Захист у господарській справі

Проблема виявлення реальних обставин справи

У процесі вирішення спорів виявляються випадки застосування технологій попереднього гарантування тих чи інших інтересів учасників економічних відносин або створення певних перешкод для конкурентів, що веде до появи штучних позовів. Це так звані бабусина позови. В рамках корпоративного конфлікту такі вимоги заявляються виключно для певних забезпечувальних заходів, які істотно можуть обмежувати діяльність юридичних осіб, проти яких діють інші юридичні особи, які стоять за бабусиними позовами.

Приклад. До господарського суду подано позов акціонера А. про визнання недійсним купівлі-продажу контрольного пакета акцій іншим акціонером. Позов було подано через 5 років після укладення угоди. У порядку забезпечення позову заявлено клопотання про накладення арешту на пакет акцій відповідача. Арешт було накладено. Однак у судове засідання на вимогу суду позивачка не з’явилася, зразків підпису не надала. Паралельно працівники органів внутрішніх справ порушили кримінальну справу проти покупця контрольного пакета акцій. Інтереси позивача представляла відома юридична компанія. Сама позивачка була працівником акціонерного товариства, яка жила на пенсію. Матеріальних можливостей, аби викупити пакет акцій вартістю понад 20 млн грн., вона явно не мала. Підставою для визнання рішення загальних зборів про згоду на укладення такої угоди недійсними було твердження, що її підпис на протоколі був підробленим.

Серед штучних позовів можна виокремити також позови, метою яких є створення дружньої заборгованості (на перспективу майбутнього банкрутства), а також позови для створення передумов захоплення переданого у заставу майна. В такий спосіб здійснюється або захист перед іншими кредиторами і рейдерами, або навпаки захоплення майна у разі рейдерської атаки. Штучні позови широко практикуються для рейдерських атак. Вважається, що суд не повинен обмежуватись формальним підходом до визначення обставин (в якості родових ознак цих категорій спорів). У літературі рекомендують судам робити спроби встановлення фактичних обставин з тим, щоби при вирішенні спору не були порушені дійсні права третіх осіб.

Приклад. До суду було подано позов про стягнення 200 тис. дол. США. На підтвердження факту позики подано розписку, виготовлену на комп’ютері. Підпис від імені відповідача був схожий на реальний, але до суду подано тільки ксерокопію розписки. Одночасно до позовної заяви додано клопотання про забезпечення позову і накладення арешту на належні відповідачу земельні ділянки. Скориставшись правом «першої ночі», через відповідних людей на суддю було зроблено тиск і рекомендовано задовольнити заяву про забезпечення позову. Паралельно були заявлені також інші позови щодо земельних ділянок. Отже, цей позов мав певну відволікаючу роль, основною метою якого було забезпечення арешту земельних ділянок, а при нагоді - і задоволення позову на підставі фіктивної розписки. Суддя щиро повірила у підставність вимог і задовольнила заяву про забезпечення позову. На момент прийняття рішення про накладення арешту суддя не мала жодної іншої інформації, яка б спростовувала позовні вимоги. Про наявність позову в суді не мав інформації і відповідач, оскільки адреса відповідача у позовній заяві була неточною (не виключено, що помилкова адреса була вказана навмисно). Про наявність арешту на земельну ділянку відповідач дізнався випадково від нотаріуса, до якого він звернувся за оформленням купівлі-продажу земельної ділянки.

Тільки правильні та негайні заходи залученого адвоката забезпечили захист інтересів відповідача. Насамперед за запитом адвоката було одержано висновок спеціаліста щодо справжності підпису на розписці. Експерт дав категоричний висновок, що підпис на розписці не належить відповідачу. Негайно було оскаржено ухвалу про накладення арешту на землю. Додатково було зроблено висновок спеціаліста про несправжність підпису. Незважаючи на ці обставини апеляційний суд відмовив у скасуванні ухвали. Реконструюючи по факту всі обставини, адвокат дійшов висновку, що рекомендація для судді задовольнити заяву про забезпечення позову надійшла саме з апеляційного суду. Звичайно, що жодних підтверджень такого впливу на суддю адвокат не мав. Це було лише припущення. Проте ця робоча гіпотеза дала можливість зрозуміти адвокату, що суддя перебуває під стороннім впливом. Адвокат заявив клопотання про витребування оригіналу розписки та призначення графологічної експертизи. Суддя задовольнила цю вимогу. В результаті витребуваний оригінал не був наданий суду, а представники відповідача (висококваліфіковані адвокати) більше не з’явилися в суді.