Поряд зі збутом незаконно виготовлених підакцизних товарів учиняються інші злочини, у більшості випадків пов’язані з незаконним виготовленням, підробленням, використанням або збутом незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору.

У кримінальному законодавстві України передбачена відповідальність за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК України).

Предметом цього виду злочину виступають:

- алкогольні напої;

- тютюнові вироби;

- інші підакцизні товари.

Алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння із цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць, які належать до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 2204, 2205, 2206, 2208 (ст. 1 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»). З 1 липня 2001 року, відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 року № 1354 та від 13 січня 1999 року № 41, вступила в дію Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) в редакції товарної номенклатури Митного тарифу України «Про Митний тариф України» від 5 квітня 2001 року № 2371-111.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності ґрунтується на гармонізованій системі опису та кодування товарів, що є додатком до міжнародної конвенції «Про гармонізовану систему опису та кодування товарів» від 14 червня 1983 року.

Тютюновими виробами визнаються: сигарети, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

До інших підакцизних товарів належать: спирт етиловий; деякі транспортні засоби; пиво солодове; нафтопродукти. Перелік підакцизних товарів, визначених законодавством, є вичерпним і поширювальному тлумаченню не підлягає.

Зважаючи на предмет злочину, вважаємо доцільним розподіл злочинів у сфері незаконного обігу підакцизних товарів на такі підвиди:

  1. За характером та природою предмета злочинного посягання:

а) незаконне виготовлення та обіг незаконно виготовлених нафтопродуктів (дистиляти, бензини спеціальні і моторні, гас (керосин), у тому числі паливо реактивне);

б) незаконне виготовлення та обіг незаконно виготовлених алкогольних напоїв;

в) незаконне виготовлення та обіг незаконно виготовленого спирту етилового (та інших його видів, визначених законом);

г) незаконне виготовлення та обіг незаконно виготовлених тютюнових виробів;

ґ) незаконне виготовлення та обіг незаконно виготовленого пива солодового;

д) незаконне виготовлення та обіг незаконно виготовлених транспортних засобів та кузовів до них;

е) використання незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору для маркування незаконно виготовленої підакцизної продукції;

є) незаконне використання чужого знака для незаконно виготовленої підакцизної продукції, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження такого товару.

2. Залежно від якості предмета злочину (незаконно виготовленого підакцизного товару) та з огляду на положення ч. 3 ст. 204 КК, зазначені злочини поділяються на:

а) незаконне виготовлення та обіг якісних товарів (з якісної сировини, з дотриманням технології виробництва, з використанням спеціального обладнання та ін.) - такі злочини мають підвищений ступінь латентності;

б) незаконне виготовлення та обіг неякісних (у тому числі небезпечних для життя і здоров’я) товарів - приводом до порушення кримінальних справ у більшості випадків стають скарги споживачів, які придбали товари, на їх неякісність, погіршення стану здоров’я, спричинення іншої шкоди внаслідок їх використання.

Предметом злочину, передбаченого ст. 216 КК України, а саме «Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок», є: марки акцизного збору на алкогольні напої і тютюнові вироби; контрольні марки для маркування упаковок примірників аудіовізуальних товарів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, без даних; голографічні захисні елементи.

Акцизний збір - це, відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів «Про акцизний збір» від 26.12.1992 року № 18-92, непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції). Перелік підакцизних товарів затверджується і періодично переглядається Верховною Радою.

Марки акцизного збору - це спеціальний знак, наявність якого на предметах засвідчує сплату акцизного збору і підтверджує легальність ввезення і реалізації в Україні відповідних виробів (ст. 1 Закону «Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюном вироби»). Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором.

Контрольна марка є спеціальним знаком, що засвідчує дотримання авторських і суміжних прав і надає право на поширення примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, без даних.

Голографічний захисний елемент - це голографічний елемент, призначений для маркування носіїв інформації, документів і товарів з метою підтвердження їх справжності, авторства тощо, виконаний з використанням технологій, що унеможливлюють його несанкціоноване відтворення. Порядок розроблення, виробництва, експертизи, реєстрації та обліку голографічних захисних елементів встановлює Мінфін.

До найзагальніших способів підготовки до вчинення цих злочинів можна віднести: розробку злочинного плану, підшукування співучасників і консультантів, підбір необхідного транспортного засобу, підбір необхідної маскувальної тари, виготовлення підроблених документів, вибір маршруту пересування, місця та часу тощо.

Спосіб учинення злочину. Відповідно до кримінально-правової регламентації ст.ст. 204 і 216 КК України можуть виявлятися у:

а) незаконному виготовлені алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів;

б) зберіганні таких товарів;

в) збуті незаконно виготовлених підакцизних товарів;

г) транспортуванні з метою збуту підакцизних товарів;

д) незаконному виготовлені марок акцизного збору, контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних або голографічних захисних елементів:

є) їх підробленні;

ж) використанні незаконно виготовлених, незаконно одержаних або підроблених марок акцизного збору, контрольних марок чи голографічних захисних елементів;

з) збуті незаконно виготовлених, незаконно одержаних або підроблених марок акцизного збору, контрольних марок чи голографічних захисних елементів.

Приховування злочинів цієї категорії - це умисна дія злочинця, що полягає у перешкодженні встановлення об’єктивної істини про незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів, а також підроблених марок акцизного збору та контрольних марок шляхом приховування, маскування, знищення чи фальсифікації слідів злочину, спрямована на повне або часткове ухилення винного від кримінальної відповідальності.

Серед основних способів приховування цих злочинів є:

1) відхід злочинця з місця злочину або заміну розташування суб’єкта злочину на даному місці, а також зміну місця розташування предметів, що стосуються справи;

2) утаювання інформації про підроблення та її носіїв;

3) знищення інформації (документів, дозволів, інших речових доказів);

4) маскування інформації та її носіїв;

5) фальсифікація інформації та її носіїв (підроблення дозволів та інших документів);

6) висунення неправдивого алібі;

7) вчинення іншого злочину з метою приховування факту злочину і т. д.

Місце, час, обстановка вчинення злочинів. Для з’ясування характеру злочину необхідно встановити місце, де його було вчинено. Це питання має важливе значення, адже через особливості виготовлення, перевезення, реалізації підакцизних товарів, підроблених марок акцизного збору та контрольних марок не завжди можливо встановити, в якому конкретно місці було вчинено злочин.

З огляду на це, за місцем учинення злочину вважаємо доцільним розподіл злочинів у сфері незаконного обігу підакцизних товарів на такі, що вчиняються:

1) на підприємствах, які займаються виготовленням конкретного виду товарів на законних підставах (фабрики, заводи, цехи, лабораторії тощо);

2) на підприємствах, предметом діяльності яких є виготовлення іншого виду товару;

3) у спеціально обладнаних і пристосованих невиробничих приміщеннях (майстернях, гаражах, складах тощо);

4) за місцем проживання злочинця (злочинців);

5) на підприємствах і в місцях торгівлі (в магазинах, кіосках, на лотках, ринках, автозаправних станціях, оптових складах тощо);

6) у закладах громадського харчування (кафе, ресторанах, їдальнях, барах та ін.);

7) на транспорті (автотранспорті, залізничному, річковому, авіатранспорті);

8) в інших громадських місцях (місцях масового скупчення людей: вокзалах, майданах).

Час учинення злочину. Час є не тільки елементом криміналістичної характеристики злочинів, передбачених ст. ст. 204 і 216 КК України, а й дозволяє встановлювати черговість, розвиток різних явищ і процесів у часі. Важливо з’ясувати початок і закінчення злочинних діянь, їхню протяжність у часі. Ці злочини можуть мати тривалий часовий період, складатися з кількох часових відрізків. Здебільшого такі види злочинів вчиняються у денний час. Вони можуть бути пов’язані з часовим інтервалом діяльності тієї або іншої установи, організації чи підприємства.

Обстановка вчинення таких злочинів, як правило, пов’язана з латентним характером злочинних діянь і місцем скоєння злочину та колом осіб, причетних до його вчинення.

Особа злочинця. Важливе значення має розподіл злочинів у сфері незаконного обігу підакцизних товарів (ст. 204 КК України), незаконного виготовлення, підроблення, використання або збуту незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок (ст. 216 КК України) за такою ознакою, як особа злочинця.

У зв’язку з цим можна виділити такі різновиди злочинів:

  • На підставі кількісного критерію:

а) вчиняються одноосібно;

б) вчиняються групою осіб з розподілом функцій щодо стадій підготовки, виготовлення та збуту чи без розподілу.

  • За кваліфікаційним критерієм (стосовно діяльності у сфері обігу конкретного виду підакцизних товарів) - вчиняються особами:

а) працівниками відповідних виробничих чи торгових підприємств; особами, які володіють спеціальними знаннями та навиками стосовно виготовлення товарів певного виду;

б) працівниками підприємств, які виготовляють сировину, інші компоненти для під акцизних товарів, супровідні товари (тару, упаковку, акцизні марки, етикетки);

в) перевізниками, комірниками, охоронцями;

г) особами, не пов’язаними зі сферою законного обігу підакцизних товарів чи виготовленням, підробленням марок акцизного збору чи контрольних марок.

  • За критерієм повторюваності:

а) вчиняються особами, які цілеспрямовано і систематично здійснюють ці злочини;

б) вчиняються особами в результаті випадкового виникнення сприятливих для цього обставин.

За місцем збуту підакцизних товарів чи місцем виготовлення марок акцизного збору чи контрольних марок можна виділити злочини, в процесі вчинення яких:

1) збут здійснюється за місцем виготовлення;

2) збут здійснюється за межами місця виготовлення;

Особа потерпілого. Основним об’єктом посягання цього виду злочинів є державні інтереси, але потерпілими від розглядуваних видів злочинів є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, адже ці злочини завдають великих збитків не тільки економіці, а й життю та здоров’ю населення.

Типові сліди злочину. Під час вчинення розглядуваних видів злочинів сліди найперше залишаються на місці незаконного виготовлення підакцизних товарів, марок акцизного збору і ін. Ними можуть бути залишки пакувального матеріалу, скляна тара, акцизні марки, клеючі речовини, верстати, залишки спиртів, тютюну і багато інших слідів.

При незаконному транспортуванні підроблених підакцизних товарів слідова картина припускає наявність різних матеріальних слідів транспортних засобів: сліди хитання і ковзання, гальмування і пробуксовування коліс. Найчастіше у такому разі залишаються також сліди неходових частин транспортного засобу і сліди, залишені виступаючими вузлами і деталями, що відділилися від транспортного засобу:

а) деталі і частини, що відокремилися від транспорту; б) сліди переміщуваного вантажу, у вигляді речових забруднень і т. д.

Також сліди вчиненого злочину можна виявити і на особі злочинця. Це можуть бути різні речові забруднення внаслідок незаконного виробництва підакцизних товарів та марок акцизного збору.