13.4. Адміністративно-територіальний поділ України

За адміністративно-територіальним устроєм Україна поділяється на три умовні рівні:

– перший або первинний рівень – села, селища та міста;

– другий рівень (середній рівень) – райони областей, Автономної Республіки Крим та міст спеціального статусу;

– третій рівень (найвищий рівень) – Автономна Республіка Крим, 24 області і два міста, які мають спеціальний статус – Київ і Севастополь.

Області і Автономна Республіка Крим складаються:

– з районів;

– з міст обласного підпорядкування (підпорядкування Автономної Республіки Крим).

Райони областей і Автономної Республіки Крим складаються:

– з міст районного підпорядкування;

– селищ;

– сіл.

Міста Київ і Севастополь поділяються на райони (ст. 133 Конституції України).

Адміністративно-територіальна одиниця – це частина території України, що є просторовою основою для організації та діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

За соціально-територіальними ознаками адміністративно- територіальні одиниці поділяються на:

– населені пункти (села, селища, міста), які виділені у самостійні адміністративно-територіальні одиниці;

– об’єднання населених пунктів (райони, області, Автономна Республіка Крим як автономно-територіальна одиниця у складі України).

Населений пункт – це частина комплексно заселеної території України, яка склалася внаслідок господарської та іншої суспільної діяльності, має сталий склад населення, власну назву та зареєстрована в порядку, передбаченому законом.

Адміністративно-територіальними одиницями є окремі населені пункти:

– міста;

– села;

– селища.

Невеликі поселення, що мають тимчасове значення і несталий склад населення або є об’єктами службового призначення в системі певної галузі господарства – будівлі залізничних служб, будинки лісників, шляхових майстрів, бакенщиків, польові стани та одиночні двори, селянські (фермерські) господарства – не є самостійними населеними пунктами і належать до тих населених пунктів, з якими вони пов’язані адміністративно або територіально.

Населені пункти умовно можна поділити на:

– сільські населені пункти;

– міські населені пункти.

До сільських населених пунктів належать, відповідно, села і селища. До міських – міста загальнодержавного підпорядкування (міста спеціального статусу); міста обласного підпорядкування; міста районного підпорядкування.

Автономна Республіка Крим є автономною адміністративно-територіальною одиницею – невід’ємною складовою частиною України.

Територією Автономної Республіки Крим є територія Кримського півострова, крім міста Севастополя.

Область – це основна складова частина території України, яка історично склалася і характеризується певним організаційним відособленням, цілісністю, економічною та соціальною самодостатністю, місцевими особливостями і традиціями.

Згідно з Конституцією у складі України є 24 області, а саме: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька та Чернігівська області.

Район – це частина території області, невеликий регіон з агропромисловим характером економіки, транспортною, інформаційною та іншою соціальною інфраструктурою, спрямованою на забезпечення зв’язку між сільськими та міськими населеними пунктами, які входять до його складу як самостійні адміністративно-територіальні одиниці.

Селище – це сільський населений пункт, що сформувався при промисловому та іншому підприємстві, організації чи установі, жителі якого поєднують свою роботу на ньому із веденням селянського господарства.

Село – це населений пункт із сталим складом жителів, які зайняті переважно у сільськогосподарському виробництві.

Site Footer