окремого позову про визнання угоди недійсною, що певною мірою суперечило позиції вищих судів, які вважають, що захист права власності повинен здійснюватись шляхом подання віндикаційного позову, а не визнанням недійсною угоди.