Господарське процесуальне право

8.2. Відкладення, зупинення, поновлення і припинення судового розгляду

Відкладення розгляду справи полягає в перенесенні засідання на інший строк з тим, щоб забезпечити необхідні умови розв’язання спору. По своїй суті це організаційні заходи суду щодо забезпечення принципу всебічного, повного та об’єктивного розгляду позовних вимог. Нерідко це пов’язано з недоліками в підготовці справи до розгляду, які зумовлені діями сторін чи судді. Умовами для відкладення розгляду справи є такі обставини, які не дають можливості розглянути її в даному засіданні, але вони не можуть бути усунені господарським судом і особами, які беруть участь у справі, до наступного засідання. Нерідко відкладення розгляду справи є наслідком недоброякісної підготовки справи до розгляду, несвоєчасного відправлення ухвали учасникам процесу тощо. Проте навіть у разі належної підготовки справи до розгляду виникають обставини, які не залежать від господарського суду і не дають можливості розглядати справу в даному засіданні.

Умовами для відкладення розгляду справи є такі обставини, які не дозволяють розглянути її в судовому засіданні, але вони можуть бути усунені господарським судом і особами, які беруть участь у справі до наступного засідання. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених у ст. 69 ГПК України, розгляд справи, якщо через певні обставини спір не може бути вирішений у даному засіданні. Такими обставинами є:

1) нез’явлення на засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Якщо суддя вважає, що через таке нез’явлення не можна вирішити справу, то розгляд справи відкладається в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України;

2) неподання витребуваних доказів. Про витребування доказів від сторони, а також від інших підприємств, установ, організацій, державних органів господарський суд зазначає в ухвалі про відкладення розгляду справи. Приймаючи рішення, господарський суд має право за неподання у встановлений строк витребуваних доказів стягнути штраф з особи, яка повинна була їх надіслати;

3) необхідність витребування нових доказів. У процесі розгляду справи за клопотанням представників сторін або одного з них, інших учасників процесу, які мають на це право, а також з ініціативи суду може виникнути необхідність витребування нових доказів, без яких справу не можна вирішити, про що виноситься ухвала;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна не-належного відповідача;

5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Клопотання про відвід має бути аргументованим і переконливим.

Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій зазначаються причини відкладення, заходи, яких необхідно вжити для забезпечення розгляду справи в наступному засіданні господарського суду, а також час і місце проведення наступного засідання.

Аналіз господарського процесуального законодавства дозволяє дійти висновку, що ухвала про відкладення розгляду справи не може бути перевірена в апеляційному порядку, виходячи з того, що:

- розгляд справи відкладається в межах строків вирішення спорів, передбачених ст. 69 ГПК України;

- розгляд справи відкладається на конкретну дату і час;

- ухвала про відкладення розгляду справи є проміжним процесуальним документом, і всі помилки, які ймовірні на цьому етапі господарського процесу, можуть бути усунені в разі перевірки рішення в порядку нагляду за цією справою.

Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. У Господарському процесуальному кодексі України не визначені випадки оголошення перерви. На практиці це буває, наприклад, у разі розгляду складних справ.

Відкладення розгляду справи та оголошення перерви в засіданні не впливають на передбачений законом загальний строк розгляду цієї справи.

Під час провадження справи інколи виникають обставини, що перешкоджають подальшому її розгляду, і не можна встановити час їх усунення. У таких випадках розгляд справи зупиняється. Зупиненням провадження в справі є припинення процесуальних дій у справі на невизначений строк.

Зупинення провадження в справі - це тимчасове припинення здійснення процесуальних дій у справі з обставин, що не залежать від суду та сторін і перешкоджають подальшому руху справи.

Зупинення провадження в справі суттєво відрізняється від відкладення розгляду справи. Слухання справи відкладається на від-повідний строк для здійснення судом або особами, які беруть участь у справі, певних процесуальних дій. У разі зупинення провадження в справі здійснення процесуальних дій припиняється, за винятком дій щодо забезпечення доказів або позову та дій, пов’язаних із самим призупиненням провадження або його поновленням. Строк зупинення провадження в справі не вказується, воно поновлюється лише за настання певних, передбачених законом умов.

Перелік підстав зупинення провадження у справі міститься у ст. 79 ГПК України, який є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Аналіз цієї статті дозволяє виділити два блоки підстав:

1) обов’язкові підстави, які вказані в Господарському процесуальному кодексі, за наявності яких господарський суд зобов’язаний зупинити провадження в справі. Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом;

2) необов’язкові (факультативні) підстави, тобто підстави, за наявності яких господарський суд має право (але не зобов’язаний) зупинити провадження в справі. Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК господарський суд має право зупинити провадження в справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому засіданні, або за своєю ініціативою у випадках:

- призначення господарським судом судової експертизи;

- надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

- заміни однієї зі сторін її правонаступником унаслідок реорганізації підприємства, організації.

Усунення причин, що перешкоджають розгляду справи, як правило, потребує тривалого часу. Строки розгляду господарських спорів обмежені ГПК України. І тому час, необхідний для усунення причин, що перешкоджають розгляду справи, має бути виключений із часу, відведеного господарському суду для розгляду спору. Однак здійснення окремих заходів може бути і в межах загальних строків розгляду господарських спорів. У цих випадках питання про зупинення розгляду справи є прерогативою суду, який може не зупиняти розгляд справи, а лише його відкласти.

Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили її зупинення. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Поновлення провадження у справі поновлює перебіг загального строку з урахуванням уже витраченого судом часу до виникнення обставин, за яких було зупинене провадження згідно із судовою ухвалою.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення господарської справи без винесення рішення, яка дає право на повторне звернення до господарського суду з такою самою заявою.

Залишення позову без розгляду характеризується тим, що до його розв’язання мають місце деякі передбачені законом перешкоди, які можуть бути усунуті. Залишення позову без розгляду є закінченням провадження у справі без винесення рішення, що не перешкоджає можливості повторного звернення до суду з аналогічним позовом. Перелік обставин, згідно з якими господарський суд залишає позов без розгляду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Після усунення умов, які стали причиною для залишення заяви без розгляду, заінтересована особа має право знову звернутися до господарського суду в загальному порядку. Обставини залишення позову без розгляду, зазначені в ст. 81 ГПК України, можна поділити на дві групи:

1) обставини, які тягнуть за собою обов’язкове залишення (обов’язкові підстави);

2) обставини, які тягнуть за собою факультативне залишення позову без розгляду в господарському суді (факультативні або альтернативні обставини).

Господарський суд залишає позов без розгляду (ч. 1 ст. 81 ГПК України), якщо:

1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказане. Якщо позовна заява підписана особою, яка не має права підписувати, то це є обов’язковою підставою залишення позову без розгляду. У разі підписання заяви особою, становище якої не вказане, суд має можливість або залишити заяву без розгляду, або прийняти і розглянути позовну заяву, якщо є докази того, що ця особа має право підписувати позовну заяву;

2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Це може мати місце у випадках, коли законом встановлена альтернативна підвідомчість розгляду справ, за якої виникає можливість одночасного звернення з заявою до кількох судових органів;

3) позивач не звернувся до установи банку за одержанням із відповідача заборгованості, якщо вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк. Наприклад, при визнанні претензії відповідачем, а також в інших випадках, якщо сума може бути списана через банк згідно з чинним законодавством;

4) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору. Застосування цього пункту можливе лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника на засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду, господарський суд зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність. У разі нез’явлення на засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність була визнана обов’язковою, суддя вправі залишити позов без розгляду;

5) громадянин відмовився від позову, який був поданий у його інтересах прокурором.

У тих випадках, коли господарський суд помилково порушив справу без доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а відповідач посилається на те, що він не одержав копії позовної заяви і тому не може надіслати відзив на неї, справу слід відкласти й ухвалою запропонувати прокурору надати докази надіслання відповідачеві копії позовної заяви. Якщо прокурор не виконав вимоги суду, останній відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України залишає позов без розгляду. Якщо позовну заяву прокуророві помилково прийнято до провадження без додання доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви, однак відповідач надіслав суду відзив на неї, господарський суд має право вирішити спір по суті.

Про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, у якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у п.п. 4, 5 ст. 83 ГПК України. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Якщо відкладання справи, зупинення провадження в ній, залишення позову без розгляду передбачають можливість розв’язання спору за умови усунення перешкоджаючих обставин, то принципово інші наслідки настають у разі припинення справи. Припинення провадження у справі - це форма закінчення господарської справи без винесення рішення, коли неможливе повторне звернення до господарського суду з тим самим позовом.

За загальним правилом провадження припиняється через неправомірність його порушення чи неможливість продовження внаслідок обставин, які виникли під час судового розгляду справи. У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не припускається. Відповідно до ч. 1 ст. 80 господарський суд припиняє провадження в справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що спір непідвідомчий господарському суду; або позов подано в інтересах позивача іншими, крім органів прокуратури, юридичними особами, державними або іншими органами, або в позові викладені вимоги, що не підлягають судовому захисту; або позивач чи відповідач не володіють процесуальною правоздатністю;

2) відсутній предмет спору. Господарський суд припиняє провадження в справі через відсутність предмета спору в таких випадках: припинення існування предмету спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами внаслідок цього не залишилося неврегульованих питань; якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання; а також у випадку визнання претензії боржником;

3) є рішення господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Господарський суд також припиняє провадження в справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Як зауважується в науково-практичному коментареві, припинення провадження можливе тільки в разі, якщо в спорі беруть участь ті самі сторони; спір виник відносно того самого предмета або з тих самих підстав; прийняте рішення чи постанова набрали законної чинності, не змінені і не скасовані відповідно до чинного за- конодавства1. Зміна хоча б однієї із перерахованих обставин або її відсутність надає право заінтересованим особам звернутися до господарського суду з повторним позовом;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Господарський суд також припиняє провадження у справі у випадку відмови від позову, якщо таку відмову згідно із ст. 78 ГПК України прийнято. У цьому випадку господарському суду слід керуватися ч. 6 ст. 22 ГПК

України, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано. Припиняється провадження в справі в разі ліквідації підприємства чи організації, які є сторонами в ній, оскільки в даному випадку не настає правонаступництво;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, у якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв’язані питання про стягнення штрафів, передбачених у п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 83 ГПК України. Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.