12.5. Вища рада юстиції: призначення, порядок утворення та повноваження

Складовою системи судової влади України є Вища рада юстиції – конституційний орган управління судової влади. Правовий статус Вищої ради юстиції визначається Конституцією України та Законом України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 року, а порядок діяльності – Регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні.

Згідно із Законом України «Про Вищу раду юстиції» – Вища рада юстиції є колегіальним незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність (ч. 2 ст. 1).

Повноваження і склад Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України. Конституція встановила, що в Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належать:

1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів (ч. 1 ст. 131).

Вища рада юстиції, згідно з Конституцією України, складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а Всеукраїнська конференція працівників прокуратури – двох членів до Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою: Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України (ч. 2,3 ст. 131).

Закон України «Про Вищу раду юстиції» встановив, що строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років (ч. 3 ст. 1).

Відповідно до Закону України «Про Вищу раду юстиції» на посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України не молодший тридцяти п’яти років і не старший шістдесяти років, який проживає в Україні не менше десяти останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права теж не менше десяти років. Зазначені вимоги не поширюються на осіб, які входять до Вищої ради юстиції за посадою (ч. 1,2 ст. 6). Не можуть бути членами Вищої ради юстиції особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними, та особи, які мають незняту або непогашену судимість (ст. 7).

У Вищій раді юстиції утворюються секції:

– з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;

– дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

Координує роботу Вищої ради юстиції Голова Вищої ради юстиції, а за його відсутності – заступник Голови Вищої ради юстиції. Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції працюють на постійній основі.

Особи, призначені до складу Вищої ради юстиції, крім народних депутатів України, на час виконання обов’язків члена Вищої ради юстиції на постійній основі прикомандировуються до Вищої ради юстиції зі збереженням за ними посад, які вони займали, та відповідних пільг (ст. 19). Організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Вищої ради юстиції здійснює секретаріат. Положення про Секретаріат Вищої ради юстиції, його структуру і штат затверджується Вищою радою юстиції (ч. 1,2 ст. 48).

Офіційні матеріали Вищої ради юстиції публікуються в Бюлетені Верховного Суду України, а у термінових випадках – у газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр» (ст. 49).

Site Footer