Державне управління. Том 2

17.5. Муніципальний менеджмент

Визначення муніципального менеджменту

Муніципальний менеджмент - це:

- засіб муніципального управління;

- напрям наукових досліджень, що формує теоретичні засади та практичні пропозиції щодо ефективного управління розвитком муніципальних утворень;

- система спеціальних важелів та інструментів забезпечення економічного й соціального розвитку муніципальних утворень;

- механізм ефективної реалізації місцевого самоврядування;

- навчальна дисципліна, яка оперує низкою категорій, до яких належать: питання місцевого значення - питання безпосереднього забезпечення життєдіяльності муніципального утворення, віднесені до них законом; муніципальне господарювання (за Л.А.Велиховим) - діяльність муніципального утворення в особі його представницьких органів, спрямована на розвиток адміністративно-територіальної одиниці.

Муніципальний менеджмент розглядають у вузькому та широкому розумінні. У першому випадку йдеться про практику регулювання соціально-економічних та суспільно-політичних процесів у містах і районах, населених пунктах силами та засобами органів місцевого самоуправління в межах їх компетенції, у другому - муніципальний менеджмент розкривається як вся сукупність організаційно-економічних відносин, що реалізуються в цих територіальних системах державними, регіональними, муніципальними органами влади і управління, економічними недержавними структурами, політичними партіями та іншими суспільними громадськими організаціями населення, конфесіями, засобами масової інформації.

Муніципальний менеджмент - це відносно нове поняття для вітчизняної науки, ще не сформульовано його загальноприйнятого визначення, неоднозначно тлумачаться його зміст, співвідношення з поняттями “муніципальне (місцеве) управління”, “місцеве самоврядування”, “комунальне (муніципальне) господарство” тощо.

Муніципальний менеджмент виникає внаслідок відносного відокремлення та інтеграції інтересів мешканців поселень для реалізації цих інтересів та пов’язаний з появою специфічного виду управлінської праці, спрямованої на задоволення потреб територіальних спілок.

Муніципальному менеджменту понад 200 років, він діє практично у всіх країнах. Становлення цих відносин пов’язане з дією багатьох факторів і відбувалося в різних формах. В історії Росії, наприклад, серйозною мотивацією була місцева самоорганізація, яка полягає в необхідності підтримки членів громади похилого віку спільними зусиллями сімей, навчання дітей, самооборони і т.ін. У Німеччині головним було виховання енергійної нації, здатної вирішувати глобальні та місцеві проблеми ініціативно та відповідально. Переважно побутова основа характерна для генетичної природи англійської муніципальної організації; вона спирається не стільки на формально-юридичну базу, скільки на правосвідомість населення, яке цінує місцеві звичаї, зберігає їх та беззастережно їх дотримується.

За допомогою муніципального менеджменту забезпечуються всі основні умови життєдіяльності і потреби населення: в житлі, комунікаціях, суспільному порядку, освітніх та медичних послугах. Через муніципальний бюджет перерозподіляються 20-40% валового національного прибутку (ВНП), в структурі місцевої влади занято до 20-30% працюючого населення, перебуває до 1/3 власності міст та районів.

Муніципальний менеджмент окремими вченими розглядається як така наукова дисципліна в системі економічних знань, що вивчає управління регіональними соціально-економічними системами (Т.Г.Морозова).

Муніципальний менеджмент ототожнюється з муніципальним управлінням (В.Б.Зотов, З.М.Макашева) або ж розглядається в управлінському аспекті як процес муніципального управління (управління муніципальним утворенням, або територіальною громадою) (Н.Шумянкова).

Вітчизняний вчений М.О.Пухтинський вважає, що муніципальний менеджмент як система наукових знань тісно пов’язаний з муніципальним правом і являє собою його особливу частину

Наведені та інші приклади свідчать про те, що в основу визначення терміна “муніципального менеджменту” передусім намагаються покласти зміст терміна “менеджмент”, який, у свою чергу, має американське походження і дослівно його досить важко перекласти на українську мову.

У Сполучених Штатах Америки на початку ХХ ст. набули поширення і терміни “муніципальний менеджер (сіті-менеджер)”, “муніципальний менеджмент” та ін., що було зумовлено спробою реформістського руху прогресистів запровадити в муніципальну практику нову організаційну форму муніципального управління “рада-менеджер”, метою якої мало б стати звільнення міського управління від впливу босизму та партійно-політичного тиску на муніципальну адміністрацію.

Уперше така форма була закріплена хартією американського міста Самтер (Південна Ка- роліна) в 1912 р., хоча на практиці вона була запроваджена ще в 1908 р. у місті Стаунтон (штат Вірджінія). А сьогодні вона застосовується не лише в США, а й у Канаді, ФРН (Північний Рейн - Вестфалія та Нижня Саксонія), Ірландії, Норвегії, Фінляндії, Швеції та інших країнах.

Головною відмінною рисою організаційної форми “рада-менеджер” є діловий, прагматичний підхід до питань муніципального управління.

Традиційна система муніципального управління поки ще мало змінилася з радянських часів і часто не в змозі забезпечити надання послуг на належному рівні. Адміністративна реформа сьогодні, яка має на меті створення результативної, спрямованої на людину системи управління, здійснюється під впливом ідеології бізнес-менеджменту, який в умовах ринкової економіки розробив відповідні підходи та інструменти.

Це привело до появи терміна “муніципальний менеджмент”, який в Україні вживається часто дуже вільно і таким чином, що неможливо усвідомити його якісно нову сутність.

Функції муніципального менеджменту

Муніципальний менеджмент реалізує такі функції:

- аналіз, оцінку, розробку прогнозів, сценаріїв, програм та планів соціально-економічного розвитку міст районів;

- стимулювання збільшення та використання трудового потенціалу муніципальних утворень, їх науково-технічного та інтелектуального ядра;

- підтримку і розвиток соціальної та виробничої інфраструктур;

- ініціювання конкурентної боротьби з надання послуг населенню, в тому числі муніципальними структурами;

- наповнення місцевого бюджету і його раціональне використання;

- отримання позабюджетних ресурсів;

- володіння та розпорядження муніципальною власністю, її раціональне використання;

- створення умов для розвитку ринкового середовища, його інфраструктури та підприємництва;

- організацію робочих місць, оптимізацію зайнятості і демографічного навантаження на економіку муніципальних утворень та економично активне населення;

- налагодження та зміцнення економічних і виробничих зв’язків з іншими містами і районами;

- взаємодія місцевої влади з комерційними банками, інвестиційними, страховими та іншими структурами, в тому числі розміщеними в інших регіонах і за кордоном.

Розглядаючи сутність муніципального менеджменту, науковці виділяють два концептуальних підходи до управління розвитком муніципальних утворень:

- перший, який базується на адміністративно-управлінській реалізації владних повноважень та нормативно-правових актів. Такий підхід був характерним для системи Рад народних депутатів, що існувала в СРСР, та відповідає державницькій теорії місцевого самоврядування. Його елементи продовжують домінувати в країнах пострадянського простору, що об’єктивно гальмує впровадження демократичних ринково орієнтованих технологій управління економічним і соціальним розвитком муніципальних утворень;

- другий, який ґрунтується на концепції муніципального менеджменту. Такий підхід характерний для країн Західної Європи та США. Він дає змогу розглянути управління розвитком територіальних спільнот низового рівня не як адміністративно створених територіальних одиниць, а як муніципальних утворень, що є суб’єктами економічних, соціальних і політичних відносин. Метою управління їх розвитком має стати забезпечення інвестиційної привабливості через використання факторів, що визначають конкурентні переваги території, зумовлюють її конкурентоспроможність порівняно з іншими муніципальними утвореннями. Муніципальне утворення як суб’єкт, що володіє певними ресурсами, в процесі реалізації своєї місії, яка полягає в наданні комплексу послуг територіальній громаді та забезпеченні стандартів життя населення, має використовувати їх ефективно. Здебільшого для здійснення функцій управління муніципальними утвореннями за такого підходу залучаються професійні менеджери.